Виробництво основних видів продовольчих товарів в Поліському економічному районі у 2000 Р. , тис. Т

Види продукції	Україна	Поліський район	Волин­ська область	Житомир­ська область	Рівненська область	Чернігів­ська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України
Борошно			10,9		3,0		2,2		2,4		3,3
Хліб і хлібобулоч­ні вироби			9,6		1,7		3,3		1,5		3,0
Цукор-пісок			14,5		4,0		2,6		5,6		2,4
М'ясо (включаючи субпродукти І ка­тегорії)			12,0		3,5		3,0		1,5		4,0
Продукція з нез­бираного молока			5,6		1,7		0,9		0,9		2,1
Тваринне масло	135,4	30,4	22,4	6,3	4,6	10,7	7,9	3,7	2,7	9,7	7,2
Олія	971,6	5,5	0,6	0,0		0,4	0,0	0,1	0,0	5,0	0,5
Сири жирні (вклю­чаючи бринзу)	67,3	8,1	12,0	3,2	4,7	1,6	2,4	1,1	1,6	2,2	3,3
Консерви (млн умовних банок)			ПД		з,з		1,6		1,8		4,4

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі заліз­ничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні кори­дори міжнародного значення напрямів Росія—Україна—Польща та Україна—Білорусь. Важливішими вузловими транспортними центрами є Чернігів, Житомир, Рівне, Коростень, Луцьк та ін. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ—Коростень та Київ—Ніжин—Конотоп. Головним водним шляхом району є річ­ка Десна. Судноплавні ділянки мають річки Стир та Горинь, Київ­ське водосховище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомо­більних шляхів загального користування з твердим покриттям — 25,8 тис. км, причому як густота залізничних колій, так і густота автомобільних шляхів у Поліссі є меншою за середньоукраїнсь-кий показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарсь­кою освоєністю економічного району.

За обсягами вантажообороту автотранспортних підприємств (424 млн тонно-кілометрів) Полісся охоплює 7,3 % вантажообігу відповідними транспортними засобами в Україні, що явно є не­достатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключ­но сприятливе з погляду розміщення транспортних артерій та ву­злів розташування території району.

Роль транспортних вузлів економічного району в його госпо­дарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіж­жя. У перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжна­родного співробітництва у прикордонних регіонах Україна—Бі­лорусь—Польща та Україна—Росія—Білорусь відповідно.

Інвестиції в основний капітал. За період 1991—2000 рр. за­галом по району інвестиції в основний капітал на душу населення були, як правило, меншими за середні в Україні (див. табл. 4.29). Територіальна структура інвестицій по регіону також відзнача­ється незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіаль­них розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенден­цій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших облас­тей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквіда­ції наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2000 р. інвестиції в основ-

ний капітал чи не найпроблемнішого з восьми економічних райо­нів країни ледь перевищували двадцяту частку від загальноукраїн­ських. При цьому загалом у регіоні на одного жителя припадало лише 55,9 % середньоукраїнських інвестицій на одну особу. Інве­стиційна діяльність у регіоні має активізовуватися за рахунок до­даткового залучення іноземного капіталу, особливо у сферу мі­німізації наслідків аварії на ЧАЕС, у розвиток галузей спеціа­лізації району та в інфраструктуру.

Зовнішньоекономічна діяльність. Зважаючи на сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціаліза­ції, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв'язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний екс­портний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'єм­ним (- 219,6 млн дол. США), однак у внутрішньорайонній струк­турі експорту-імпорту у Житомирської області спостерігається позитивне сальдо (45 млн дол. США), причому ця тенденція збе­рігається протягом другої половини 90-х pp.), показники вивозу перевищують показники ввозу товарів та послуг. Проте в цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недоста­тньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потен­ціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промис­ловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісо­вому комплексі тощо.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризуєть­ся Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області. Зважаючи на особливості економіко-геог-рафічного положення району, основними партнерами із зовнішньо­економічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія. У разі співробітництва з останніми вельми доцільним є створення регіону міжнародного співробіт­ництва, який охоплював би Брянщину, Чернігівщину та Гомель-щину з метою налагодження тісних торговельних, виробничо-еко­номічних та культурних відносин між братніми народами україн­ського, білоруського та російського Полісся. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва — єв-рорегіону «Буг».

