ЛІТЕРАТУРА. 31.Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини

31. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. —К. Муз. Україна, 1978. — 256 с.

32. Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество //Искусетво в школе. — 1993. — № 1. — С.15—21.

33. Кабалевський Д.Б. Про трьох китів та інші цікаві;[ речі. — К.: Муз. Україна, 1980. — 186 с.

34. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про І музику?—К-Муз.Україна,

35. 981. — 320с.

36. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. — М.: Просвещение, 1984. — 208 с.

37. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (3 педагогічної спадщини компози­тора). — К.: Муз. Україна, 1989. — 136 с.

38. Музыкальное воспитание в Венгрии /Ред. сост. Л.А.Баренбойм. — М.: Сов. композитор, 1983. — 400 с.

39. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. — К.: Муз Україна, 1982. — 144 с.

40. Печенюк М.А. Дзвінкі голоси: Музична хресто­матія (пісенний матеріал): 3-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. - 76 с.

41. Леонтієв П.П., Печенюк М.А. Дзвінкі го­лоси: Музична хрестоматія (пісенний матеріал): 4-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. — 88 с.

42. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприй­мання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

43. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 216 с.

44. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 272 с.

1. ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ.

Музичне виховання в широкому розумінні цього слова розглядають як формування духовних запитів людини, його уявлень та естетичні оцінки життєвих явищ. В такому розумінні музичне виховання це виховання людини.

В більш вузькому розумінні цього слова не розвиток до сприймання музики. Воно здійснюється в різних формах музичної діяльності які ставлять своїм завданням розвиток музичних здібностей, виховання емоційного відгуку на музику, та глибокого емоційно – ідейного пере­живання її змісту. В такому розумінні музичного виховання – це формування музичної культури людини.

Формування музичної культури школярів є головним завданням сучас­ної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися непов­торністю музичних творів — чи буде це соната Моцарта, чи ноктюрн Шопена, чи народна пісня.

Великого значення у цьому процесі набуває вміла й цілеспрямована му­зично-освітня робота вчителя, який має орієнтувати учнів на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію ху­дожнього світу твору. Шлях, що стимулює творчість, фантазію і пошук — один із найефективніших: він учить дітей мислити, пізнавати природу музики, її виразну силу і взаємозв'язок з навколишнім життям.

Слід прагнути до єдності музики як способу пізнання світу і музики як предмета пізнання. Якщо така єдність відсутня, то музика стає дисцип­ліною, що вивчається так само, як хімія, математика, географія тощо:

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому та­ким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель прихо­дить на урок з бажанням разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей. Важливо, щоб спіл­кування з музикою викликало особистісне ставлення, власне переживання

школяра.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою зале­жить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

У чому вбачає вчитель своє призначення? У тому, щоб бути посередни­ком між музикою і дітьми? Але чи Відчуває він ту міру відповідальності, яка покладається на нього? Чи володіє сам достатньою музичною культурою, щоб бути провідником у безмежному дивовижному світі музики? Чи не ста­неться так, що через нього до учнів доходитиме лише якийсь сурогат куль­тури? Хіба немає вини вчителя в тому, що немало учнів, провчившись у школі, так і не пізнали радості повноцінного спілкування з музикою, не пере­коналися в її неперехідній цінності для людини?

Роздуми над цими запитаннями наповнюють новим значенням понят­тя "методика викладання". Адже не настільки головне те, про що розпо­відає вчитель, що виконує учням, а наскільки майстерно він це робить. Бо якщо викладання музики невміле, то наслідки будуть тим не втішніші, чим більше видатних творів світової музичної класики буде у шкільних про­грамах. Адже у цьому випадку учні можуть назавжди викреслити ці твори разом з їх авторами із сфери своїх художніх інтересів.