Країни з президентом, обраним парламентом, як главою держави і окремим главою уряду, не відповідальним перед парламентом, на 2003 р

Особливості сили президентів у цій категорії позиціонуються як надзвичайно мінливі, що особливо позначено випадком Швейцарії (є наділений тільки правом головувати на засіданнях урядового кабінету – цікаво, що задане повноваження у цій групі не передбачене лише в Суринамі, де віце-президент очолює кабінет, хоч і президент може виконувати зазначені повноваження). Найчастіше тут мова йде про контроль зовнішньої політики, а також про вплив на формування уряду. Але, що цікаво, тут не передбачено права розпуску президентом парламенту, яке разом із відсутністю прямих виборів президента робить цей набір країн винятковим.

Інший зразок систем автор іменує парламентськими. Тут головним стає той принцип, що глава держави не є главою виконавчої влади. В цілому А. Сіарофф ці системи називає моделями подвійної (дуальної) виконавчої влади: з однієї сторони – глава держави, а з іншої сторони – прем’єр-міністр. Це означає, що в дану групу поміщено як напівпрезидентські, так і парламентські системи. Тут також автором було виокремлено чотири варіанти. Якщо президент обраний всенародно, проте якщо уряд і прем’єр-міністр відповідальні лише перед парламентом, тоді потрібно говорити про потенціал напівпрезиденталізму:

Таблиця 4.12