Практична робота № 6

Створення основних видів

Мета: вивчити методи проекційного креслення деталей із застосуванням:

а) локальних систем координат;

б) допоміжних прямих;

в) інструментальної панелі Геометрия (Геометрія).

Проекційне креслення вивчає способи перетворення на площині зображень предметів, що мають виміри. За цим зображенням студент повинен вміти визначити форму і величину предмета, взаємне розташування і розміри його складових частин, положення предмета відносно інших предметів і виробів тощо.

Для побудови зображень предметів на площині застосовують проекцій­ний метод.

Проекція - це відображення предмета, яке відкинуте на площину за допомогою променів. Спроектувати предмет на площину - це означає побу­дувати його зображення на площині.

Будь-яке креслення виконують за допомогою методу прямокутного (ор­тогонального) проектування, яке полягає в тому, що предмет розміщують між спостерігачем і відповідною площиною проекцій. Для зображення найпрос­тіших предметів достатньо однієї, двох проекцій, для складніших деталей – необхідно три і більше. Шість основних видів стандартного розміщення про­екцій подано на рис. 61. Проектувальні промені проходять перпендикулярно до площини проекцій. За основні площини проекцій приймають шість граней куба. Це розгорнуті грані паралелепіпеда, всередині якого розміщують про­ектовану деталь.

Прийнято такі назви видів:

1) вид спереду (головний вигляд) - зображення на фронтальній площині проекцій;

2) вид зверху - зображення на горизонтальній площині проекцій;

3) вид ліворуч - зображення на профільній площині проекцій;

4) вид праворуч - зображення на профільній площині проекцій;

5) вид знизу - зображення на горизонтальній площині проекцій;

6)

Рис.6.1.

вид ззаду - зображення на фронтальній площині проекцій.

Вид зверху розміщують під головним видом, вид ліворуч - з правого боку головного виду.

Рис.6.2.

Рис.6.3

Зображення на кресленні, залежно від змісту, поділяють на види, розрізи та переріз (рис. 6.3).

Вид — зображення видимої частини поверхні відносно точки спосте­реження.

Розріз - зображення предмета, уявно розрізаного однією площиною (простий розріз) або декількома площинами (складний розріз). На розрізі показують те, що міститься в площині розрізу, і те, що поза нею. Розріз зображають на одній з проекцій, на інші проекції він не впливає.

Переріз - зображення фігури, яка лежить у площині перерізу.

6.1. Застосування локальних систем координат для побудови зображення предметів

Система координат - це фіксована система, яка містить точку (початок координат) і зв'язані з нею осі для визначення розміщення об'єктів у просторі й на площині креслення. Початок відліку передбачається в точці з координатами (0,0,0). Додатний напрямок осі абсцис (вісь X системи координат) і осі ординат (вісь Y системи координат) відповідає напрямку стрілок піктограми системи координат, яка розміщується в нижньому лівому куті вікна креслення.

У системі КОМПАС застосовують ортогональні (декартові) системи координат. Під час створення креслення використовується площинна система координат, яка має дві осі - вісь абсцис Ох і вісь ординат Оу. У тривимірному моделюванні додається ще одна вісь - вісь аплікат Oz. Створюючи просторові моделі, оперують також такими поняттями, як фронтальна, горизонтальна і профільна площина. Проекції на ці площини - це види креслення: вид головний (спереду), зверху і зліва, відповідно (рис. 6.2).

У системі КОМПАС існує поняття глобальної і локальної систем коор­динат. Можна створювати і видаляти локальні системи координат (ЛСК), але не можна змінювати глобальних.

Послідовність створення локальної системи координат така:

• створити документ Чертеж (Креслення);

• натиснути на кнопці - Локальная СК (Локальна система координат), яка розміщена на панелі інструментів Текущее состояние (Поточний стан);

• натиснути графічним курсором у тому місці креслення, де треба розмістити центр створюваної системи координат, або, використавши панель Панель свойств (Панель властивостей) (рис. 6.4), в полі т ввести координати цього центра відносно глобальної системи координат;

• переміщаючи мишкою, задати кутове розміщення ЛСК (Локальна система координат) відносно глобальної системи координат або в полі Угол/Панель свойств (Кут/Панель властивостей) безпосередньо ввести це значення;?

