Додаток 2 4 страница

Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху.

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів нано­ситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця. Меблі, що відносяться до першої ростової групи, позначаються оранжевим, до другої - фіолетовим, до третьої - жовтим, до четвертої - червоним, до п'ятої - зеленим, до шостої - блакитним кольорами.

Крім колірного маркування, для підвищення ефективності здійснення контролю за пра­вильністю підбору певної групи меблів на внутрішню поверхню стола повинно бути нанесене цифрове маркування у вигляді дробу:

У навчальному приміщенні шкільні меблі розміщуються таким чином, щоб ближче до дошки знаходилися менші розміри, далі від неї - більші.

Для визначення необхідного для конкретного учня розміру меблів у класній кімнаті на стіні (дверях) має бути нанесена кольорова вимірна вертикальна лінійка: на висоті до 115 см наводиться оранжева смуга, на висоті від 115 до 130 см - фіолетова, на висоті від 130 до 145 см -жовта, на висоті від 145 до 160 см - червона, на висоті від 160 до 175 см - зелена, на висоті понад 175 см - блакитна.

Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та в повній мірі відповідати вимогам техніки безпеки.

Тому виробничі майстерні мають бути розраховані на 13-15 робочих місць, що обладнані верстатами. У майстернях з обробки деревини повинно бути передбачене розташування вер­статів висотою 75,5; 78,0 та 80,5 см; у майстернях з обробки металу - розташування верстатів висотою 87 та 95 см від підлоги до губок лещат, обладнаних захисними екранами.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висо­тою 40-42 см та розміром сидіння 35 х 35 см і 40 х 40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути розміщені підставки (по 5 підставок кожного розміру) розміром 55 х 75 см та висотою 5, 10 і 15 см відповідно.

У майстерні з обробки деревини верстати слід розмішувати або під кутом 45°, або в три ряди перпендикулярно до світлонесучої стіни. Відстань між верстатами у передньо-задньому напрямку має становити не менше 0,8 м, між рядами - не менше 1,2 м.

У майстерні з обробки металу верстати необхідно розміщувати таким чином, щоб світло на робоче місце падало спереду або справа. Відстань між рядами має складати 1,0 м, відстань від внутрішньої стіни до верстатів - не менше ніж 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстати у шаховому порядку. Відстань між лещатами повинна становити не менше 1,0 м.

У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти спеціального розміру №1, для учнів 13-15 років - інструменти спеціального розміру №2, для учнів понад 15 років - інструменти для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами складає у віці 11-12 років - до 4 кг, у віці 13-14 років - до 5 кг, у віці 15 років: для хлопчиків - 12 кг, для дівчаток - 6,0 кг, у віці 16 років - відповідно 14 та 7 кг, у віці 17 років - відповідно 16 та 8 кг.

Отже, санітарна експертиза правильності підбору та розстановки меблів у навчальних приміщеннях повинна передбачати аналіз наявності в кожному з них меблів не менше 2-3 різних номерів та адекватності їх взаєморозташування, характеристику відстані між рядами меблів та між меблями і боковими, передньою та задньою стінами приміщення, вивчення умов забезпечення правильної робочої пози та зручної посадки, вимірювання основних розмірів навчальних меблів тощо.

Після виміру основних елементів і визначення номера парти її маркують.

Отримані дані заносять у схему "Протоколу гігієнічного дослідження парти" (табл. 2).

Таблиця 2

Основні розміри шкільної парти

Основні розміри шкільної парти	Величина, см	Номер парти	Якому росту учнів відповідає	Примітка
Висота заднього краю кришки над підлогою
Диференція
Дистанція сидіння
Дистанція спинки
Ширина сидіння
Глибина сидіння

У гігієнічному висновку необхідно визначити до якого номера варто віднести парту, особливості її технічного стану, учням якого росту відповідає парта. Якщо парта є нестандартною необхідно вказати, що вона не відповідає ДСТ і може зумовлювати певні зрушення у стані здоров’я (вказати які) та що слід зробити, щоб парту можна було використовувати в ході навчального процесу (на скільки сантиметрів слід підняти або опустити кришку столу або сидіння, які ремонтні роботи провести, щоб привести парту в належний технічний стан тощо). При виконанні ситуаційних задач користуються даними приведеними у таблицях 3, 4, 5, 6.

