Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Головною проблемою соціально-економічного розвитку району залишається відносно низький порівняно з Україною в цілому рівень загального розвитку продуктивних сил. Це пов'язано як з причинами історичного характеру, так і з особливостями структурної політики останнього періоду, коли інноваційний та інвестиційний процеси в основному орієнтувались на важку промисловість індустріальних регіонів, у той час коли галузям спеціалізації та територіям Поліського району приділялась менша увага. Через низький рівень економічного і соціального розвитку, у кризовий період виробництво в районі скорочувалось більш високими темпами і в значніших обсягах, ніж у середньому по Україні. На цьому тлі з початку до кінця 1990-х pp. поглибилась диференціація рівнів соціально-економічного й промислового розвитку областей та територіально-господарських підрайонів Полісся, що ускладнює вирішення регіональних проблем соціального характеру, особливо проблем зайнятості населення. Основною проблемою територіальної організації продуктивних сил району є нерівномірність показників розвитку і розміщення продуктивних сил у різних територіально-господарських підрайонах. Зокрема, ця різниця спостерігається у південних і північних територіях Полісся.
Важливою проблемою в Поліському районі є екстенсивне ре-сурсокористування з обмеженим використанням сучасних приро-дозберігаючих видів виробництв та екологічно орієнтованих еко-
номічних механізмів їх функціонування, а також природовіднов-лювальних заходів. Це — один з головних чинників стримування виробництва, особливо в галузях АПК, який є провідною ланкою господарства. Так, проблеми користування земельними ресурсами в Поліссі пов'язані з інтенсивною осушувальною меліорацією. Під її впливом відбувається деградація ґрунтів на осушених землях, погіршення стану ґрунтового покриву в зоні впливу осушувальних систем, порушення їх водного режиму, що вимагає докорінного вдосконалення меліоративного землеробства. Проблеми водокористування пов'язані з деградацією гідрографічної мережі, зміною гідрологічного режиму на меліорованих територіях, хімічного складу вод, збільшення невідшкодованих витрат. Основними шляхами вдосконалення водокористування регіону є реконструкція існуючих ставків та водосховищ, оновлення й буріння нових свердловин на воду. Стан лісових ресурсів погіршується внаслідок забруднень промисловими та іншими викидами, через розширення в останні роки рекреаційного лісокористування, погіршення пожежної ситуації в лісах регіону. Поряд з позитивними результатами лі-сомеліорацій відбувається порушення екологічної рівноваги в лісових насадженнях. Можливості розвитку рекреації в Поліссі обмежені через Чорнобильську аварію. Найбільш постраждалими від цього є рекреаційні території Житомирської та Чернігівської областей. Отже, провідним завданням розвитку рекреаційного комплексу є реабілітація вилучених рекреаційних територій з перспективним залученням їх до господарювання.
З метою ефективного використання земельного фонду і нейтралізації окреслених негативних чинників необхідним є перехід до природно-адаптивного ресусозберігаючого землекористування з відмовою від принципів екстенсивно-трансформаційного використання земель, створення умов для розширеного відтворення агровиробничого потенціалу ґрунтів, середовищеформувальних функцій земельних угідь, екологічної збалансованості агроланд-шафтів. На землях меліоративного фонду повинна застосовуватись контурно-меліоративна територіальна організація агроланд-шафтів з контрольованою інтенсивністю використання земель, застосування якої підвищить економічну ефективність та екологічну збалансованість сільськогосподарського виробництва на осушених землях, відновить еколого-гідрологічні функції природних болотних утворень.
Основними проблемами розселення району є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрішня незбалансованість та недосконалість господарської структу-
ри міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сільських поселень, деградація сільської поселенської мережі, порушення системи розселення внаслідок непридатності для проживання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднення. Для подолання деградації системи розселення регіону необхідним є формування в перспективі цілісних розселенських структур, збільшення виробничої бази і розвиток соціальної інфраструктури в міських і сільських поселеннях.
Головною проблемою науково-технічного потенціалу району залишається відсутність належного фінансування, відтік кадрів із наукової сфери, деградація, моральне та фізичне старіння основних фондів науково-дослідних закладів та проектно-конструкторських організацій.