• для створення ЛСК натиснути лівою кнопкою миші на вільному полі креслення;

• щоб припинити створення системи координат, необхідно правою кнопкою миші з контекстного вікна, яке з'являється, вибрати пункт Прервать команду (Перервати команду) або натиснути на кнопці , яка розміщена на панелі спеціального керування.

Рис.6.4

На рис. 6.5 наведено приклад задания локальної СК для формування виду деталі зверху. Як видно з рисунка, локальна система координат розміщена в центральній точці виду зверху.

Рис.6.5

Локальну СК можна прив'язати до об'єкта, увімкнувши кнопку Выделить (Виділити) і ввівши команду Объект (Об'єкт) (рис. 6.6). До того ж треба вказати точку на об'єкті (на рис. 6.6 - точку необхідно задати на колі) графічним курсором.

Рис.6.6

За такого варіанта настройки локальної СК необхідно перевірити увімкнення глобальної прив'язки Центр (Центр). Для цього треба натиснути на кнопці - Глобальная привязка (Глобальна прив'язка) панелі інструментів Текущее состояние (Поточний стан) (рис. 6.7) встановити опцію Центр (Центр). Центр локальної СК при цьому сумістити з центром вказаного кола.

Рис.6.7

6.2. Створення видів

Система КОМПАС дає змогу отримати інформацію про види поточного документа. Для цього необхідно клацнути на панелі Главное меню (Головне меню) на пункті Сервис (Сервис). У меню, яке розкривається, клацнути на пункті Состояние видов (Стан видів) (рис. 6.8).

Перший у списку видів під нульовим номером Системный вид (Сис­темний вид).

Рис.6.8

Параметри Системного вида (Системного виду) жорстко зафіксовані, їх не можна змінити. Він завжди має номер 0, кут повороту в градусах 0, ім'я Системный вид (Системний вид), точку прив'язки (початок координат аркуша) - лівий нижній кут документа. Він може містити зображення будь-яких геометричних об'єктів у масштабі 1:1. Для того щоб увімкнути відображення назви видів на екрані, потрібно вибрати з Главного меню (Головного меню) пункт Вид (Вид) і у меню, що є розкривається, вибрати рядок - Дерево построения (Дерево побудови) (рис. 6.9).

Рис.6.9

Для створення видів необхідно:

1. Вибрати елементи меню Вставка/Вид (Вставка/Вид).

2. На Панели свойств (Панелі властивостей) задати (рис. 6.10):

а) номер назви виду;

б) масштаб виду;

в) кут нахилу.

3. Графічним курсором вказати базову точку виду.

Рис.6.10

Параметри виду змінюють, використовуючи Дерево построения (Дерево побудови). Для виводу зображення дерева побудови необхідно вказати елемент випадного меню Вид (Вид) і рядок Дерево построения (Дерево побудови).

Для встановлення поточного виду треба натиснути кнопку Состояниевидов (Стан видів)

на панелі Текущее состояние (Поточний стан) і вибрати необхідний вид. Зображення Дерева построения (Дерева побудови) з двома видами подано на рис. 6.11.

Рис.6.11

Кожний вид на кресленні може бути в одному з чотирьох можливих станів: Текущий (Поточний), Фоновый (Фоновий), Невидимый (Невидимий), Активний (Активний).

Текущий (Поточний) (т) вид завжди єдиний у кресленні, дає змогу виконувати будь-які операції з введення, редагування та видалення об'єктів.

Фоновый (Фоновий) вид доступний тільки для виконання операцій прив'язки до точок або об'єктів. Ці види недоступні для редагування.

Невидимые (погашенные). (Невидимі (погашені)) види відображаються на кресленні тільки габаритними рамками.

Активными (Активними) видами можуть бути одразу декілька видів.

Якщо вид не є фоновим або погашеним, його вважають активним. Поточний.вид є також активним.

Для вибору масштабу зображення необхідно вибрати пункт Сервис (Сервіс) Главного меню (Головного меню), у меню, яке розкривається

Параметры листа (Параметри аркуша), а потім рядок Вид (Вид) і Масштаб (Масштаб) (рис. 6.12).

Змінити масштаб зображення можна декількома способами (п. 1.8.2).

