Аналіз товарних запасів і товарообіговості

Оцінку стану товарних запасів варто давати насамперед у днях, тобто погоджувати їхній розмір зі ступенем виконання плану і динамікою роздрібного товарообороту.

У процесі аналізу встановлюють, як товарні запаси забезпечують розвиток товарообороту і безперебійне постачання населення необхідною продукцією власного виробництва; вивчають причини відхилень фактичних запасів сировини і покупних товарів від установлених нормативів. Такими причинами можуть бути: невиконання чи перевиконання плану товарообороту; невиконання або перевиконання плану надходження сировини і покупних товарів; нерівномірне їх надходження; недоліки в організації реалізації й іншої маркетингової діяльності. Товарні запаси в сумі звичайно знижуються, якщо надходження товарів відстає від темпів збільшення товарообороту, і підвищуються при випереджальних темпах росту їх надходження.

Аналіз товарних запасів у динаміці за рік повинен проводитися як у діючих, так і в порівняльних цінах. Звичайно, перераховують у порівняльних цінах запаси товарів на кінець звітного року. Потім, порівнявши суми товарних запасів у діючих і порівняльних цінах, визначають вплив інфляційних факторів на їхній розмір.

Поряд з аналізом товарних запасів на окремі дати проводиться вивченням їхніх середніх розмірів. При визначенні середніх запасів товарів необхідно залучити як можна більше число даних, що забезпечує правильність розрахунків. Планові середньорічні товарні запаси можуть розраховуватися за формулою середньої арифметичної (шляхом підсумовування їхніх нормативів за чотири квартали звітного року і розподілом отриманого підсумку на чотири) чи по формулі середньої хронологічної.

Якщо маються дані тільки на початок і кінець досліджуваного періоду (місяця, кварталу чи року), то для розрахунку середніх товарних запасів застосовують середню арифметичну формулу, тобто їх підсумовують і отриманий підсумок поділяють на два.

При прискоренні товарообіговості сировини і товарів товарні запаси відносно зменшуються, при уповільненні – зростають.

Товарообіговість є одним з найважливіших якісних показників. Під товарообіговістю розуміється час обертання товарів зі дня їх надходження до дня реалізації, а також швидкість обігу товарів.

Час обертання характеризує середню тривалість перебування товарів у виді товарного запасу.

Швидкість обігу показує, скільки разів протягом досліджуваного періоду відбулося відновлення товарних запасів.

Слід зазначити, що обертаються не самі товари, а вкладені в них кошти. Після продажу продукція до підприємства не повертається, а йде на задоволення матеріальних і духовних потреб покупців. Прискорення товарообіговості має велике значення: вивільняються обігові кошти, вкладені в товарні запаси, знижуються втрати товарів і інші торгові витрати, зберігається якість сировини і покупних товарів, поліпшується обслуговування споживачів т.п. Уповільнення часу звертання сировини і покупних товарів вимагає додаткового залучення кредитів і позик, веде до росту витрат, зменшенню прибутку, погіршенню фінансового положення підприємства.

Приклад 4. Згідно обліковим даним запаси сировини та готової продукції кафе склали на

01.07.- 25,6 тис.грн.

01.08.- 22,7 тис.грн.

01.09.- 28,2 тис.грн.

01.10. – 26,6 тис.грн.

Норматив запасів сировини та готової продукції 9 днів. Фактичний товарооборот за ІІІ квартал 345,8 тис.грн. Визначити товарообіговість і суму коштів, які можуть бути вивільнені з обігу за рахунок прискорення товарообіговості.

Розрахуємо суму середніх товарних запасів:

25,6: 2 + 22,7 + 28,2 + 26,6: 2 _{= 25,7 тис.грн.}

4-1

Звідси фактична товарообіговість складає:

25,7: 345,8 × 90 (дн) = 7,7 дні.

Порівняння з нормативом показує прискорення товарообіговості

на 1,3 дні (9 – 7,7 дні).

Сума вивільнених коштів становитиме 4,99тис.грн.

(345,8: 90 × (-1,3 дн.)).

6.5. Методи планування поточних товарних запасів

Після проведеного аналізу визначається розмір необхідних запасів на майбутній рік. Існують різні методи формування товарних запасів: техніко – економічний, нормативний і ін.

Товарні запаси можуть нормуватися техніко – економічним методом. Нормативи запасу продуктів можуть бути різні в залежності від їх виду. У середньому вони можуть складати 10 – 12 днів по нешвидкопсуваних продуктах і 2 – 4 дні по швидкопсувним у залежності від умов збереження і доставки. Запаси хліба і молока, приміром, у підприємствах ресторанного господарства не повинні бути більше, ніж потрібно на один день роботи підприємства. Розміри запасів м'яса, риби повинні відповідати ємкості холодильних камер, але в межах 2 – 5 днів. Ця величина встановлюється для кожного підприємства й обумовлена асортиментом продукції, що випускається, величиною товарообороту, ємкістю камер схову, наявністю холодильного устаткування, частотою завезення сировини і товарів.

