Призначення, будова і робота системи регулювання тиску повітря в шинах. Порядок та правила використання системи

Наявність на автомобілі системи регулювання тиску повітря в шинах дозволяє:

- підвищувати прохідність автомобіля на важкопрохідних ділянках;

- продовжувати рух автомобіля до бази без зміни колеса при проколі камери;

- здійснювати постійне спостереження за тиском у шинах і знижувати чи підвищувати його при відхиленні від норми.

Рис.5. Схема пневмосистеми автомобіля.

1-Гальмівна педаль. 2,22-Гальмівні камери. 3-Компресор. 4-Регулятор тиску. 5-Комбінований кран керування тиском в шинах. 6-Запобіжний клапан. 7-Склоочищувач. 8-Вимикач склоочисника. 9-Шланг до манометру контролю тиску повітря в гальмівних камерах. 10-Шланг до манометра контролю тиску повітря в пневмосистемі. 11-Кран відбору повітря. 12-Манометр контролю тиску в гальмівних камерах. 13-Манометр контролю тиску повітря в шинах. 14-Кран зливу конденсату. 15-Електропневмоклапан вмикання приводу переднього моста. 16-Шланг керування вмиканням переднього моста. 17-Ресивер. 18-Роздавальна коробка. 19-Стояночний гальмівний механізм. 20-Трубопровод гальмівної системи. 21-Трубопровод системи регулювання тиску повітря в шинах. 23- З’єднувальна голівка. 24-Голівка підведення повітря до шини через напіввісь. 25-Канал підведення повітря. 26-Шинний кран. 27-Кнопка пневматичного звукового сигналу. 28-Звуковий сигнал. 29-Комбінований гальмівний кран. 30-Вимикач сигналу гальмування.

Тиск повітря в шинах знижують нижче нормального тільки в тих випадках, коли необхідно подолати важкопрохідних ділянки шляху. Не рекомендується знижувати тиск у шинах без особливої необхідності.

Система регулювання тиску повітря в шинах складається з крана 5 (рис. 4)керування тиском із клапаном обмежником зниження тиску; голівок 24 підведення повітря до шин коліс; шинних кранів 26 запору повітря; манометра 13 і трубопроводів.

Кран керування тиском із клапаном-обмежником (рис.6) золотникового типу має корпус 6 із трьома отворами для підведення повітря від пневматичної системи до шин коліс і випуску повітря в атмосферу.

Золотник 10 переміщається в корпусі й ущільнюється сальниками 9, що підгортаються за допомогою направляючої 11 золотника, розпірними кільцями 7, розпірними втулками 8.

Замкове кільце 12 обмежує хід золотника. Золотник з’єднаний тягою з важелем крана. Важіль крана має три положення: праве, ліве і середнє. Усі три положення важеля фіксуються в прорізах кронштейна і відповідають, праве — накачуванню шин; середнє — нейтральному положенню, коли система регулювання тиску роз’єднана з пневматичною системою гальм; ліве — випуску повітря із шин в атмосферу.

Рис. 6. Кран керування тиском з клапаном обмежувачем.

1 — упорна шайба; 2 — пружина клапана-обмежувача; 3 — направляючий стакан; 4 —кришка клапана;

5 — мембрана; 6 — корпус крана керування; 7 — розпірне кільце сальника; 8 — розпірна втулка, 9 — сальник; 10 — золотник; 11 — направляюча золотника;

12 — замочне кільце; 13— контргайка: 14 — болт

При переміщенні важеля крана керування тиском у праве крайнє положення золотник 10 переміщається вперед, проточка на золотнику при цьому встановлюється проти лівого сальника, і повітря через зазор, що утворився, під сальником надходить у шини (включене накачування шин).

При переміщенні важеля крана керування тиском у ліве крайнє положення золотник переміщається назад, проточка на золотнику при цьому встановлюється проти правого сальника, і повітря із шин виходить в атмосферу.

При встановлені важеля крана керування тиском у нейтральне положення проточка на золотнику знаходиться між сальниками, тобто в положенні, що виключає як надходження повітря з пневматичної системи гальм у шини, так і випуск повітря із шин в атмосферу (кран закритий).

Встановлений на крані клапан-обмежник призначений для роз'єднання системи регулювання тиску повітря в шинах і системи пневматичного приводу гальм при зниженні тиску в останній для забезпечення необхідного запасу повітря для надійного гальмування. Якщо в гальмовій системі тиск повітря нижче 550 кПа (5,5 кгс/см²), то мембрана 5 перекриває надходження стиснутого повітря в систему регулювання тиску в шинах.

