Практична частина. Визначення потенціалу співпраці країни з Україною та нашим регіоном;

Визначення потенціалу співпраці країни з Україною та нашим регіоном;

Підготовка спеціалістів з напряму підготовки «Країнознавство» має за мету виховання фахівця, готового до науково-дослідної роботи, здатного вирішувати практичні питання.

Запорізька область є одним із провідних промислових регіонів України, де працює велика кількість підприємств різної форми власності. Висока концентрація промислових і сільськогосподарських підприємств в Запорізькому регіоні вимагає особливої уваги до підготовки фахівців країнознавства.

Вже сьогодні Запорізький регіон показує високу динаміку розширення міжнародних контактів у галузі зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, створення спільних підприємств, культурного обміну, туризму. Системний характер таких контактів відбивається у відкритті при великих підприємствах і установах спеціальних відділів для забезпечення міжнародної співпраці.

Саме тому практичною частиною курсової роботи на 3 курсі буде аналіз перспектив співпраці України (підприємств Запорізького регіону, зокрема: Запорізькою обласною державною адміністрацією, ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», Запорізький обласний союз промисловців і підприємців «Потенціал», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Енергопромснаб» та інші.) з регіоном, або країною, яку досліджував студент.

При реалізації практичної частини студент повинен продемонструвати вміння:

· визначити основні рушійні сили змін на міжнародній арені;

· використовувати понятійний і термінологічний апарат з історії міжнародних відносин;

· визначати тенденції в міждержавних стосунках України з країнами регіону;

· аналізувати тенденції економічних зв’язків України з країнами регіону;

· аналізувати тенденції співробітництва України з країнами регіону у культурній сфері (визначити основні факти співробітництва у галузі науки, культури, спорту, туризму)

Щодо методології країнознавства студентам рекомендовано проробити статті:

· Космина В.Г. Цивілізаційний аналіз у країнознавчих студіях: теоретико-методологічний аспект // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – Випуск ХХ. – С.313–322. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npifznu/2006_20/20/kosmyna.pdf

· Космина В.Г. Проблеми застосування системної теорії в країнознавчих дослідженнях // Культурологічний вісник: науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2011. – Випуск 26. – С. 14–19. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kultv/2010_26/02_kosmi.pdf

Перед виконанням наукової роботи студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її написання та оформлення. Будь-яка студентська наукова робота повинна мати ознаки самостійного дослідження. Важливо також, щоб науковому дослідженню та написанню були притаманні: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Після обрання теми наукової роботи студент повинен поставити мету та визначити основні завдання, які він прагне виконати для того щоб ґрунтовно дослідити обрану тему. Написання курсової роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Матеріал роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних вчених з досліджуваної ним проблеми. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичує цитати, матеріали або окремі результати.

У роботі повинні бути відображеними: актуальність тематики та відповідність до сучасного стану науки; обґрунтування вибраного напрямку досліджень та методів якими ці дослідження здійснюються; аналіз та узагальнення існуючих результатів; наукова та практична цінність виконаної роботи. Вміння письмово теоретично обґрунтовано подати матеріал свідчить про сформованість знань студента, їх систематизацію та свідоме засвоєння. Курсова робота повинна бути написана гарною літературною мовою, з використанням наукової термінології, без зловживання цитатами, запозиченими із статей, підручників та з електронних джерел.

У курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних умовах. В зв'язку з цим робота повинна виконуватись стосовно конкретного об'єкту і містити його аналіз з конкретними пропозиціями щодо розв'язання проблем та задач, які розглядаються в даній роботі.

Виконання курсової роботи передбачає основні цілі:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за певний період навчання за спеціальністю;

- оволодіння методиками теоретичного та емпіричного дослідження при розгляді конкретних проблем з розвитку міжнародних відносин.

- розвиток навичок пошуку та систематизації інформації, її обробки з застосуванням автоматизованих інформаційних систем та технологій, математичних методів обробки інформації, моделювання та прогнозування;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, а також оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення підготовленості студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свою роботу перед комісією.

Курсова робота повинна носити проблемний характер, сутність її полягає у вмінні аналізувати, досліджувати проблему з допомогою наукових методів, синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, а також розробляти рекомендації на рівні оперативних, тактичних та стратегічних рішень.

Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичок роботи з науковими джерелами, науковою літературою, вміння правильно їх класифікувати. У ній перевіряються практичні навички роботи з науковими та методичними джерелами у контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (у науковому розумінні) опису літератури, здатності письмово викласти свої думки та висновки.

Студенту надається право самостійно обрати тему курсової роботи з запропонованого кафедрою переліку або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає на кафедру заяву за встановленою формою.

Науковий керівник призначається завідувачем відповідної кафедри з числа науково-педагогічних працівників кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу студенту в складанні плану роботи та програми відбору необхідного матеріалу;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів кафедри, факультету, контролює протягом всього періоду графік виконання ним курсової роботи, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту;

- присутній на захисті курсової роботи в складі комісії та оцінює роботу.

Науковий керівник повинен допомогти студенту визначити найбільш ефективні рішення, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним курсової роботи.

Приступаючи до курсової роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів. В завданні наводиться графік та терміни виконання роботи.

Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.