Таблиця 3

Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (ДСТ 5994–64)

Номер шкільної парти	Ріст учнів, см	Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм	Висота сидіння над підлогою, мм
	110–119
	120 –129
	130 – 139
	140–149
	150–159
	160– Д69
	понад 170

Таблиця 4

Основні розміри парт, столів та стільців для школярів (ДСТ 11015, 11016–77)

Номер шкільної парти	Ріст учнів, см	Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм	Висота сидіння над підлогою, мм
А	до 130
Б	130 – 145
В	145 – 160
Г	160 – 175
Д	понад 175

Таблиця 5

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11016–64)

Номер шкільної парти	Висота над підлогою, мм	Глибина, мм	Ширина, мм	Висота спинки, мм	Відстань від переднього краю сидіння до найбільш виступаючої частини спинки, мм

Таблиця 6

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11015, 11016–77)

Розміри	Номер шкільної парти
А	Б	В	Г	Д
Висота переднього краю сидіння над підлогою, мм
Глибина сидіння, мм
Висота сидіння, мм	60–120	70–135	80–150	90–165	100–180
Ширина спинки, мм
Відстань по горизонталі від переднього краю сидіння до опору спинки, мм
Ширина сидіння, мм
Ширина спинки, мм

Методика виготовлення універсального парто-ростоміра

(лінійки Нікітіна–Флерова)

Для виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова необхідно використовувати дані таблиці розмірів основних елементів шкільних меблів, дерев’яну або металеву планку довжиною не менше 100 см та сантиметрову стрічку.

На одному боці лінійки, що використовують для визначення номера парти, відкладаються відрізки, довжина яких відповідає стандартній висоті заднього краю кришки стола (парти) над підлогою та відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.

Зворотна сторона лінійки, призначена для визначення номера парти, поділяється на 6 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–86) або на 7 відрізків по 10 см (для ДСТ – 5994–64) або на 5 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–77), що відповідають літерам або номерам столів та парт.

Лінійку, виготовлену за означеними правилами, слід повісити на стіну або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка лінійки відповідала 117 см (для ДСТ 11015, 11016–86), 122 см (для ДСТ 5994–64) або 132 см (для ДСТ 11015, 11016–77), тобто нижній кінець лінійки знаходився на рівні 102 см, 112 см або 117 см від підлоги.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

У п'ятому класі середньої загальноосвітньої школи навчається 30 учнів: 12 дівчинок і 18 хлопчиків.

Ріст дівчаток коливається в межах від 135 до 150 см, ріст хлопчиків – від 137 до 155 см (12 хлопчиків) та 155 – 170 (4 хлопчика). Клас обладнаний 15 партами: 10 парт відповідає номеру Б, 5 парт – номеру В.

Оцініть чи правильно підібрані парти для учнів, у випадку необхідності дайте відповідні гігієнічні рекомендації.

Задача 2

У шостому класі навчається 31 учень. Серед них ріст 147 см спостерігається у 10 чоловік, 149 см – у 14 чоловік, 143 см – у 2 чоловік, 155 см – у 2 чоловік, 157 см – у 3 чоловік. Парти, призначені для цих учнів мають наступні розміри: у 9 парт висота стола – 66 см, висота сидіння – 36 см; у 3 парт – висота стола – 72 см, висота сидіння – 44 см.

Визначте чи правильно підібрані парти для учнів, у разі необхідності обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації.

Задача 3

Визначте номер парти та укажіть найбільше оптимальне місце для 3 учнів сьомого класу. Перший з них має ріст 170 см та страждає міопією середнього ступеня, другий – ріст 168 см та відноситься до категорії осіб, часто і тривало хворіють, третій – ріст 172 см та страждає на пониження слуху в діапазоні середніх та високих частот.

Задача 4

Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та місце у структурі шкільного класу, що мають бути рекомендовані для хлопчика 11 років який має довжину тіла 157 см, маса – 40,4 кг, обвід грудної клітини – 75,2 см, впродовж останніх 3-х років лікарі відмічають зниження гостроти зору на лівому та правому оці до 0,7 Д.

