Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Трудові ресурси — всього, тис. осіб | Зайняті в усіх сферах економічної діяльності | ||||
усього, тис. осіб | у тому числі | з них у працездатному віці, тис. осіб | |||
у галузях економіки | в інших сферах економічної діяльності | ||||
Україна | 29 961,1 | 21 268,5 | 18 063,3 | 3205,2 | 18 733,6 |
Україна, % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Поліський економічний район | 2845,9 | 2093,9 | 1829,9 | 263,9 | 1831,6 |
у % до України | 9,4 | 9,8 | 10,1 | 8,2 | 9,7 |
Волинська область | 581,8 | 440,6 | 371,3 | 69,3 | 416,0 |
у % до України | 1,9 | 2,1 | 2,1 | 2,2 | 2,2 |
Житомирська область | 779,3 | 549,0 | 470,9 | 78,1 | 507,6 |
у % до України | 2,6 | 2,6 | 2,6 | 2,4 | 2,7 |
Рівненська область | 699,3 | 530,5 | 462,8 | 67,7 | 468,4 |
у % до України | 2,3 | 2,5 | 2,5 | 2,1 | 2,5 |
Чернігівська область | 785,5 | 576,8 | 525,0 | 48,8 | 439,6 |
у % до України | 2,6 | 2,8 | 2,9 | 1,5 | 2,3 |
Рівень безробіття в районі на 2000 р. в цілому сягає 13 %, причому у Волинській області він становить 12,1 %, Рівненській — 13,2, Житомирській — 13,4, у Чернігівській — 12,3 % від працездатного населення у працездатному віці. При цьому сама чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці перевищує 600 тис. осіб, а рівень безробіття в регіоні та по всіх областях перевищує загальноукраїнський показник. Найвищим є рівень безробіття у Житомирській та Рівненській областях. На скорочення кількості зайнятих у матеріальному виробництві вплинула головним чином загальна економічна криза 1990-х pp., яка супроводжувалась падінням обсягів виробництва та скороченням попиту на робочу силу, зростанням безробіття як у відкритій, так і в прихованій формі (неповний робочий день або робочий тиждень, примусові неоплачувані відпустки тощо). Традиційно проблемний ринок праці району має ознаки трудодепресивності як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.
Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, в якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, і, по-друге, стала тривала аграрно-переробна спеціалізація господарства регіону. У 1990-ті pp. в промисловості, а особливо у сільському господарстві, катастрофічними темпами йшло накопичення застарілих та зношених основних фондів. У багатьох галузях фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації економічного району: легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо це стосується підприємств агропромислового комплексу.
Оцінена на початок 2001 р. частка областей регіону в структурі основних фондів країни за повною балансовою вартістю становила для Волинської області 1,4 %, Житомирської — 2,2, Рівненської — 1,8, для Чернігівської — 2,3 %, у Поліському районі в цілому — 7,7 %. Отже загалом для територій регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, причому переважна їх частина зосереджена в його центральних та південних територіях, тоді коли північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно мало-розвинутою як в промисловому, так і в сільськогосподарському
відношенні. Після аварії на ЧАБС таке становище внутрішньоре-гіональних територіальних диспропорцій у соціально-економічному розвитку значно поглибилось. У зоні примусового відсе-лення виробнича діяльність припинена згідно із законодавством, а засоби виробництва повністю вилучено з господарського обігу.
Порівняння структури основних виробничих фондів галузей економіки Полісся з відповідними показниками по Україні доводить, що підвищеною порівняно з Україною є частка фондів сільського господарства; відповідно меншою є частка основних фондів промисловості. Така структура пояснюється агропромисловою орієнтацією економіки району. Нижчими, ніж в Україні, є частки основних виробничих фондів галузі транспорту та зв'язку, а також будівництва, а вищою — частки торгівлі й громадського харчування.
Науково-технічний потенціал. На початок 1990 р. у районі в науковій діяльності було зайнято 7,8 тис. чол., що становило 2,4 % від загальної кількості працівників науки в країні. За останнє десятиріччя кількість постійно працюючих у наукових закладах у районі зменшилась на 1300 чоловік і становила в 1999 р. 3,7 тис. науковців. Найзначнішою є кількість працівників науки у Чернігівській області —1,5 тис. чол., з них 900 чол. — фахівці високої кваліфікації. Для інших областей району відповідні показники становлять: у Волинській області — 0,9 та 0,6 тис. чол., у Житомирській — 0,7 та 0,4 тис, у Рівненській — 0,6 та 0,4 тис. чол. В економічному районі у 1999 р. функціонувало 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій, якими було виконано наукових досліджень на 11,32 млн грн, що становило лише 1,0 % від загального обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт в Україні. З виконаних у тому ж році з 2047 наукових розробок лише 165 робіт були спрямовані на створення і впровадження нових видів техніки і технологій і тільки у 17-ти були використані власні винаходи.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 456 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!