Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Додаток 2 6 страница



У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання.

До основної групи фізичного виховання відносять дітей та підлітків, які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та достатню фізичну підготовленість. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до основніої групи, проводяться згідно з навчальними програмами з предмету в повному обсязі, а здача контрольних нормативів здійснюється з диференційованою оцінкою.

До підготовчої групи відносять дітей та підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я та достатньо фізично підготовлені, а також дітей реконвалістентів. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до підготовчої групи, проводяться згідно з навчальними програмами з обов’язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

Дані щодо приблизних термінів поновлення занять з фізичної культури після гострих захворювань наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань

Захворювання Термін поновлення занять після хвороби
Ангіна 2 – 4 тижні
Бронхіт, ГРВІ 1 – 3 тижні
Гострий отит 2 – 4 тижні
Пневмонія 1 – 2 тижні
Плеврит 1 – 2 тижні
Грип 2 – 4 тижні
Гострі інфекційні захворювання 1 – 2 тижні
Гострий нефрит 2 тижні
Гепатит інфекційний 8 – 12 тижнів
Апендиціт (після операції) 1 – 2 тижні
Переломи кісток кінцівок 1 – 3 тижні
Струс мозку 3 – 12 місяців і більше

До спеціальної групи відносять дітей та підлітків, які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного характеру. Заняття з фізичної культури проводяться за спеціально розробленими диференційованими програмами та програмами ЛФК.

МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінюють на підставі визначення соматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників з їх подальшим вивченням за допомогою методу сигмальних відхилень, за шкалами регресії, комплексного та центильного методів.

До соматоскопічних показників відносять стан шкіряних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно–рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та стоп), ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу у юнаків),до соматометричних – довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), до фізіометричних – м’язову силу, життєву ємкість легень, станову силу та ін.

Для визначення довжини тілау положенні стоячи та сидячивикористовують дерев’яним ростомір, який являє собою стояк завдовжки 2 м, закріплений на підставці розміром 70 x 45 см, з відкидною лавкою на висоті 40 см, що призначена для вимірю­вання росту сидячи. На стояку нанесено дві колонки сантиметро­вих поділок. Відлік за першої з них починається від підставки, відлік за другої - від відкидної лавки. На стояку закріплена пересувна муфта з горизон­тальною планшеткою, яку під час дослідження опускають до контакту з тім’яною кісткою обстежуваного.

Провідними соматометричними показниками вважають довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), які визначають на підставі використання спеціальних антпропометричних точок.

У разі вимірювання довжини тіла стоячи обстежуваний має стати струнко спи­ною до планки, тримаючи п’ятки разом, носки нарізно та торкаючись її трьома точками - п’ятками, сідницями і міжлопатковою ділян­кою. Голова обстежуваного повинна бути в такому положенні, щоб лінія, якам з’єднує нижній край очної ямки та верхній край козелка вуха була паралельною підлозі.

Для вимірювання маси тіла слід використовувати медичні ваги.

Обвід грудної кліт­ки вимірюють сантиметровою стрічкою у стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху (стріч­ка спереду повинна проходити по ниж­ньому краю соскового кільця у хлоп­чиків і вздовж четвертого ребра у дів­чаток, ззаду - по нижньому краю лопа­ток при опущених руках).

Для визначення життєвої ємності лег ень використовують водяний або пневматичний спірометр, для визначення м’язової сили рук – кистьовий динамометр, для визначення станової сили - становий динамометр. Причому у будь-якому разі у ході дослідження реєструють максимальний результат.

Оцінку фізичного розвитку проводять на підставі зіставлення індивідуальних даних з регіональними стандартами фізичного розвитку, тобто з середніми нормативними значеннями для кожної окремої віково–статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей і підлітків, що мешкають у подібних умовах перебування.

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигмальне відхилення ( s ), що і надає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, котра досліджується, від середніх показників, властивих даному віково–статевому періодові.

Відхилення у межах від -1s до +1s вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1s до -2s – розвитком нижче середнього, від -2s та нижче – низьким, від +1s до +2s – вище середнього, від +2s та вище – високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одне від одного проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, котрі з’єднують прямими лініями. Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються – непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)”.

