Музичні моменти ор.16

Ці п’єси завершують перший період творчості С.Рахманінова (1896 р.). Близькі до прелюдій та етюдів-картин. Жанр мініатюри набуває концертних рис. Шість музичних моментів – це єдиний цикл з наскрізним розвитком образів. П’єси побудовані за принципом контрасту: 1, 3, 5 – повільні; 2, 4, 6 – швидкі.

З 1 по 4 – у темних мінорних тональностях b, es, h, e

5 та 6 – Des dur, C-dur – завершується у світлих тонах

Музичний момент h-moll № 3 – на смерть двоюрідного брата. Траурний. Форма проста 3-частинна. У крайніх розділах – секундові інтонації, мелодія – в терцію. Фактура стисла, акордова, близька до чоловічого хору. В гармонії – D9, S9, S11, D11. У середньому розділі – в мелодії гіркі оклики. Реприза - динамізована, ритм траурної ходи. Цей музичний момент – трагедійна кульмінація всього циклу.

Музичний момент e-moll № 4. Це нібито монолог-заклик. Близький до “Патетичного” етюду Скрябіна. Форма проста 3-частинна. В кр. розділах на тлі безперервних хвилеобразних фігурацій – тема (терцове викладення) призивного характеру. У середньому розділі – динаміка стихає. Мелодія пісенного характеру. Реприза динамізована. Тема та супровід – у октавному подвоєнні. З’являється тема середнього розділу (симфонізація).

Прелюдії. На зламі ХІХ-ХХ ст. цей жанр у Росії був дуже популярним. (Лядов, Скрябін). У С.Рахманінова ця п’єса стає ліричною поемою. Музика дуже образна, хоча програми нема. Мають один образ (за винятком g-moll-ної).

24 прелюдії в усіх тональностях складаються з трьох опусів: ор.3 (cis-moll, 1892), op/23 (10 пр., 1903 р.), ор.32 (13 пр. 1910 р.).

Прелюдія cis-moll op.3 – це нібито епіграф до всієї творчості. Присвячена А.Аренському (С.Рахманінову – 19 років). Форма проста тричастинна. Музика відображує боротьбу людини з долею. Тема року – октавно-унісонні удари (трад. П’ятої симфонії Бетховена). Але С.Рахманінов вперше використовує басову кадансову формулу. Їй протистоїть тема схвильованого пориву та його придушення (традиції арії lamento – жалісні акорди у верхньому регістрі). Середній розділ – Agіtato – порив, хвилеобразний рух, тріольні фігурації. Після коди – зрив та знов – тема долі – це динамізована реприза. Більш складна фактура (8- звучні акорди) sf та ffff – жорстока битва. Хто одержав перемогу – незрозуміло. Картину приховує туман дзвонів. Ця прелюдія була візитною карткою С.Рахманінова та супроводжувала його виступи усе життя.

Десять прелюдий ор.23. С.Рахманінов не виконував їх як єдиний цикл. 5 прелюдій – драматичних, мінорних, 5 – світлих, мажорних. Перша – fis, остання – Ges.

Прелюдія B-dur № 2. Втілення радісної стихії народного свята. Форма проста 3-частинна.

У крайніх розділах – фанфарні трихордові наспіви, дзвони у супроводі бурхливих фігурацій. Середній розділ es-moll – широка наспівна тема у нижньому голосі, а у верхньому – легкі дзвони.

Реприза – характер радісний.

Прелюдія D dur № 4. Пейзажна лірика “Озеро у весняному розливі, руська повінь” (Рєпін). Тема руського характеру повільна, у супроводі – баркарольні триолі. Форма проста 2-частинна репризна АА1ВА2. У середньому розділі “В” пісенна мелодія підіймається вгору. широкі фігурації в басу- почуття простору. В репризі фактура більш насичена.

Прелюдія g-moll № 5. Спирається на жанр маршу. С.Рахманінов використовує ритмоформулу маршу. Близька до скерцо, втілює “гру грізних сил”.

Форма складна 3-частинна АВА1 С А2ВА3

А – g-moll, суворий марш. Тема складається з декількох трихордовий наспівок.

В – Es-dur – гордовитий, урочистий марш.

А1 – у скороченому варіанті, на fff

С – ліричний характер, нова співзвучна тема має східний відтінок.

А2 – ррр, повільний темп, В1А3, хода віддаляється. У цій прелюдії втілено 2 контрасних образи.

Прелюдія h-moll ор.32 № 10. Це узагальнений вираз скорботи. Продовжує лінію музичного моменту h-moll. Такий образ траурної елегії в російській музиці в жанрі прелюдії з’явився вперше. Форма проста тричастинна. Крайні розділи – ритм траурної ходи. В мелодії секундові інтонації. Фактура тісна акордова.

Середній розділ – з’являються акордові тріольні репетиції – почуття протесту. Мелодія підіймається вгору. Драматична кульмінація.

Реприза – скорботний стан повертається.

Прелюдія gis-moll ор.32 № 12. Це пейзажна замальовка. Форма проста двочастинна аа₁ва₂

а – на тлі сріблястого дзвону – сумна, широка мелодія у нижньому голосі.

а₁ – прервана каденція, зростання динаміки призводить до кульмінації.

в – на домінантовому органному пункті нисхідна мелодія, хвилеобразний рух.

а₂ – починається ff, потім – зменшення звучності, дзвін віддаляється та затихає.

Етюди-картини (6 етюдів ор.33 - 1911, 9 етюдів ор.39 1916-1917). Назва “етюд-картина” – вказує на з’єднання віртуозних задач та яскравого художнього змісту. Перекликаються з етюдами Ліста.

У 1930 р. італійський композитор Отторіно Респігі інструментував 5 етюдів, і С.Рахманінов особисто йому дав назви етюдів. Етюди-картини більш складні та драматичні за змістом, ніж інші фортепіанні п’єси цього періоду.

В Етюдах-картинах ор.39 Рахманінов втілив великі епіко-драматичні образи революційної епохи.

Етюд-картина es-moll ор.39 № 5. Образ бурхливого моря (“Апасіоната ХХ ст.”). Форма – проста тричастинна.

Основна тема – широка, повна патетичного заклику, на тлі тріольних акордових репетицій.

Середній розділ – ліричний епізод, спогади про далеке світле минуле, мелодія хроматизована.

Реприза – тема в басу, більш драматична.

Кода – тема середнього розділу. Закінчується у Еs-dur. В образ тихої скорботи проникає надія.

Етюд-картина a-moll op.39 № 6

В основі – казка про Червону Шапочку. Вона переосмислена в образ страшної епохи та людини, яка у розпачі від наближення катастрофи. Форма проста тричастинна.

В крайніх розділах – зіставлення двох тем: вовка (хром.гамма) та Червоної Шапочки (стрімкі пасажі у верхньому регістрі).

Середній розділ. – обидві теми у взаємодії.

Реприза: тема вовка одержує перемогу.