Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві

У грошовому вираженні ИЗП складається з усіх витрат підприємства на освіту необхідних заділів, деталей, вузлів і напівфабрикатів на всіх стадіях виробничого циклу.

Склад нормативу оборотних коштів у НЗB залежить від наступних факторів:

- Обсягу і складу виробленої продукції;

- Тривалості виробничого циклу;

- Собівартості продукції;

- Характеру наростання витрат.

Обсяг виробництва безпосередньо впливає на НЗВ через величину середньоденного витрати витрат на товарну продукцію. Чим більше обсяг виробництва, тим більше споживається оборотних коштів для покриття витрат по НЗВ. Тривалість виробничого циклу визначається часом від першої технологічної операції до повного виготовлення виробу.

Якщо у виробництві постійно обробляється значна кількість виробів з різною тривалістю їх виготовлення, то всі вироби необхідно об'єднати в групи і розрахувати тривалість виробничого циклу по кожній групі, а потім на їх основі обчислити середньозважений виробничий цикл по підприємству. Ступінь наростання витрат означає те, що в процесі виробництва витрати на одиницю продукції збільшуються від спочатку одноразових витрат до кінцевої собівартості продукції,

До одноразовим витрат відносяться витрати, зроблені на початку виробничого циклу - витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Інші витрати вважаються наростаючими - заробітна плата, амортизаційні відрахування, плата за електроенергію.

Ступінь наростання витрат характеризується коефіцієнтом наростання витрат:

,

де:

З_о - одноразові витрати;

3_i - інші витрати.

Норматив оборотних коштів для НЗB визначається за формулою:

,

де:

;

С_n - планована собівартість випуску продукції;

Т_пл - тривалість періоду (360 днів);

Z_HЗB - норма НЗB,

Т_ц - тривалість виробничого циклу.