Під час виконання самостійної роботи у протокольний зошит записують дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (таблиця 2) в графу «Школяр» заносять дані щодо росту, маси тіла та обводу грудної клітки, учня, який досліджується.

Таблиця 2

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Показники фізичного розвитку Школяр 10 років Стандарт Різниця Сигмальне відхилення Оцінка
М s  
Ріст, см   134,7 4,5 – 5,7 – 1,26 Нижче середнього  
Маса тіла, кг   29,5 3,8 – 5,5 – 1,4 Нижче середнього  
Обвід грудної клітки, см   65,9 3,4 – 4,9 – 1,44 Нижче середнього  
                 

Після цього використовуючи дані таблиці 3 «Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області», знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідний показник (ріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Для кожної її характеристики фізичного розвитку визначають величину (середньоарифметичну зважену – М та середньоквадратичне відхилення – s) і заносять у таблицю (графа «Стандарт»).

Таблиця 3

Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області

Вік Ріст, см Маса тіла, кг Обвід грудної клітки, см
М s М s М s
хлопчики
  121,0 4,9 23,2 3,2 60,3 3,6
  125,0 4,6 24,6 3,2 62,0 3,0
  129,7 6,1 27,2 3,4 63,6 3,2
  134,7 4,5 29,5 3,8 65,9 3,4
  139,0 4,7 32,6 4,0 68,2 3,6
  143,2 6,4 35,0 5,5 70,5 3,9
  149,0 6,3 39,1 5,0 72,2 4,2
  154,0 8,0 43,3 6,7 75,6 5,0
  159,5 7,0 48,0 6,5 80,0 5,3
  165,7 7,2 56,4 7,6 83,0 5,7
  168,4 6,6 59,6 6,8 86,0 4,0
дівчатка
  120,3 4,7 22,5 4,0 59,0 2,4
  123,7 5,6 23,5 3,6 59,0 3,2
  12,91 5,6 26,4 3,2 61,9 2,7
  13,44 6,2 29,6 4,6 6,34 2,4
  13,92 5,6 32,5 4,5 6,68 4,0
  14,44 6,5 37,1 4,9 7,04 4,8
  14,95 6,3 42,1 5,0 7,32 5,6
  15,56 5,7 48,2 7,0 7,94 5,1
  15,75 5,5 53,2 6,6 8,21 5,1
  15,80 5,2 54,6 6,6 83,4 4,5
  159,5 4,9 55,9 7,0 83,8 4,2

Потім для кожного показника визначають різницю між фактичною і стандартною величинами. Так, наприклад, якщо ріст 10–річного хлопчика становить 129 см, а стандарт (М) – 134,7 см різниця складає 129–134,7= -5,7 см. Одержану різницю ділять на s (у нашому випадку вона дорівнює 4,5 см) і отримують величину сигмального відхилення: -5,7:4,5 = -1,26 і зрештою, за даними величини і знаку сигмального відхилення обгрунтовують оцінку фізичного розвитку за окремим показником.

У нашому випадку фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього, тому що сигмальне відхилення складає -1,26.

Згідно з приведеною схемою анализуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.

Недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо без урахування ступеня їх взаємозв'язку. Разом з тим кожному росту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обводу грудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен буди гармонійним. Цей недолік усувається при використанні методу оцінки за шкалами регресії та комплексного методу.

Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії

Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії дозволяє подолати основний недолік методики сигмальних відхилень, а саме відокремлений характер оцінки кожної соматометричної ознаки. Оціночні таблиці у даному випадку ураховують кореляційну залежність між ростом, масою тіла та обводом грудної клітки і, отже, дозволяють дати більш грунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов’язаних ознак.

Перший етап проведення індивідуальної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регресії спрямований на пошук групи (розвиток середній, нижче середнього, вище середнього, низький, високий), до якої слід віднести ріст дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному ростові і порівнюють з ними фактичні показники ознак, які досліджуються. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його значення та ділять на сигму регресії (sR) для досліджуваної ознаки. Критерії оцінки аналогічні попереднім.

Проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з груп фізичного розвитку: нормальний фізичний розвиток – маса тіла у межах від М –1s R  до М + 2s R; дефіцит маси тіла – маса тіла менш, ніж М –1s R; надлишок маси тіла – маса тіла більш, ніж М +2s R; низькій ріст – довжина тіла менш, ніж М – 2s R.