Накачка шин можлива тільки при тиску в ресиверах, що перевищує 550 кПа (5,5 кгс/см²). Клапан дозволяє також зберегти необхідний тиск у тормозній системі при зниженні тиску в шинах. Клапан регулюють на зазначений тиск болтом 14, що закріплений на кришці 4 клапана контргайкою 13.

Перед з'єднанням золотника 10 крана з тягою важеля керування необхідно золотник установити так, щоб розмір від отвору в золотнику під сполучний палець до найближчого болта був 54 мм.

Голівка підведення повітря (рис.7)до шин розбірна, встановлена усередині колісних цапф півосі і складається з двох еластичних манжет 2 із пружинами 3, що забезпечують герметичність рухливого з'єднання.

Рис.7. Голівка підведення повітря:

1- стопорне кільце; 2- манжета сальника; 3 - пружина манжети; 4 - корпус голівки; 5 - кришка голівки

Манжети з пружинами монтують у корпусі 4 голівки і замикають кришками 5, притиснутими до упора в корпус голівки стопорними кільцями. З порожнини голівки, утвореної манжетами, повітря через канал у півосі надходить до шинного крана і далі по сполучному шлангу через вентиль камери в шину колеса

Рис.8. Шинный кран.

1— пробка крана; 2— гайка 3— Ущільнюючий сальник, 4— корпус кра­на; 5 — ущільнююче кільце

Шинні крани (рис.8)встановлені на кожнім колесі. При їхній допомозі шини можуть бути відключені від системи регулювання тиску в шинах. Шинний кран установлений на півосях і закріплений чотирма болтами на напівосьових фланцях. У корпусі 4 крана переміщається по різьбленню пробка В; її зовнішній кінець має квадратну голівку під ключ. Пробка ущільнена сальником 3, що контриться гайкою 2. Шийка корпуса крана, що входить у гніздо півосі, ущільнюється еластичним гумовим кільцем 5.

Порядок використання системи регулювання тиску повітря в шинах.

При русі по шосе з асфальтобетонним покриттям з номінальним навантаженням тиск у шинах повинне складати для автомобіля Урал-4320 - 320 кПа (3,2 кгс/см²), КамАЗ-4310 — 300 кПа (3,0 кгс/см²). Під час перевезення людей і вантажів масою не більш 3000 кг для автомобіля Урал-4320 — 220 кПа (2,2 кге/см²). При русі по бруковому, щебеневому, гравійному і розбитому асфальтовому шосе, укоченим ґрунтовим і сніжним дорогам тиск у шинах варто знижувати до 250 кПа (2,5 кгс/см²). Швидкість при цьому повинна бути не більш 60 км/год.

Для подолання важкопрохідних ділянок варто установити тиск повітря в шинах і швидкість руху відповідно до вказівок табл. 1.

Таблиця 1.

Вид дороги	Припустимий тиск у шинах, кгс /см2	Максималь­на швидкість, км/год
Урал-4320	КамАЗ-4310	ЗІЛ-131
Перезволожена рівнина, болотиста місцевість. Сипучий пісок, волога рілля, сніжна цілина. Розмоклі ґрунтові дороги, пухкий ґрунт. Дорога всіх типів (тільки на період підкачування) При русі з вантажем 5000 кг	0,5 - 0,75 0,75 – 1,4 1,4 - 1,5 Від 1,5..2,0 до 3,2	0,7 1,0 - 1,5 1,4 - 1,5 Від 1,5 до 3,0	0,5 - 0,75 0,75 – 1,5 0,75 – 1,5   3,0 4, 2	20 20 30

Під час підкачування шин після подолання важкопрохідних ділянок шляху швидкість руху повинна бути не більше 10 км/год при тиску в шинах 1,0 кгс/см² та 20 км/год при піднятті тиску від 1,0 кгс/см² до нормального.

При температурі нижче мінус 40 °С колісні крани відкривати через 15 хв після початку руху.

Намети, короткі підйоми, невеликі замети варто долати з розгону. При необхідності виконання поворотів робити їх плавно, на великих радіусах, не знижуючи швидкості руху. По заболоченій місцевості рухатися без зупинок і крутих поворотів, не допускаючи пробуксовок коліс.

