Запис партій і позицій

Знання нотації дає можливість записувати як цілі партії, так і окремі положення. Наприклад, розташування шашок на початку партії записується так: білі – a1, a3, b2, c1, c3, d2, e1, e3, f2, g1, g3, h2 (12), чорні - a7, b6, b8, c7, d6, d8, e7, f6, f8, g7, h6, h8 (12).

Для записування ходу шашки чи дамки позначають спочатку поле, на якому шашка або дамка стояла, потім ставлять тире і записують поле, на яке вона стала після бою, наприклад: a3-b4. При виконанні ударного ходу ставиться двокрапка (:).

Якщо відбувається бій одним ходом декількох шашок, записування проходить наступним чином: спочатку записується поле, з якого шашка почала свій хід, потім ставиться двокрапка і позначається поле, на яке вона стала після бою.

Якщо необхідно відзначити напрямок бою, то після запису поля, з якого розпочався бій, послідовно записують позначення полів, на яких здійснилась зміна напрямків. Між позначеннями окремих полів ставиться двокрапка. Наприклад, розглянемо позицію: білі – дамка d2(1), чорні - прості b6, d6, f4, f6, g7(5) Тут можливі два напрямки бою:

1.d2:h6:f8:c5:a3; 2.d2:g6:e7:c5:a7.

У подібних ситуаціях потрібно робити повний запис позиції, як указано вище.

Під записом позиції необхідно вказати, чий хід. Слід запам’ятати, що партію чи позицію завжди записують, виходячи з того, що на початку білі шашки стояли на полях a1, c1, e1, g1, b2, d2 і т.д., а чорні – на полях b6, d6, f6, h6, a7, c7 і т.д.

При записуванні партії ходи сторін пишуться у «стовпчик». У лівому стовпчику записуються ходи білих, а в правому – чорних, при чому хід білих разом з відповіддю чорних йде під номером одного ходу. Наприклад:

Білі Чорні

Іваненко Петренко

1. e3-d4 d6-c5

2. f2 -e3 f6-g5

3. c3-b4 g5-h4

4. b4:d6 h4:f2

5. e1:g3 c7:h4 Білі здалися

Можливий повний запис партії і в рядок. Тоді вона буде мати такий вигляд: 1.e3-d4 d6-c5 2.f2-e3 f6-g5 3.c3-b4 g5-h4 4.b4:d6 h4:f2 5.e1:g3 c7:h4х. Інколи запис партії ведеться скороченою нотацією; поле, з якого шашка йде, позначається тільки буквою (без показу цифри), а поле куди шашка стане, - і буквою, і цифрою. Тире при цьому опускається: 1.ed4 dc5 2.fe3 fg5 3.cb4 gh4 4.b:d6 h:f2 5.e:g3 c:h4х. У практичній грі при скороченому контролі (коли на партію дається досить мало часу), тоді як правило, запис боїв упускаються (або намагаються поможливості записувати при обдумуванні ходу суперником), що дає можливість частково економити час. Проте для удосконалення гри необхідно навчитися записувати ходи автоматично.

У шашковій літературі (книжках, журналах, газетах) застосовуються також такі знаки:! – хороший хід,!! – сильний хід чи хід,? – слабкий хід,?? –груба помилка, х – виграш.

У даній роботі прийняті наступні умовності. Якщо в запису позиції не вказано, чи стоять на дошці прості та дамки (наприклад, білі - d6, e3(2), чорні - b4(1)), то це значить, що всі шашки у даному прикладі прості. І якщо у запису позиції не позначено, чия черга ходу, то це значить, що хід білих.

Записувати партії пропонуються тільки тим дітям, котрі вже вміють писати. Тому дошкільнятам та учням молодших класів вести запис партії, що грається не обов’язково.

Молодшим школярам та дошкільнятам, які вже знають нотацію можна давати можливість розставляти початкову позицію, що підготує їх до записування ходу партії. Проте спочатку цим вихованцям не завжди вдається з першого разу вірно поставити позицію, тому по ходу виконання даного завдання необхідно виправляти помилки, які роблять діти і таким чином допомагати їм у засвоєнні назв полів.