Оцінка фізичного розвитку комплексним метод

Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє урахувати як особливості морфофункціонального стану організма, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному вікові.

Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. У залежності від значень отриманих показників він може відповідати календарному вікові, випереджувати або відставати від нього.

Наступний етап комплексного методу пов’язаний з оцінкою морфофункціонального стану організму із застосуванням шкал регресії та вікових стандартів розвитку функціональних показників.

Рівень фізичного розвитку оцінюють за:

Ø ростом, визначається за допомогою шкал регресії або у випадку їх відсутності за методом сигмальних відхилень. Як і в попередньому випадку існують 5 оцінок фізичного розвитку за ростом: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький. Середню зважену величину кожного показника фізичного розвитку знаходять у таблиці 4.

Ø гармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від М -1s R  до +1s R та функціональні показники характеризуються відхиленнями від М -1s і вище.

Ø дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають від М -1sR до -2sRабо випереджають за рахунок жировідкладень від М +1s R до +2s R та функціональні показники знаходяться у межах від М -1s до -2s;

Ø різко дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають від М -2s R і нижчеабо випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень від М +2s R і більше, функціональні показники характеризуються відхиленнями від М -2s і нижче.

Таблиця 4

Стандартизовані показники фізичного розвитку школярів

Вік Ріст, см Маса тіла, см Обвід грудної клітки, см
М s М s KR sR М s KR sR
Хлопчики
  121,6 5,8 24,3 3,98 0,52 2,28 61,0 3,68 0,31 3,31
  128,1 5,56 27,9 4,94 0,66 3,26 62,5 4,92 0,38 3,25
  132,6 5,4 30,2 5,3 0,69 3,76 65,4 4,74 0,52 3,79
  137,3 5,6 33,4 6,0 0,80 3,96 67,5 4,80 0,55 3,70
  142,5 6,26 37,0 6,82 0,83 4,43 69,9 5,20 0,53 4,0
  147,0 6,96 39,9 6,7 0,71 4,49 71,6 4,46 0,34 3,79
  153,5 8,22 45,1 8,74 0,84 5,33 75,0 5,48 0,37 4,55
  161,1 8,74 50,8 8,70 0,79 5,31 78,7 6,14 0,42 4,85
  166,9 8,16 57,2 10,12 0,92 6,78 82,0 6,0 0,44 4,44
  173,1 7,02 62,98 8,24 0,61 5,42 85,3 4,52 0,21 4,67
Дівчатка
  121,5 5,54 23,3 3,65 0,53 2,19 58,7 3,51 0,38 2,51
  127,0 5,26 26,8 4,74 0,58 3,60 60,6 4,36 0,43 3,71
  131,5 5,74 29,0 4,52 0,55 3,21 62,4 4,06 0,38 3,45
  137,4 6,15 33,3 7,0 0,80 5,11 65,7 5,28 0,53 4,17
  142,8 7,1 37,0 7,30 0,74 5,11 69,7 5,28 0,47 4,06
  149,3 6,8 40,4 7,08 0,75 4,88 69,8 5,02 0,38 3,66
  156,2 6,2 48,5 7,74 0,45 6,38 74,7 5,32 0,40 4,73
  159,2 5,42 51,8 8,78 0,83 5,55 77,3 3,86 0,33 5,47
  160,9 5,22 53,7 6,48 0,60 5,64 77,3 3,86 0,24 3,67
  161,6 5,82 56,8 8,58 0,60 7,89 79,3 5,46 0,22 5,30
Вік Ріст, см Маса тіла, см Обвід грудної клітки, см
  М s М s KR sR М s KR sR
хлопчики
  121,6 5,8 24,3 3,98 0,52 2,28 61,0 3,68 0,31 3,31
  128,1 5,56 27,9 4,94 0,66 3,26 62,5 4,92 0,38 3,25
  132,6 5,4 30,2 5,3 0,69 3,76 65,4 4,74 0,52 3,79
  137,3 5,6 33,4 6,0 0,80 3,96 67,5 4,80 0,55 3,70
  142,5 6,26 37,0 6,82 0,83 4,43 69,9 5,20 0,53 4,0
  147,0 6,96 39,9 6,7 0,71 4,49 71,6 4,46 0,34 3,79
  153,5 8,22 45,1 8,74 0,84 5,33 75,0 5,48 0,37 4,55
  161,1 8,74 50,8 8,70 0,79 5,31 78,7 6,14 0,42 4,85
  166,9 8,16 57,2 10,12 0,92 6,78 82,0 6,0 0,44 4,44
  173,1 7,02 62,98 8,24 0,61 5,42 85,3 4,52 0,21 4,67
дівчатка
  121,5 5,54 23,3 3,65 0,53 2,19 58,7 3,51 0,38 2,51
  127,0 5,26 26,8 4,74 0,58 3,60 60,6 4,36 0,43 3,71
  131,5 5,74 29,0 4,52 0,55 3,21 62,4 4,06 0,38 3,45
  137,4 6,15 33,3 7,0 0,80 5,11 65,7 5,28 0,53 4,17
  142,8 7,1 37,0 7,30 0,74 5,11 69,7 5,28 0,47 4,06
  149,3 6,8 40,4 7,08 0,75 4,88 69,8 5,02 0,38 3,66
  156,2 6,2 48,5 7,74 0,45 6,38 74,7 5,32 0,40 4,73
  159,2 5,42 51,8 8,78 0,83 5,55 77,3 3,86 0,33 5,47
  160,9 5,22 53,7 6,48 0,60 5,64 77,3 3,86 0,24 3,67
  161,6 5,82 56,8 8,58 0,60 7,89 79,3 5,46 0,22 5,30