Після подолання важкопрохідної ділянки шляху автомобіль зупинити для піднятгя тиску повітря в шинах до 150 кПа (1,5 кгс/см²). Подальше збільшення тиску допускається в ході руху автомобіля

При значних ушкодженнях системи регулювання тиску повітря в шинах шинні крани треба закрити, а кран керування поставити в середнє положення. При ушкодженнях шинник кранів необхідно зняти шланги, що з’єднують крани з вентилями коліс, а у вентилі вставити золотники і закрити вентилі ковпачками. У цьому випадку підкачувати шини необхідно, як звичайно, шлангом через кран відбору повітря 11, а перевіряти тиск у шинах шинним манометром. Золотники і ковпачки для всіх шин водій повинний зберігати разом із дрібним інструментом.

Забороняється відключати від системи одне чи кілька коліс і регулювати при цьому тиск в інших колесах.

Шинні крани варто тримати постійно відкритими. Закривати їх треба тільки на тривалих стоянках щоб уникнути великого витоку повітря із шин. Перед початком руху шинні крани,необхідно відкрити і підкачати шини до нормального тиску.

Для того щоб закрити шинні крани, треба користуватися тільки спеціальним ключем, що мається в комплекті інструмента водія. Короткий вороток цього ключа не дозволяє докладати зайвих зусиль. При справному крані повна герметичність досягається при малому зусиллі загортання крана. Спроба досягти герметичності несправного крана збільшенням зусилля загортання і застосуванням подовжувачів воротка приведе до остаточного псування крана.

Забороняється ставити кран керування тиском у шинах у положення, що відповідає накачуванню шин при закритих шинних кранах, тому що при цьому може бути ушкоджений шинний манометр.

Переводити кран керування в положення, що відповідає накачуванню шин, необхідно плавним рухом (особливо при невеликому тиску в шипах коліс), для того щоб різке підвищення тиску у повітропроводах не привело до ушкодження шинного манометра.

Технічне обслуговування системи регулювання тиску повітря в шинах.

Обслуговування системи регулювання тиску повітря в шинах полягає в перевірці герметичності системи в цілому і її окремих елементів, підтягуванню кріплень, прочистці трубопроводів та шлангів, поновленню змазки блоків сальників підводу повітря. Особливу увагу необхідно звертати на герметичність з'єднань трубопроводів і гнучких шлангів, де найчастіше може бути ослаблене кріплення з'єднань.

При КО перед виїздом відчиняють шинні крани та на слух перевіряють чи немає витоку повітря із системи.

При ЩТО зливають конденсат із балонів, прочищають трубопроводи, шланги, повітряні балони, шинні крани від бруду, снігу.

При ТО-1 підтягують кріплення приладів систем. Перевіряють їх герметичність.

При ТО-2 крім того, продувають всі трубопроводи та шланги. Промивають блоки сальників та закладають в них свіжу змазку (через 2 ТО) марки Літол-24.

Місця сильного витоку повітря можуть бути визначені на слух, місця слабкого витоку — за допомогою мильної емульсії, якою варто змочити місця передбачуваного витоку. Витік повітря через з'єднання повітропроводів усувається підтягуванням чи заміною окремого елемента з'єднання. Момент підтягування нарізних сполучень повітропроводів повинний бути 60...70 Нм (6...7 кгс-м). У справній системі зниження тиску в холодних шинах при закритому крані керування тиском і відкритими шинними кранами на колесах не повинно бути більш 50 кПа (0,5 кгс/ см²) за 6 годин стоянки автомобіля.

Рис. 9. Схема підведення повітря до шини через напіввісь.

1-канал підведення повітря.; 2-шинний кран; 3-шланг підведення повітря до шини; 4-кутник; 5-шланг підведення повітря до напіввісі; 6-голівка підведення повітря.

Робота голівок підведення повітря багато в чому залежить від наявності і якості мастильного матеріалу на поверхнях тертя манжет сальника і кришки. Тому при кожнім знятті цапф варто обновляти мастильний матеріал у голівках підведення повітря.

Внутрішню поверхню манжет сальника і кришок необхідно ретельно змазати мастильним матеріалом, застосовуваним для маточин коліс; внутрішня порожнина голівок повинна бути заповнена мастильним матеріалом, крім зони отвору штуцера, що підводить.

Варто продувати повітропроводи і шланги системи регулювання тиску повітря в шинах. Для цього необхідно звільнити верхній кінець повітряного шланга, що йде від шинного крана до вентиля, попередньо закривши пробку шинного крана, спустити конденсат з повітряних балонів, пустити двигун і збільшити тиск повітря в пневматичній системі гальм до максимального. Кожний контур трубопроводу варто продути.

ДЛЯ ЗАМІТОК