Удар

З вивчення цієї теми починається опанування тактичними прийомами гри. Без вивчення ударів, які досить часто зустрічаються в партіях шашкістів-початківців, неможливо навчитися добре грати в шашки.

Спочатку пояснюємо, що ударом називається такий тактичний прийом, коли під бій віддається одна шашка, а збивається декілька шашок суперника. Демонструємо удар на прикладі. Один із гуртківців розсташовує шашки на шашковій дошці, інші ж слідкують, чи правильно він їх ставить на потрібні поля. Це дає можливість не тільки перевірити знання нотації, але й розвиває пам'ять вихованців. Крім того, допомагає перевірити якість засвоєння полів, щоб виявити прогалини у знаннях гуртківців і потім поступового краще вивчити шашкову нотацію.

Наприклад, розглянемо таку позицію: білі – прості g1, f2(2), чорні – прості d4, h4(2). Пропонуємо вихованцям вирішити це завдання, яке спочатку буде їм непросто розв’язати. У цьому положенні білі ходять 1.f2-g3 h4:f2 2. g1:c5 і виграють шашку. Очевидно, що виграш у щойно розглянутій позиції досягається ходом 1.f2-g3. Чорні були змушені побити шашку білих g3. Чому? Тому, що в шашках бити обов’язково. Ставимо ще одну подібну позицію: білі - прості g1, h2 (2), чорні - прості d4, h4(2). Скільки білих і чорних шашок є на дошці? Гуртківці відповідають, що у кожної сторони на дошці по дві шашки. А яких шашок більше на шашковій дошці білих чи чорних? Після отримання відповідей підсумовуємо, що переваги у шашках не має жодна сторона. І білих, і чорних шашок порівну, а саме дві. Проте, незважаючи на рівність шашок на дошці, білі з допомогою удару виграють. Вони віддають під бій одну шашкe, а забирають дві шашки суперника, а саме: 1. h2-g3 h4:f2 2. g1-c5х. На дошці залишилася тільки одна білі шашка. «Хто ж переміг у даній позиції – білі чи чорні?», - запитуємо у дітей. Робимо підсумок: на дошці залишилася тільки одна шашка білих, а це значить, що перемогу отримали білі, адже всі чорні шашки знищені.

Розставляємо на дошці ще одну позицію: білі - прості g1, f2 (2),чорні – прості d2, h4(2) і пропонуємо провести удар за білих, попередивши, що він схожий на попередній: 1. f2-g3 h4:f2 2. g1:c1х. Знову перемогли білі. Вони скористалися чергою свого ходу і провели удар.

У всіх позиціях, що розв’язували, фінальний, тобто заключний удар відбувався з поля g1. Тому темою цього заняття може бути тем «Удар з поля g1» або «Удар з g1». Аналогічним чином розповідаємо про удари з поля c1, e1, d2, b2 і т. д., виділивши на кожну тему по одному заняттю, що допоможе поступово сформувати у вихованців тактичний зір. Як домашнє завдання необхідно дати кожному вихованцю підготовлені картки з найпростішими ударам, які вони повинні записати у зошитах, а на наступне заняття принести відповіді, які перевіряємо, розв’язуючи їх разом. Також виявляємо помилки, які допустили діти у процесі розв’язування завдань.

Закріплення матеріалу.

1. Провести удар це значить – …?

2. Яке правило відносно бою ми знаємо?

3. Як правильно здійснювати бій шашок?

4. Що ми робимо з побитими шашками?

5. Чи беруть вони участь у подальшій грі?

6. Хто переміг у грі, якщо на дошці залишилася, наприклад, хоч одна шашка білих?

7. Хто перший ходить при розв’язуванні ударів?

8. Як правильно записати розташування шашок на дошці?

9. Що називається фінальним ударом?