Лекція 17. Соціологічне дослідження

У попередніх лекціях були розглянуті проблеми як теоретичної соціології, так і спеціальних соціологічних теорій. Однак, з’ясувати механізм пізнавального процесу у повній мірі неможливо без розгляду сутності конкретно-соціологічного дослідження. Останнє має провідне значення для соціальної практики, дозволяє поглибити кількісний і якісний аналіз соціальних явищ та процесів.

1.Сутність та етапи соціологічного дослідження.

2.Види соціологічних досліджень.

3.Програма соціологічного дослідження.

1. Сутність та етапи соціологічного дослідження.

Як і будь-яка наука, соціологія, окрім власне знань як таких, володіє засобами їх отримання. До цієї категорії у соціології відносять систему соціологічного дослідження з усіма процедурами та етапами його проведення. Під соціологічним дослідженням розуміють систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих єдиній меті: отримати точні об’єктивні дані про соціальне явище чи процес, що вивчається. Соціологічне дослідження слід відрізняти від соціального дослідження. Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках – в економічній науці, в політології, правознавстві, етнографії, демографії і т.д.

Конкретно-соціологічні дослідження (КСД) складаються з таких елементів:

1) об’єкт – процеси і явища соціальної дійсності;

2) суб’єкт – соціолог-дослідник, або група соціологів;

3) досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань;

4) засоби – наукові, технічні і організаційні;

5) результат – нові знання про об’єкт дослідження або підтвердження вже відомих знань.

Конкретно-соціологічне дослідження має ряд етапів свого здійснення, які розрізняються один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності.

Етапи конкретно-соціологічного дослідження
1. Розробка програми і робочого плану	Визначення предмета і задач дослідження, робочої гіпотези, методів дослідження, виконавців і строків.
2. Підготовка до збору інформації	Розробка документів програмового збору інформації, пілотажне дослідження.
3. Збір інформації	Спостереження, опитування, експеримент, вивчення документів.
4. Обробка інформації	Перевірка, групування, зведення, обчислення відносних величин, побудова статистичних рядів, складання таблиць тощо.
5. Оцінка результатів	Інтерпретація даних, формулювання висновків, оформлення звіту про дослідження, розробка пропозицій.
6. Реалізація результатів дослідження.

2. Види соціологічних досліджень.

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного дослідження:

1) за метою їх проведення:

- теоретичні;

- емпіричні;

2) за частотою проведення:

- разові;

- повторні;

3) за глибиною вивчення проблеми:

- розвідувальні;

- описові;

- аналітичні;

4) за способом забезпечення репрезентативності:

- суцільне;

- локальне;

- вибіркове;

5) за масштабами проведення:

- міжнародне;

- загальнонаціональне;

- регіональне;

- галузеве.

Теоретичні дослідження спрямовані на глибоке узагальнення зібраного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об’єкт пізнання. Емпіричні дослідження спрямовані на розв’язання конкретної соціальної проблеми.

Разове дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики будь-якого явища або процесу в момент його вивчення. Таку інформацію називають статичною, оскільки вона віддзеркалює нібито моментальний “зріз” характеристик об’єкта. Повторне дослідження – це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу. Повторні дослідження поділяються на когортні, панельні і лонгітюдні. Об’єктом когортного дослідження є певна вікова група, яка залишається постійною в часі повторних досліджень. За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через однакові часові інтервали. Лонгітюдними називають дослідження, момент повторення якого визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.

Розвідувальне дослідження – найпростіший вид соціологічного аналізу, який дозволяє розв’язувати обмежені завдання. По суті йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального листа, карток спостереження та ін. Програма такого дослідження спрощена, сукупності, що обстежуються, невеликі. Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми. В ході його уточнюються мета, гіпотези, питання.

Описове дослідження – більш складний вид соціологічного аналізу. З його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Найвагомішим видом соціологічного дослідження є аналітичне дослідження. Воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі. Аналітичне дослідження неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно переважно завершує розвідувальне і описове дослідження.

За умов суцільного дослідження об’єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти, або групи. Найбільша з таких спільнот – населення країни. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група.

3. Програма соціологічного дослідження.

Під програмою КСД розуміють документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Програма КСД складається з двох частин: методологічної та процедурної (Див. рис. 17.1). Методологічна частина починається з опису проблемної ситуації. Поняття проблема і проблемна ситуація не є тотожними, хоча й щільно зв’язані між собою. Буває, що проблема є ширшою, ніж проблемна ситуація, а може бути й так, що проблемна ситуація включає декілька проблем. Якщо проблема – це в цілому якесь нерозв’язане завдання, віддзеркалене досить абстрактно, то проблемна ситуація – це якби квінтесенція проблеми, конкретно визначальне протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій на його усунення. Наукова проблема – це стан “знання про незнання”, коли фіксується протиріччя між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів і засобів здійснення цих дій.

Соціальні проблеми мають різні масштаби. Це, зокрема:

- проблеми невеликих соціальних груп (навчальних, професійних колективів);

- проблеми локальних територій (на рівні мікрорайону або невеликого поселення);

- проблеми, що торкаються інтересів великих соціальних груп (наприклад, професійних, конфесійних, етнічних, вікових);

- проблеми соціальних інститутів (сім’ї, освіти, армії і т.д.);

- проблеми цілих регіонів (західних областей України, автономної республіки Крим і т.д.);

- проблеми, що торкаються потреб та інтересів всього суспільства (соціально-економічні, соціально-політичні та ін.).

