Семінарське заняття № 8

Тема: Антиутопія у західноєвропейській літературі першої половини ХХ сторіччя.

Питання до заняття.

1.Визначення антиутопії як метажанра. Зв’язок антиутопії – метажанра - пародії – з традицією утопічних вчень.

2. Жанростворюючі складові утопії:обмежений простір(острів), час без минулого та колективний герой, які руйнує антиутопія.

3.Визначення дистопії. Характеристика романа Оруелла «1984» як дистопіїї, що за підгрунтя бере досвіт тоталітарних держав.

4.Протиставлення штучного (технократичного) світу та світу

справжнього (природного)в антиутопії Олдоса Хакслі «О новий блискучий світ».

5. Персоналізм антиутопії як відновлення особистості та повноти приватного індивідуального житття. Образ Дикуна в романі Хакслі.

6. Важливість відновлення минулого часу та справжньої історії для дидактики жанру антиутопії. Міфологема стіни та острова в антиутопії.

7.Тема забороненої любові та дозволеного сексу в антиутопії. Розрізнення сексу як складової життя роду та любові,що належить до життя особистості.

Ключові поняття:

антиутопія. дистопія,традиція утопічних вчень,зображення держави як політично- соціальної системи в цілому,локалізований простір- острів, міська модель утопії,

соціоцентризм утопії, персоналізм антиутопії,метафора формули 2х2=4.

Рекомендована література.

1. Морсон Г. Границы жанра.// Утопия и утопическое мышление.- М., 1991.

2. Мэмфорд Л. Миф машины.// Утопия и утопическое мышление,- М.,1991.