Методика планування поточних товарних запасів наступна: спочатку визначаються запаси сировини в днях до обігу у загальній сумі й по кожній товарній групі. Норми товарних запасів у днях обігу в підприємствах ресторанного господарства включають наступні основні елементи:

– час перебування сировини і товарів у формі виробничо – торгового запасу;

– час, необхідний для прийому, розвантаження, перевірки, складування і підготовки сировини і товарів до продажу чи використанню для виготовлення продукції;

– час перебування товарів в дорозі;

– гарантійний (страховий) запас на випадок нерівномірності надходження (завезення товарів), на випадок зміни в обігу і купівельному попиті.

І. Виробничо – торговий запас складається з двох частин.

До першої частини відноситься робочий запас сировини і товарів, що повинний постійно знаходиться на кухні, роздачі чи буфеті для готування продукції (приймається мінімальний запас у розмірі середньоденного обігу) і товарів, призначених для показу споживачам (їхня вартість визначається шляхом множення кількості асортиментних різновидів товарів на їхню середню ціну).

Т_з(1) = (А × Ц) + Тодн,

Т_одн

де А – число асортиментних різновидів;

Ц – ціна;

Тодн – одноденний оборот.

Друга частина торгового запасу (запаси поточного поповнення) являє собою запаси сировини і товарів, призначені для виробничих і торгових операцій у період до чергового надходження. Розраховується вона, виходячи з частоти їхнього надходження (чи тривалості інтервалів) і коефіцієнта комплектності постачання. Середня частота завезення встановлюється на основі договорів чи за узгодженням з постачальниками графіків завезення. Коефіцієнт комплектності обчислюється по кожній групі сировини, товарів і являє собою відношення кількості видів сировини і товарів в одній партії, що передбачається в постачанні на плановий період, до середньої кількості видів сировини і товарів, що повинні бути на підприємстві.

У процесі постачання запаси одних найменувань товарів будуть найвищими, а другі зменшаться. Тому для утворення другої частини торгового запасу потреба у оборотних коштах зменшується наполовину.

Час, необхідний для приймання, розвантаження, перевірки, складування і підготовки до продажу, установлюють, виходячи з практики роботи підприємства.

Підприємства ресторанного господарства, як правило, закуповують продовольчі товари в місцевих постачальників і невеликими партіями, тому час для приймання, складування встановлюється від 0,5 – 1 дня.

Гарантійний (страховий) запас на нерівномірність надходження передбачається по взаємозамінних товарах у розмірі до 100% виробничо-торгового запасу при наявності умов, необхідних для їхнього збереження.

Приклад 5. У кафе щоденно у продажі повинно бути 8 найменувань ковбасних виробів, які реалізуються по 23 грн. за 1 кг. Середньоденна реалізація виробів 183 грн. Завезення їх здійснюється кожні 3 дні, а кількість виробів, що надходять в одній партії, складає у середньому 6 одиниць. Ємність холодильних камер дозволяє мати гарантійний запас, рівний половині торгового запасу. Час, необхідний для приймання, перевірки, підготовки до продажу становить 0,5 дні. Визначити норматив запасу ковбасних виробів у днях і сумі.

Розрахуємо першу частину торгового запасу у днях:

(8 × 23) + 135 _{= 2,4 дні.}

Визначимо коефіцієнт комплектності постачання ковбасних виробів.

Він складає 6: 8 = 0,75

А частота завезення з урахуванням коефіцієнта комплектності постачань чи повний період відновлення всього асортименту становитиме:

Здн: 0,75 × 0,5 = 2 дні.

Загальний норматив торгового запасу дорівнює сумі двох частин торгового запасу, тобто 4,4 дні (2,4 + 2 = 4,4).

Розрахуємо гарантійний запас ковбасних виробів:

4,4: 2 = 2,2 дні.

Таким чином, норма запасу ковбасних виробів у кафе складає

4,4 + 2,2 + 0,5 = 7,1 дні,

у сумі 1299,3 грн. (7,1 × 183 грн.)

Середня норма запасу сировини і товарів у цілому по підприємству обчислюється на кожен квартал на основі встановлених норм запасу для окремих видів товарів.

Норматив запасу по усіх видах продуктів на початок запланованого періоду в днях визначається шляхом розподілу загальної вартості товарних запасів на середньодобову витрату продуктів.

На підприємстві можуть бути запаси, що не входять до загальних нормативів, вони визначаються на основі спеціальних планових завдань. Це запаси сезонного збереження – наприклад, картоплі, овочів на зимовий період. Розмір їх визначається в залежності від середньодобового споживання і терміну, на який створюються сезонні запаси.

До таких запасів відносяться запаси довгострокового завезення на випадок паводка, бездоріжжя. При цьому приймаються за увагу терміни збереження поточних запасів.