	Структура програми соціологічного дослідження
Методологічна частина		Методико-процедурна частина
1. Формулювання проблем, цілей, завдань дослідження.		1. Розробка стратегічного плану дослідження.
2. Визначення об’єкта і предмета дослідження.		2. Вибір головних процедур збирання та аналізу первинних даних.
3. Інтерпретація понять.
4. Попередній системний аналіз дослідження.
5. Формулювання робочих гіпотез.

Рисунок 17.1 – Структура програми соціологічного дослідження

Об’єкт дослідження. Під об’єктом в соціологічному дослідженні розуміється галузь соціальної дійсності: соціальні групи, інститути, процеси, відношення, які містять певні соціальні протиріччя, породжують проблемну ситуацію і на який націлений процес наукового пізнання. Визначення об’єкта соціологічного дослідження передбачає фіксацію його основних ознак: просторової (країна, регіон, місто і т.д.), часової (період і строки проведення дослідження), галузевої (вид діяльності, що вивчається: промисловість, освіта, медицина і т.д.).

Предмет дослідження – найбільш суттєві сторони об’єкта дослідження, які характеризують протиріччя, що в ньому виникли. Один і той же об’єкт (наприклад, студентська молодь) може вивчатися з позицій різних молодіжних проблем і, отже, передбачає багато предметів.

Мета і завдання дослідження. Аналіз будь-якої проблемної ситуації можна провести в теоретичному або прикладному напрямах в залежності від мети дослідження. Мета дослідження може бути сформульована як теоретична. Тоді при підготовці програми основна увага приділяється теоретичним і методологічним питанням. При постановці прикладних практичних завдань, перш за все, визначається, які конкретні цілі ставляться перед дослідником, з’ясовується, чи немає типового розв’язання цих завдань, віднаходяться варіанти типових рішень стосовно конкретних умов. Отже, мета – це загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат.

Гіпотези дослідження. Гіпотеза в соціологічному дослідженні – це науково обгрунтована уява про структуру соціальних об’єктів, характер елементів і зв’язків, які утворюють ці об’єкти, про механізм їх функціонування та розвитку. Вона повинна відповідати ряду вимог. По-перше, узгоджуватися з новими теоріями, істиність яких підтверджена соціальною практикою. По-друге, важливою вимогою є відповідність гіпотези існуючим і перевіреним фактам. По-третє, гіпотеза має формулюватися так, щоб її можна було легко перевірити у процесі соціологічного дослідження. По-четверте, гіпотеза повинна піддаватися логічному аналізу, який встановлює її несуперечливість.

За своїм змістом розрізняють описові і пояснювальні гіпотези. Описові гіпотези – це уявлення про структурні і функціональні зв’язки досліджуваного об’єкта. Пояснювальні гіпотези являють собою уявлення про причинно-наслідкові зв’язки, що існують у досліджуваному об’єкті і вимагають експерементальної перевірки.

Логічний аналіз основних понять. При розробці програми важливо виділити основні поняття. Вони займають провідне місце у визначенні предмета дослідження. Логічний аналіз понять вимагає глибокого і точного пояснення їх змісту і структури. Потім визначається співвідношення елементів, властивостей соціального явища, що досліджується. Аналіз цих елементів і властивостей дає досліднику реальну уяву про стан соціологічного явища.

Процедурна частина програми включає методику та техніку дослідження, тобто опис прийомів збору, обробки та аналізу соціологічної інформації. Особливість соціологічних досліджень полягає в тому, що більшість висновків в них засновано на інформації, отриманій в результаті вибіркового обстеження. Це є можливим лише при дотриманні вимог репрезентативності. В програмі ці питання вирішуються шляхом визначення обсягу та характеру вибірки. Залежно від специфіки об’єкта, що досліджується, відбувається вибір методів збору соціологічної інформації – спостереження, анкетування, інтерв’ювання і т.п. На цій основі розробляється інструментарій дослідження (анкети, опитувальні аркуші, картки спостереження та ін.). В програмі визначаються також методи обробки та аналізу отриманої інформації, що передбачає визначення, яким чином це буде здійснюватися.

Теми доповідей та рефератів

1. Роль емпіричних соціологічних досліджень у реформуванні українського суспільства.

2. Форми співробітництва соціологів і математиків у процесі обробки соціологічної інформації.

3. Програма соціологічного дослідження: розділи, компоненти, процедури.

4. Етичний кодекс соціолога.

Література.

1.Волович Ю.П. Надежность информации в социологическом исследовании. – К., 1974

2.Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследований. – М., 1988

3.Как провести социологическое исследование? 2-е изд. – М., 1990

4.Лободинська О.М., Магазинщикова І.П., Мельникова Н.В. Соціологічний практикум: Навч. посібник. – К., 1998

5.Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К.,1996

6.Темиров Н.С. Анкетирование без анкет//СОЦИС. – 1993. - №6

7.Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – Самара, 1995.