Випадаюче меню кнопки Вид (Вид), що розкривається, починає рядок Масштаб (Масштаб) (рис. 6.13), а потім спосіб збільшення, наприклад, Увеличить рамкой (Збільшити рамкою). В цьому випадку на Панели свойств (Панелі властивостей) з'явиться повідомлення "Укажите начальную точку" ("Вкажіть початкову точку"). Перемістивши графічний курсор у лівий верхній кут рамки, треба клацнути мишкою. З'явиться повідомлення "Укажите конечную точку рамки" ("Вкажіть кінцеву точку рамки"). Необхідно пере­містити курсор у нижній кут рамки і клацнути мишкою. Зображення у рамці збільшиться.

Рис.6.12

Рис.6.13

Інструментальна панель Вид (Вид) (рис. 6.14) містить кнопки, якими |також можна змінити масштаб зображення:

- Увеличить масштаб рамкой (Збільшити масштаб рамкою);

- Увеличить масштаб (Збільшити масштаб);

- Уменьшить масштаб (Зменшити масштаб);

- По выделенным объектам (По виділених об'єктах).

Рис.6.14

Детальніше кнопки цієї панелі розглянуто в п. 1.8.2.

6.3. Виконання штрихування під час побудови розрізів

Позначання матеріалів на технічних кресленнях здійснюють відповідно до ГОСТ 2.306-68. Загальне графічне позначення на розрізах залежно від виду матеріалу має вигляд похилих паралельних суцільних тонких ліній. Похилі паралельні лінії штриховки проводять під кутом 45° до лінії контуру зобра­ження або до його осі чи рамки формату. Якщо напрямок ліній штриховки збігається з напрямом осі, контурних ліній або ліній рамки, то кут 45° замінюють кутами 30° або 60° (рис. 6.15). Штриховка всіх елементів розрізу однієї деталі повинна бути однаковою за напрямком і відстанню між лініями. Відстань між паралельними лініями вибирають залежно від площі штриховки в межах 1…10 мм. Розрізи суміжних деталей штрихують у різні боки з різним інтервалом між лініями або в один бік, але з різними інтервалами (рис. 6.16).

Рис.6.15

Рис.6.16

Вузькі площі розрізів (менше ніж 2 мм) затушовують або не штрихують зовсім. Графічні позначення деяких матеріалів наведено в табл. 6.1.

Для виконання штрихування потрібно зобразити контури, які підлягають штрихуванню, і клацнути на піктограмі- Штриховка (Штрихування) панелі інструментів Геометрия (Геометрія). На Панели свойств (Панелі властивостей) необхідно задати віддаль (поле Шаг (Крок)) між лініями штрихування і крок нахилу штрихування (поле Угол (Кут)) (рис. 6.17).

У лівій частині Панели свойств (Панелі властивостей) розміщений пункт Стиль (Стиль), випадаюче меню якого подано на рис. 6.18. Ця команда дає змогу вибрати необхідний стиль штрихування.

Завершують команду Штриховка (Штрихування) натиском кнопки Создать объект (Створити об'єкт).

Нагадаємо, що для штрихування складного контуру необхідно виконати його обведення з

використанням команди - Непрерывный ввод объектов (Неперервне введення об'єктів).

Це пов'язано з тим, що контур області штрихування повинен бути замкненим. Кнопка команди - Непрерывны ввод объектов (Неперервне введення об'єктів) розміщена на панелі

інструментів Геометрия (Геометрія).

Таблиця 6.1

Рис.6.17

Рис.6.18

6.4. Побудова взаємозв'язаних зображень виробів

Виконуючи завдання, необхідно використати декілька взаємозв'язаних зображень.Такими зображеннями є види і розрізи, між якими повинен існувати проекційний зв'язок. Проекційний зв'язок під час виконання креслень забезпечують за допомогою розширення команд кнопки -

Вспомогательные прямые (Допоміжні прямі) (рис. 6.19). Ці прямі, на відміну від відрізків і променів, - нескінченні в обидві сторони. В наведеному прикладі рекомендується починати побудову з виду зверху. Це спрощує забезпечення проекційного зв'язку між видами.

Рис.6.19

6.5. Послідовність виконання проекційного креслення у КОМПАС