Коефіцієнт регресії (КR) показує, на скільки змінюється маса тіла (в кг) і обвід грудної клітки (в см) при збільшені або зменшені росту на одиницю вимірювання (см). Сигма регресії (sR) cлужить для визначення індивідуального відхилення маси тіла і грудної клітки від стандартних даних росту.

За допомогою коефіцієнта регресії та сигми регресії складають оціночні таблиці (шкали регресії за ростом), які дозволяють оцінювати гармонійність розвитку людини за морфологічними ознаками.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання комплексного методу повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), гармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний), за рахунок збільшення маси тіла та обводу грудної клітки або зменшення маси тіла та обводу грудної клітки, біологічний вік відповідає календарному вікові (випереджає календарний вік, відстає від календарного віку)”.

Отже, під час використання комплексного методу оцінки фізичного розвитку рівень біологічного розвитку визначається на підставі ступеня відповідності його основних ознак (довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, розвитку вторинних статевих ознак, терміну осифікації кісток кисті віковим стандартам (табл. 5 та 6).

Таблиця 5

Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку

Вік Ріст (М±s) Щорічне збільшення довжини тіла, см Ознаки окостеніння кисті Число постійних зубів (М±s) Ступінь статевого дозрівання
  М7±s 4–6 Наявність ядер окостеніння всіх кісток зап’ястка (крім гороховидної), поява епіфіза ліктьової кістки 7±3 Р0А0
  М8±s 4–6 Наявність епіфіза ліктьової кістки 12±2 Р0А0
  М9±s 4–6 Наявність добре вираженого епіфіза ліктьової кістки 14±2 Р0А0
  М10±s 4–6 Поява та формування шиловидного відростка ліктьової кістки 18±3 Р0А0
  М11±s 4–6 Наявність вираженого шиловидного відростка ліктьової кістки 20±4 Р0А0
  М12±s 4–6 Поява гороховидної кістки 24±3 Р0,1А0 V1
  М13±s 7–10 Поява сесамовидної кістки в у I попереково-фаланговому суставі 27±1 Р1А0V1L0,1
  М14±s 7–10 Наявність сесамовидної кістки   Р2А1V1L0,2 L0,1F0,1
  М15±s 4–7 Початок окостеніння I п’ясткової кістки   Р3А2V2; L1,2F1
  М16±s 3–4 Окостеніння I п’ясткової кістки та дистальних фаланг пальців   Р3,4А3V2 L2F1,2
  1–2 Окостеніння II–V п’ястних кіток   Р4А3V2; L2F2,3

Таблиця 6

Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку





Дата публикования: 2015-04-06; Прочитано: 411 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.011 с)...