Розвиток музичних здібностей

Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Під музикальністю розуміється сукупність здібностей, не­обхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикаль­ності - переживання музики як вираження певного змісту. Музичне пе­реживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна [43, с. 53]. Музикаль­ність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини.

Відомий психолог Б.М. Теплов виділив три основні музичні здібності (див. табл. 2), які складають структуру музикальності [43, с. 210-211].

По-перше, це ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Ладове почуття безпосередньо виявляється у сприйманні ме­лодії, її упізнаванні, у чутливості до точності інтонації. Його характерним виявом у дитячому віці є підвищений інтерес до слухання музики. Ладове почуття є емоційним (або перцептивним) компонентом музичного слуху.

По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Вона безпосередньо виявляється у запам'ятовуванні і відтворенні по слуху мелодій, насамперед у співі, а далі — у внутрішньому слуху ("внутрішня музична мова"). Ця здібність є слуховим (або репродуктивним) компонен­том музичного слуху.

По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно (рухомо) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих рухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Музично-ритмічне почуття складає основу всіх проявів музичності, які пов'язані із сприйманням і відтворенням часової ходи "музич­ного руху". Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгу­ку на музику.

Таблиця 2