І. Логістика як наука

1.1. Визначення та етимологія поняття «логістика»

Логістика — досить нове для нас поняття: бібліографія ще не виділяє її як самостійний науковий напрям на підприємствах України, які тільки починають приділяти їй увагу, а вітчизняних літературних джерел, присвячених цій проблемі, ще зовсім мало.

Термін «логістика», донедавна відомий лише вузькому колу спеціалістів, сьогодні набуває широкого розповсюдження. Основна причина цього полягає в тому, що поняття «логістика» почало використовуватися в економіці.

Етимологія поняття «логістика» викликає істотні суперечності. Найбільш поширеними є дві точки зору. За однією з них, термін «логістика» походить від грецького — «обчислювати», «міркувати», за другою — від французького — «постачати». Однак зустрічаються й інші версії його походження, зокрема, від давньогерманського — «склад», «зберігання».

Семантика поняття «логістика» також неоднозначна. У Давній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії — діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії — процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов'язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії.

У цілому, історично склалися два принципово різні науково-практичних напрямки розвитку логістики — у військовій справі й у математиці. Останній існує і дотепер — під логістикою розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 році на Женевському філософському конгресі.

Все ж логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і, на думку деяких західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Автором перших наукових праць з логістики вважається французький військовий фахівець А. Джоміні (1779-1869рр.), який визначив логістику як «практичне керівництво пересування військами», і в 1812 році вперше застосував цю науку на практиці під час планування боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, а й інші питання: планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг і т.д. Остаточне ж формування логістики як наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини XIX століття.

Найбільшою мірою принципи і підходи логістики у військовій справі були реалізовані під час Другої світової війни — у сфері організації матеріально-технічного забезпечення американської армії та військ союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки узгодженим діям військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання вдалося організувати безперебійне забезпечення союзних військ продовольством, зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т.д.), логістика після закінчення війни поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики.

Уперше на можливість використання положень військової логістики в економіці вказав у 1951 році співробітник «RAND Соrрогаtion», фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенстерн, зазначаючи, що «...існує абсолютна подібність між управлінням забезпечення військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості».

Хоч логістика довгий час вважалася військовим терміном, її застосування в цивільній сфері розпочалося вже у 1960-х роках XX ст. і означало «оптимальну координацію переміщення і створення запасу сировини, діяльність з переробки, пакування кінцевої продукції, її складування і доставки клієнтам». У такий спосіб логістика одержала інший напрямок розвитку — економічний.

Сьогодні логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів; доведення готової продукції до споживача з урахуванням його інтересів та вимог, а також передачі й обробки відповідної інформації.