Лабораторне заняття 11

ТЕМА: «ВИЗНАЧЕННЯ СКЛОВИДНОСТІ ЗЕРНА»

ЗАВДАННЯ: 1. Вивчити методику визначення скловидності зерна.

2. Визначити скловидність зерна пшениці й рису.

МАТЕРІАЛИ,

ОБЛАДНАННЯ,

ДОКУМЕНТИ: Діафаноскоп, лущильник ГДФ-1, лічильник ДСЗ-2с, ваги лабораторні, шпателі, лезо бритви, зразки зерна пшениці й рису різних сортів.

ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 10987-76.

Із середньої проби зерна пшениці беруть наважку масою 50 ± 1 г, очищають її від смітних і зернових домішок. За вологості зерна понад 17 % його підсушують за температури не вище 50°С.

Із очищеного зерна рису виділяють дві наважки цілих зерен масою 10 г і облущують на лущильнику ГДФ-1 або вручну.

За повного аналізу середньої проби скловидність зерна пшениці визначають після аналізу на засміченість, а скловидність зерна рису – після аналізу на плівчастість у наважці масою близько 10 г, відібраної після лущення рису.

За проведення досліджень визначають загальну скловидність, під якою розуміють суму повністю скловидних і половини кількості частково скловидних зерен.

Визначення скловидності з використанням діафаноскопу. На касету діафаноскопа висипають наважку зерна пшениці або облущеного рису і коловими рухами досягають заповнення всіх 100 заглиблень решітки цілими зернами, по одному в кожній комірці. Потім зсипають залишки зерна з решітки і касету вставляють у щілину корпуса приладу. Вмикають джерело світла і касету встановлюють таким чином, щоб було видно перший ряд зерна. Лічильник настроюють так, щоб на верхньому табло були цифри 00, а на нижньому – 50.

Після цього підраховують кількість повністю скловидних і борошнистих зерен. При цьому до повністю скловидних відносять зерна, що повністю просвічуються. Зерна, що частково просвічуються чи частково не просвічуються, відносять до частково скловидних зерен і їх не підраховують.

Поворотом ручки за годинниковою стрілкою відкладають на лічильнику число повністю скловидних зерен, а поворотом ручки проти годинникової стрілки – число борошнистих зерен.

Після огляду першого ряду зерна, касету переміщають так, щоб у поле зору потрапив другий ряд зерен. Аналізують другий ряд і результати підрахунку повністю скловидних і борошнистих зерен відкладають на лічильнику і т. д. Після огляду останнього десятого ряду на нижньому табло лічильника будуть відсотки загальної скловидності, а на верхньому табло – кількість повністю скловидних зерен у відсотках.

Визначення скловидності за результатами огляду зрізу зерна. Із підготовленої для аналізу наважки зерна пшениці чи облущеного рису беруть без вибору 100 цілих зерен і розрізують їх упоперек посередині.

Зріз кожної зернини оглядають і відповідно до характеру зрізу відносять до однієї з трьох груп: скловидної, борошнистої, частково скловидної, згідно з такою характеристикою: скловидне зерно – з повністю скловидним ендоспермом, частково скловидне зерно – з частково борошнистим чи частково скловидним ендоспермом.

Загальну скловидність зерна (Зс) у відсотках підраховують за формулою:

Зс = Пс + , (12)

де Пс – кількість повністю скловидних зерен, шт.

Чс – кількість частково скловидних зерен, шт.

Загальну скловидність підраховують до 0,1 %.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох визначень, якщо розбіжність між ними не перевищує 5 %.

У документах про якість зерна загальну скловидність записують з точністю до цілого числа і вказують, яким методом її визначали.