Задача 5

В ході медичного обстеження учениці школи-ліцею, що перебуває у віці 9 років, виявлено після перенесеного гострого отиту – зниження слуху на 40%. Довжина тіла учениці 138 см, маса – 30,5 кг, обвід грудної клітини – 56,0 см. Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та групу здоров’я для учениці.

Задача 6

В середній школі м. Жмеринки проведення вивчення відповідності номерів парт росту учнів. В трьох кабінетах школи розташовані наступні парти:

№8 – 6 шт. – 130 – 139 = 12 учнів;

№9 – 5 шт. – 140 – 149 = 10 учнів;

№10 – 8 шт. – 150 – 159 = 16 учнів;

№11 – 12 шт. – 160 – 169 = 24 учнів;

№12– 7 шт. – 170 – 179 = 14 учнів;

В класах навчається 15 учнів ростом 170-179 см, 6 учнів ростом більше 182 см, 20 учнів ростом 160-169 см, 18 учнів ростом 140-149 см, 23 учня ростом 130-139 см.

Визначте, чи можна підібрати парти відповідно росту учнів?

Задача 7

Визначте номер парти та укажіть найбільш оптимальне місце для двох учнів 9 класу: один має ріст 168 см та страждає міопією середнього ступеня; другий має ріст 176 см та страждає міопією тяжкого ступеня.

ТЕМА №31. ЛІКАРСЬКО-САНІТАРНИЙ НАГЛЯД ЗА УМОВАМИ ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ У ШКОЛІ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Закріпити теоритичні знання про значення забезпечення оптимальних гігієнічних умов організації навчально-виховного процесу для збереження та зміцнення здоров’я учнів.

2. Засвоїти методики гігієнічної оцінки земельної ділянки навчального закладу, будівлі та його основних приміщень (шкільний клас), обстеження умов перебування учнів у середній школі, розробки та обгрунтування гігієнічних рекомендацій щодо покращання умов організації навчально-виховного процесу.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Чинники та умови навколишнього середовища і навчально-виховного процесу, що впливають на здоров’я дітей та підлітків.

2. Основні профілактичні заходи щодо покращання санітарно-гігієнічних умов перебування учнів у сучасних навчальних закладах.

3. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки та будівлі середньої школи. Принципи гігієнічного зонування земельної ділянки.

4. Гігієнічні вимоги до планування та санітарно-технічного обладнання шкільного класу (освітлення, вентиляція, водопостачання тощо).

5. Методика оцінки умов перебування та навчання учнів у середній школі.

ЗАВДАННЯ:

1. Обстежити земельну ділянку, будівлю та шкільний клас середньої школи.

2. Дати гігієнічну оцінку навколишньому і внутрішньому середовищу, організації навчально-виховного процесу та розробити рекомендації щодо покращання умов виховання та навчання учнів у середній школі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 252–259.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 413-426.

3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. – С. 528–529, 533–537, 542–545.

4. Гигиена детей и подростков // Под ред. В. Н. Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 155–262, 345–365.

5. Белоусова А. Руководство к практическим занятиям по гигиене детей и подростков. 1972, – С. 77–79, 202–208.

6. Санитарные правила устройства и содержания детских школьных учреждений. – М., 1987. – 24 с.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 543-555.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками гігієнічної оцінки земельної ділянки, будівлі школи та шкільного класу, обстежують умови перебування учнів та розробляють гігієнічні рекомендації щодо покращання умов організації навчально-виховного процесу.

Самостійна робота оформляється у вигляді протоколу, який складається з чотирьох частин:

1. Паспортні дані навчального закладу.

2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки,будівлі школи та шкільного класу.

3. Гігінічний висновок на підставі аналізу отриманих результатів та їх порівняння з нормативними вимогами.

4. Рекомендації щодо покращання умов перебування дітей у середній школі.

У разі неможливості проведення заняття на базі діючого навчального закладу, його проводять в навчальній лабораторії з використанням навчального проекту будівнитва подібного закладу.

