Прибуток, його значення для підприємства

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток – це найважливіша економічна категорія, стратегічна і найближча мета підприємств, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.

Прибуток характеризує остаточний фінансовий результат діяльності підприємства і представляє перевищення доходів над витратами.

Його одержання є обов'язковою умовою розширеного відтворення підприємства, самофінансування і зміцнення його конкурентоздатності на ринку.

Як економічна категорія, прибуток відображає сукупність відносин суб'єктів господарювання, що беруть участь у формуванні і розподілі національного доходу суб'єктів, які хазяйнують.

Як в оцінному результативному показнику в прибутку узагальнюється стан доходів, витрат підприємства, продуктивності праці і його ефективність, інші якісні показники.

Прибуток як економічний показник поєднує інтереси держави, підприємства, працівника і власника. Сьогодні багато підприємств прагнуть до зміцнення своєї фінансової бази, насамперед, за рахунок цінових факторів, але варто враховувати, що така стратегія в майбутньому багата негативними наслідками, що вона не орієнтує підприємство на раціональне ведення господарства, оскільки підприємство процвітає лише за рахунок труднощів на ринку. Створюється і соціальне невдоволення населення цінами на продукцію підприємства. Тому збільшення доходу до максимуму за рахунок цін хоч і забезпечує швидкий ріст, але збільшення не носить стійкого характеру. Стійкий ріст прибутковості забезпечується в умовах, коли підприємство, реалізуючи свої інтереси, реалізує й інтереси суспільства (у даному випадку споживача), коли воно прагне до постійного відновлення всіх параметрів своєї господарської діяльності.

У ринковій економіці діє система прибутків і збитків. Прибуток слугує стимулом до підвищення ефективності, а збитки є покаранням за використання неефективних методів виробництва чи за таке використання ресурсів, що не задовольняє бажання споживачів, які витрачають свої кошти.

В умовах ринкових відносин три основних джерела одержання прибутку:

1. Одержання прибутку за рахунок монопольного положення підприємства, випуску тієї чи іншої продукції, унікальності продукту. Підтримка цього джерела на відносно високому рівні припускає проведення постійної новації продукту. Тут варто враховувати такі протидіючі сили, як антимонопольну політику держави і зростаючу конкуренцію з боку інших підприємств.

2. Одержання прибутку можливо завдяки знанням кон'юнктури ринку й уміння адаптувати розвиток виробництва під цю постійну мінливість. Тут усе зводиться до проведення відповідного маркетингу.

Величина прибутку в даному випадку залежить:

- від правильності вибору спрямованості підприємства по випуску продукції (вибір продукції, що користується стабільним і високим попитом);

- від створення конкурентноздатних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, терміни постачань, обслуговування споживачів);

- від обсягу виробництва (чим більше обсяг, тим більше прибуток) і ін;

- від оптимізації витрат.

3. Одержання прибутку можливо від інноваційної діяльності підприємств.

Прибуток є однією з форм прибавочного продукту. Частина його, у виді ПДВ, акцизних зборів і прямих відрахувань від прибутку, направляється до бюджету, інша – залишається в розпорядженні підприємства і називається чистим прибутком.

Підприємствам ресторанного господарства, в силу специфіки характеру діяльності, присутні визначені особливості утворення прибутку. Специфіка їхньої роботи, на відміну від інших галузей матеріального виробництва, полягає в наявності і тісному переплетенні функцій виробництва, реалізації й організації споживання.

Основна частина прибутку створюється в процесі виробництва продукції ресторанного господарства. При виконанні торгових функцій значна частина праці витрачається на операції, пов'язані з продовженням процесів виробництва в сфері обігу. Виробничий характер має транспортування сировини, напівфабрикатів і інших товарів, операції по сортуванню, упакуванню і збереженню товарів. В обсязі цих витрат праця робітників виробництва і працівників, пов'язаних з організацією споживання збільшує вартість, а отже, створює прибавочний продукт.

Відносно менша частина праці при здійсненні торгових функцій витрачається на обслуговування, зміну форм вартості товарів і відшкодовується за рахунок чистого доходу інших галузей матеріального виробництва, що надходить до ресторанного господарства в порядку перерозподілу через систему цін.

Прибуток підрозділяється на прибуток від звичайної діяльності і прибуток від надзвичайних подій. Звичайна діяльність – основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують чи виникають у результаті її проведення. Надзвичайна подія – подія чи операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства тим, що не очікується, що буде повторюватися періодично в кожному чи наступному звітному періоді.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку:

- валовий;

- від операційної діяльності;

- від звичайної діяльності до оподаткування;

- від звичайної діяльності;

- чистий.

Згідно з П(с) БО З „Звіт про фінансові результати” прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати, а збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Схему формування прибутку підприємства приведено на наступній сторінці.

Схема 10.2. Формування прибутку підприємства.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

= -

Рис.10.3. Розрахунок валового прибутку (збитку)

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування із доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

= - - -

Рис. 10.4. Формування чистого доходу (виручки) підприємства.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

= + -

Рис. 10.5. Розрахунок фінансового результату від операційної

діяльності

Прибуток (збиток) звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

+ - =

Рис. 10.6. Розрахунок фінансового результату від звичайної

діяльності до оподаткування.

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

Прибуток

=

-

Рис. 10.7. Розрахунок фінансового результату

від звичайної діяльності

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.

=

+, -

Рис. 10.8. Розрахунок чистого прибутку (збитку)

Значну питому вагу у складі чистого прибутку підприємства займає чистий прибуток від основної (статутної) діяльності

П(С) БО 17 „Податок на прибуток” введено нові терміни: обліковий прибуток (збиток) та податковий прибуток (збиток).

Обліковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний період.

Аналіз економічної літератури по формуванню прибутку показує, що в американських ресторанах звіт про прибуток (збиток) за місяць, рік починається з аналізу збуту ресторанної продукції. З цієї суми відраховується собівартість реалізованої їжі і напоїв, а різниця іменується валовим прибутком. До цієї суми додаються інші доходи (за сигарети, за користування телефоном, від торгових автоматів, від заходів на стороні і т.д.). Наступна позиція – регульовані витрати, до яких входять зарплата і премії службовцям, прямі експлуатаційні витрати (користування телефоном, страховка, послуги юристів, посуд, озеленення ділянки і т.д.), маркетинг, електроенергія, адміністративні і загальні витрати, ремонт і утримання приміщень. Усе це в сумі складає регульовані чи контрольовані витрати. З них віднімають плату за оренду приміщення, а потім сплату позикових відсотків, амортизації і податків. А в результаті залишається те, що називається чистим доходом. Певний час рентабельність була мірилом мистецтва кухарів і здібності адміністрації ресторану. Для повносервісних ресторанів нормальним відсоток рентабельності вважається 28-32%, для ресторанів швидкого обслуговування він вище.