Таблиця 4.35

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

	Україна	Поліський район	Волинська область	Житомирська область	Рівненська область	Чернігівська область
усього	у%до України	усього ..............	у%до України	усього	у%до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Торгівля іпослуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	24 469	8,5	575,1	2,0	682,2	2,4	473,9	1,6	715,7	2,5
Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн		496,7	85,5		93,6		82,3		68,8		96,6
Кількість об'єктів роздрібної тор­гівлі, тис.	103,2	11,8	11,4	2,4	2,3	3,4	з,з	2,2	2,1	3,8	3,7
Кількість об'єктів ресторанного господарства, тис.	33,1	4,1	12,4	1,3	3,9	1,0	3,0	0,9	2,7	0,9	2,7
Торгова площа магазинів, тис. м2			10,9		2,1		3,4		2,1		3,3
Кількість місць на об'єктах рес­торанного господарства, тис.			12,3		3,6		3,2		2,9		2,6
Платні послуги (у фактичних ці­нах), млн грн	15 766,2	1088,3	6,9	243,1	1,5	301,9	1,9	245,7	1,6	297,6	1,9
Платні послуги на одну особу на­селення (у фактичних цінах), грн		220,9	69,2		72,1		66,5		64,9		73,0

Продовження табл.4.35

	Україна	Поліський район	Волинська область	Житомирська область	Рівненська область	Чернігівська область
усього	у %до України	усього	у % до України	усього	у %до України	усього	у%до України	усього	у%до України
Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн	1045,6	107,7	10,3	29,6	2,8	28,6	2,7	21,6	2,1	27,9	2,7
Побутові послуги на одну особу на­селення (у фактичних цінах), грн		21,9	104,3		133,3		95,2		85,7		104,8
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів	22 210		15,4		3,7		4,3		3,6		3,8
у них учнів, тис.			10,8		2,5		3,1		2,8		2,4
Підготовка (випуск) кваліфікова­них робітників професійно-техніч­ними навчальними закладами, тис.	266,8	26,3	9,9	7,1	2,7	7,1	2,7	5,8	2,2	6,3	2,4
Вищі навчальні заклади І—II рів­нів акредитації (на початок нав­чального року) кількість закладів			9,9		2,3		3,0		1,7		3,0
у них студентів, тис.	528,0	56,6	10,7	10,7	2,0	17,5	3,3	12,8	2,4	15,6	2,9

Продовження табл.4.35

	Україна	Поліський район	Волинська область	Житомирська область	Рівненська область	Чернігівська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації кількість закладів			0,3		0,9		1,6		1,6		1,3
у них студентів, тис.	1402,9	80,5	0,1	18,1	1,3	20,1	1,4	22,9	1,6	19,4	1,4
Заклади культури та мистецтва Театри, од.			8,4		1,5		1,5		1,5		3,8
Музеї, од.			11,9		1,8		1,3		2,6		6,1
Бібліотеки, од.	20 722		14,8		2,8		5,2		2,8		3,9
Клуби, од.	20 408		17,4		3,4		6,2		3,6		4,2
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціаль­ностей (на 10 тис. населення)	46,2	38,1	82,5	39,6	85,7	38,5	83,3	38,9	84,2	36,3	78,6
Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	114,9	104,2	112,5	101,2	116,4	105,5	112,3	101,8	119,1	108,0
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	90,9	95,7	84,2	88,6	80,9	85,2	87,7	92,3	112,1	118,0

Закінчення табл.4.35

	Україна	Поліський район	Волинська область	Житомирська область	Рівненська область	Чернігівська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Планова місткість амбулаторно-полікліничних закладів (відвідуван­ня за зміну на 10 тис. населення)	198,4	197,3	99,4	170,0	85,7	230,3	116,1	192,7	97,2	190,9	96,2
Відпочинок Санаторії та пансіонати з ліку­ванням, місць	150 554		4,9		1,0		1,8		0,9		1,2
Будинки та пансіонати відпочин­ку, місць	62 923		0,6		0,1	—	___	___	___		0,5
Бази відпочинку, місць	237 728
Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	10 836	4,8		1,0		1,2		1,3		1,3
Грошові доходи і витрати на­селення
Грошові доходи, всього, млн грн	86 911		6,6		1,3		1,9		1,4		1,9
у розрахунку на душу насе­лення, грн	1755,7	1158,0	66,0	1115,1	63,5	1143,3	65,1	1009,5	57,5	1330,8	75,8
Грошові витрати та заощаджен­ня, всього, млн грн	83 777		6,7		1,8		1,7		1,4		1,8
у розрахунку на душу насе­лення, грн	1692,4	1140,9	67,4	1455,9	86,0	1027,1	60,7	962,1	56,8	1157,2	68,4

Розвиток і розміщення соціальної сфери. Рівень соціального розвитку Поліського економічного району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж у країні в цілому. Рівень грошових доходів насе­лення регіону становить всього 66,0 % від середнього для країни. Волинська та Рівненська області характеризуються порівняно меншою за інші території району забезпеченістю житлом. Осно­вні показники розвитку соціальної сфери Поліського району на­ведено в табл. 4.35.

Галузь побутового обслуговування в районі за обсягами по­слуг на душу населення дещо перевищує загальноукраїнські по­казники, однак постійно скорочується кількість закладів побуто­вого обслуговування, обсяги побутових послуг на душу насе­лення в районі залишаються на низькому рівні. Платні послуги на душу населення в економічному районі надано всього на рівні 69,2 % від загальноукраїнського показника.