Земельні ділянки під забудову загальноосвітних навчавльних закладів повинні розміщуватися у межах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо забезпечення належної відстані від джерел викидів шкідливих речовин,шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається розміщення освітних закладів у санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, які є потенційними джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами.

Ширина захисної зони між межою земельної ділянки школи та об’єктами, що її оточують, повинна бути не меншою 50 м. Будівля загальноосвітнього навчального закладу має розміщуватися на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги.

Радіус обслуговування від місця проживання учнів до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності. Отже, цілком слушним слід вважати розміщення шкіл на відстані транспортної доступності, яка складає 15 хвилин для учнів шкіл І ступеня (початкова школа) та 30 хвилин - для учнів шкіл II–III ступенів (основна або неповна середня і середня або старша школа).

Радіус пішохідної доступності щодо розміщення шкіл І ступеня у сільській місцевості має становити не більше 2 км та не більше 15 хвилин в один бік. Максимальний радіус об­слуговування учнів шкіл ІІ-ІІІ ступенів не повинен бути більше ніж 15 км.

Підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості має здійснюватися спеці­альним транспортом. Причому транспортним обслуговуванням повинні забезпечуватися учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з обов'язковим попереднім визначенням зупинок відповідного транспорту. Відстань від місця проживання до місця збирання школярів на зупинці не має бути більшою за 500 м.

Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче, ніж за 25 м від червоної лінії земельної ділянки. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами має становити понад 10 м.

По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити розташування захисної зеленої смуги (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м (з боку вулиць - не менше 3 м).

Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше 1,2 м. Лише у разі розмі­щення шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування між ними огорожі, що складається із зелених насаджень заввишки 1 м.

Площа озеленення земельної ділянки загальноосвітнього навчального закладу має складати 45-50% від її загальної площі. Тільки в тому випадку, якщо земельна ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парки, сади, сквери), а також у разі розміщення шкіл у сільській місцевості ступінь озеленення може бути зменшений до 30 %.

Характер розташування та орієнтації основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинен забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Тому високорослі дерева належить висаджувати на відстані не менше ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, кущі - на відстані не менше ніж 5 м. Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева, кущі та рослини з отруйними ягодами, вирощувати гриби тощо.

Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділятися на наступні функціональні зони: навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона, житлова зона, а також сільськогосподарська зона (для шкіл, що розташовані у сільській місцевості).

Дані щодо складу та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Склад та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи, м²

Зона	Початкова школа	Основна (неповна середня)	Середня (старша)
1. Навчально-дослідна зона:
майданчик для початкових класів
метеорологічний та географічний майданчики
класи для занять на повітрі (з накриттям)	-
майданчик для польових та овочевих культур	-
плодовий сад і розсадник квітково-декоративних рослин
теплиця з зоомайданчиком	-
зоотваринна ділянка
відділ колекції рослин
зона для початкової допризовної підготовки
в тому числі:
навчальне містечко з тактичної підготовки та цивільної оборони
ділянка для метання гранат	-
2. Фізкультурно-спортивна зона;
шкільний стадіон з біговою доріжкою 250 м і прямою біговою доріжкою 100 м, комбінованім полем (60 м х 28 м) для гри у футбол, майданчиком для гри у ручний м'яч з двома секторами для стрибків у висоту та довжину тощо	-
майданчики для спортивних ігор:
волейбольний та баскетбольний
майданчик для гімнастики (1-4 класи)
майданчик для гімнастики (5-12 класи)	-
майданчик комбінований для спортивних ігор, метання м'яча та стрибків у висоту і довжину
3. Зона відпочинку:
майданчики для рухливих ігор учнів 1 класу
майданчики для рухливих ігор учнів 2-А класів
майданчики для рухливих ігор учнів 5-12 класів	-	-
майданчики для тихого відпочинку учнів 5-12 класів		-	160|

Фізкультурно-спортивну зону (табл.. 1)слід розташовувати по довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.

Майданчики для рухливих ігор з м'ячем та метання спортивних знарядь розмішуються на відстані не менше ніж 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будівлі школи, майданчики для інших видів занять з фізичного виховання - на відстані не менше ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде і обов'язково рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, пряма доріжка довжиною 100 м для занять спринтерським бігом має входити до складу бігової.

Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися піском, що змішаний з тирсою, їх бортики, крім переднього, оббиваються гумою. Під час будівництва бігових доріжок і спортивних (волейбольних, баскетбольних, для гри у ручний м'яч) майданчиків необхідно використовувати дренажні системи.

Комбінований майданчик (у разі його улаштування) можна асфальтувати або бетонувати, проте футбольне поле обов'язково повинне мати трав'яне покриття. Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і облад-нанням. Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Майданчики для занять фізичною культурою необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями. ігрові майданчики, розмішені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.

Зони відпочинку для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плавальним басейном тощо (табл.. 1).

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватися поблизу від навчальної (навчально-виробничої) зони та приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттєзбірники та підсобно-виробничі приміщення. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше ніж 25 м від вікон та входу до їдальні на асфальтованому або бетонованому майданчику під навісом.

Підходи до будівель школи (на відстані не менше ніж 100 м), проїжджа частина, пішо­хідний прохід до господарських будівель, а в сільських школах, які не мають каналізації, - до надвірних туалетів, повинні мати асфальтоване або бетоноване покриття.

У житловій зоні земельної ділянки, яка повинна мати окремий вхід з боку вулиць і проїздів та ізолюватися від господарської зони на відстані не менше ніж 100 м, розміщуються гуртожитки для учнів та, у разі потреби, житлові будинки для викладачів і обслуговуючого персоналу.

Санітарні розриви між спальними корпусами та межею житлової зони мають становити не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м, до господарської зони - не меншою 100 м.

Майданчики для рухливих ігор у зоні відпочинку (для максимального використання їх під час перерв) мають розташовуватися біля виходів з приміщень і повинні бути розділені для учнів кожної вікової групи.

Використання внутрішнього двору навчальних закладів для задоволення господарських потреб (стоянка автотранспорту, розміщення меблів, обладнання, макулатури, металобрухту та будівельних матеріалів) забороняється.

Навчально-дослідна зона повинна складати не більше ніж 25% від загальної площі земель­ної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, які органічно пов'язані з комплексом навчальних кабінетів природничого (біологія, хімія) напрямку.

Земельні ділянки сільських шкіл можуть бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки та садово-городнього інвентарю.

Будівля загальноосвітнього навчального закладу має забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Тому на території земельної ділянки її слід розташовувати таким чином, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв'язок між ділянкою і будівлею – найбільш раціональним.

Розрізняють компактну, блочну (блочно-секційну) та павільйонну системи архітектурно-композиційних рішень щодо улаштування навчальних будівель. Дві останніх слід вважати найбільш доцільними для використання у сучасних умовах. При цьому в одній секції мають розміщуватися максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів для двох суміжних (1 та 2 класи, 3 та 4 класи тощо) вікових груп.

Основні варіанти архітектурно–планувальних композицій будівель дошкільних установ та навчальних закладів

(А – компактна; Б – блочна; В – павільйонна)

Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. Тому у разі розміщення загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих чотирьох-п'ятиповерхових будівлях, четвертий і п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження.

Кількість учнів, що перебувають в умовах сучасних закладів освіти, не має перевищувати їх проектну місткість.

У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачається розміщення наступних функціональних груп навчальних приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, блоки (кабінети) трудового навчання та професійної орієнтації, класи продовженого дня, фізкультурно-спортивні приміщення, приміщення харчоблоку, медичний блок, актова зала, бібліотека, адміністративні та допоміжні приміщення тощо.

Дані щодо складу та рекомендованої площі основних приміщень загальноосвітнього навчального закладу наведені в таблиці 2. Слід зазначити, що площі приміщень наведені виходячи із розрахунку наповнюваності класу 25 учнями. При наповнюваності класів загальноосвітніх шкіл у кількості 30 учнів дозволяється приймати площу класних приміщень, універсальних навчальних та спеціалізованих кабінетів загальноосвітнього циклу, виходячи із розрахунку 2,0 м², а лабораторій з природничих наук - виходячи із розрахунку 2,4 м³ на 1 учня.