Регіональними проблемами розвитку транспортної галузі Полісся є оновлення рухомого складу, приведення його структури у відповідність до сучасних вантажо- та пасажиропотоків, переведення автомобільного парку на дизпаливо та газ. Проблемним залишається й достатнє забезпечення транспортних засобів паливом, запасними частинами та іншими матеріально-технічними ресурсами.
Для територій, які постраждали від аварії на ЧАЕС, найгост-рішою проблемою є обмеженість можливостей щодо подальшої мінімізації наслідків аварії, у тому числі виконання комплексу соціальних заходів, реорганізації виробництва в екологічно орієнтованих напрямах, інноваційна та інвестиційна діяльність, в якій потерпілі території відчувають гостру потребу. Населення району, особливо територій, постраждалих від аварії, відчуває нестачу екологічно чистої продукції харчування, має обмежені можливості щодо медичного обслуговування.
Перспективний розвиток Поліського економічного району має ґрунтуватись на засадах поєднання принципів сталого розвитку з ефективним ринковим механізмом господарювання, поглиблення в оптимізованих, соціально-екологічних напрямах структурної перебудови природно-господарського комплексу на принципах взаємоузгодження регіональних та загальнодержавних інтересів, широкої підтримки на державному рівні регіонального розвитку за рахунок запровадження цільових комплексних програм економічного, соціального та науково-технічного розвитку, залучення заощаджень і зусиль широких кіл населення до участі в підтримці регіонального розвитку.
Для досягнення високого економічного та соціального ефекту необхідними складовими реформування економіки регіону мають стати реструктуризація господарства в напрямі інтенсифікації
розвитку промисловості, особливо галузей, спрямованих на задоволення потреб населення в товарах народного споживання, сільськогосподарській техніці, придатній для фермерського господарювання. Можливим напрямом розвитку є конверсія, а подекуди й відродження економічно вигідних виробництв військової сфери.
Регіональні ринки цього типу потребують, з одного боку, особливих режимів пільгового кредитування і оподаткування виробництв, а з другого — цільового спрямування політики розвитку на створення робочих місць у тісному взаємозв'язку з вирішенням питань інноваційної реорганізації діючих виробництв та розбудови нових з особливою увагою до виробничої та соціальної інфраструктури. Специфічною регіональною проблемою є також ефективне, таке, що відповідає як сучасним санітарним нормам, так і економічним реаліям сьогодення, використання трудового потенціалу й відтворення робочої сили забруднених радіонуклідами територій.
При збереженні агропромислової орієнтації економіки регіону * в структурі господарства частка промисловості має збільшитись за рахунок інтенсифікації виробництва, як на основі власної ресурсної бази, так і з залученням ресурсів з-за меж району, в харчовій, а особливо в легкій промисловості, машинобудуванні, будівельній промисловості, лісовому комплексі, хімічній та нафтохімічній промисловості.
В інвестиційно-будівельному комплексі за рахунок поширення ринкових умов господарювання структурні зрушення мають стосуватись інтенсифікації будівництва в сільських місцевостях району з орієнтацією на типологію житла, що відповідає фермерській формі господарювання.
Зважаючи на особливості положення району щодо стратегічних транспортних коридорів та прикордонний характер Полісся, на території району можливою є розбудова в найближчому майбутньому комплексу вільних економічних зон, зокрема точкових зон по лініях транспортних коридорів. У Західному Поліссі розвивається господарювання у вільній економічній зоні (ВЕЗ) «Ін-терпорт-Ковель».
Структурним зрушенням в економці району мають сприяти ринкові перетворення, зокрема розширене запровадження приватної й колективної форм власності щодо провідних підприємств району, розвиток мережі фермерських господарств, інтенсифікація малого та середнього підприємництва, особливо в харчовій галузі АПК, легкій промисловості, соціально-культурній та соціально-побутовій сферах господарювання, що дасть і помітний соціальний ефект, сприятиме більш повній зайнятості населення
регіону, стимулюватиме його економічну активність. За рахунок залучення у виробництво передових, екологічно орієнтованих технологій, а також подальшої реалізації заходів з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС має поступово покращитись екологічна ситуація в районі, зросте кількість, якість, та конкурентоспроможність продукції Полісся, що сприятиме економічному піднесенню і України в цілому.
7. Економіка Подільського економічного району:
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 709 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!