В усіх областях району обсяги роздрібного товарообігу на ду­шу населення є меншими, ніж у цілому в Україні. За останнє деся­тиріччя спостерігається скорочення мережі підприємств роздріб­ної торгівлі та ресторанного господарства. У Поліссі ця тенденція найбільш характерна для Рівненської та Чернігівської областей.

При зменшенні кількості дошкільних виховних закладів як в Поліссі, так і в Україні, відсоток дітей, охоплених вихованням у них, є меншим за середньоукраїнський показник. Проте сфера освіти в районі характеризується окремими позитивними показ­никами. Так, спостерігається зростання кількості вищих навчаль­них закладів і кількості в них студентів. На 2000 р. у Поліссі фу­нкціонують 66 вищих закладів освіти І—II рівнів акредитації та 17 вищих навчальних закладів III—IV рівнів, в яких загалом нав­чаються 137,1 тис. студентів, у тому числі відповідно у Волинсь­кій області — 15 та 3, Житомирській — 20 та 5, Рівненській — 11 та 5, у Чернігівській — 20 та 4 навчальні заклади.

Показник місткості амбулаторно-поліклінічних закладів порі­вняно з середньоукраїнським є зниженим у Волинській, Рівнен­ській та Чернігівській областях. Забезпеченість лікарями насе­лення району, незважаючи на певне зростання порівняно з 1990 р., досі залишається не на належному рівні (82,5 % від за­безпеченості по Україні), враховуючи значну кількість населення Полісся, яке проживає в умовах підвищеного ризику для здоров'я на радіоактивно забруднених територіях. Таке становище в соці­альній сфері економічного району можна вважати незадовільним,

враховуючи його статус постраждалого від аварії на Чорнобиль­ській атомній електростанції.

Екологічна ситуація району. Основними негативними еколо­гічними наслідками господарської діяльності у Поліському районі є порушення природного водного балансу внаслідок застосування застарілих, малоефективних засобів меліорації та технологій оброб­ки ґрунту, що призвело до зниження якості фунтів, посилення їх загальної деградації, ерозії та невідновлюваних втрат угідь. Забру­днення вод і ґрунтів хімічними та біогенними речовинами через екологічно неорієнтоване сільськогосподарське виробництво при­звело в кінцевому випадку до зниження кількості та споживчих якостей продукції АПК. Певну екологічну небезпеку створюють і розташовані на території району промислові підприємства, зокре­ма, хімічного, гірничо-добувного комплексів, електроенергетики. Через високий ступінь зносу основних фондів виробництв та вка­зані вище причини високою є ймовірність виникнення у районі надзвичайних екологічних ситуацій (тільки у 2000 р. їх сталося 29, з них 22 — у Волинській області). Всього за рік заподіяно збитків на 1181,1 тис. грн.

Інший комплекс чинників пов'язаний зі специфічними еколо-го-економічними проблемами розміщення та розвитку населення і виробництв на територіях, що зазнали радіоактивного забруд­нення внаслідок аварії на ЧАЕС.

У межах зони інтенсивного забруднення на момент аварії приблизно 40 % від загальної площі складала рілля, 35 — ліси, 10 — луки і 15 % — інші території (з них сільські та міські за­будови — 5%, промислові споруди та шляхи — 5, території, що не використовувались в господарському обігу, в тому числі за­болочені місцевості та акваторії, — 5 %). Найбільший вплив Чорнобильська катастрофа справила на стан продуктивних сил, пов'язаних з використанням еколого-економічних систем — зе­мельних та лісових угідь, водних та рекреаційних ресурсів По­лісся. Крім того, під радіоактивне забруднення підпали населені пункти з розвинутим промислово-виробничим потенціалом різ­номанітної спеціалізації та підприємства агропромислового комплексу регіону. Загалом на 4 області Полісся припадає 0,8 всієї площі радіоактивного забруднення. Найбільш негативну роль відіграє забруднення цезієм. Стронцій та плутоній знахо­дяться головним чином у 30-кілометровій зоні відчуження ЧА­ЕС (0,04 тис. км² на Житомирщині). Зараз площа обов'язкового (примусового) відселення в районі перевищує 1,2 тис. км. За чисельністю постраждалого населення Житомирська область

займає перше місце в районі. Під значне забруднення радіонук­лідами потрапили міста Коростень та Овруч.

За умов подальшого застосування застарілих методів приро­докористування, неадекватних сучасності концепцій розвитку продуктивних сил розвиток району є проблематичним. Оскільки необхідною умовою розширеного відтворення суспільного вироб­ництва Полісся є вирішення екологічних проблем, подальший розвиток і розміщення продуктивних сил району повинні прово­дитись на основі базування соціально-економічного розвитку на новій, екологічно та соціально орієнтованій, ресурсозберігаючій концепції. Вона повинна враховувати регіональну специфіку при­родокористування і відповідні їй структурно-технологічні транс­формації виробництва на основі освоєння вітчизняних і світових досягнень НТП у напрямах, визначених Національною концепцією сталого розвитку України.