Структура витрат підприємств «Сігма» і «Альфа»

Показник	«Сігма»	«Альфа»
Сума грн.	%	Сумма грн.	%
Дохід від реалізації	250 000		250 000
Змінні витрати	20 000		25 000
Маржинальний дохід	50 000		225 000
Постійні витрати	25 000		20 000
Прибуток	25 000		25 000

Якщо обсяг реалізації має тенденцію постійного зростання, тобто підприємство вибрало агресивну стратегію на захоплення ринку, то кращу структуру витрат має підприємство "Альфа", тому що темпи зростання маржинального доходу в цьому випадку вище.

Якщо має місце тенденція скорочення обсягу реалізації, то компанія "Альфа" буде швидше втрачати маржинальний дохід, а значить й операційний прибуток, ніж фірма "Сігма". Тому при тенденції зниження обсягу реалізації кращою можна вважати структуру витрат підприємства "Сігма".

Звідси можна зробити висновок, що більша питома вага постійних витрат у структурі витрат підприємства забезпечує більший вплив на прибуток при зміні обсягу реалізації.

Міру використання постійних витрат у загальній структурі витрат називають операційним важелем. Кількісним показником операційного важеля є операційний множник (фактор операційного важеля), що розраховується за формулою:

Фактор операційного важеля = Маржинальний дохід / Прибуток.

Використовуючи дані наведеного вище приклада, розрахуємо фактор операційного важеля для підприємств "Сігма" й "Альфа".

Для "Сігма" операційний множник = 50 000 / 25 000 = 2;

Для "Альфа" операційний множник = 225 000 / 25 000 = 9.

Операційний множник показує відсоток зміни прибутку при певному відсотку зміни обсягу реалізації, тобто помноживши відсоток зміни обсягу реалізації на фактор операційного важеля, одержимо відсоток зміни величини прибутку.

Так, якщо в даних підприємств обсяг реалізації збільшитися на 10%, то прибуток підприємства "Сігма" зросте на 20%, а підприємства "Альфа" - на 90%.

Результат впливу зміни витрат, ціни, обсягу реалізації на прибуток може бути визначений за допомогою:

1. порівняльних звітів про прибуток (про доходи)

2. диференціального аналізу

3. порівняння маржинального доходу.

Для ілюстрації методу, заснованого на порівнянні звітів про прибуток наведемо такий приклад.

Підприємство "Вега" в 2007р. реалізувало 90 000 одиниць продукції за ціною 15 грн. за штуку. При цьому змінні витрати на одиницю продукції склали 6 грн., а постійні витрати 360 000 грн. Зі звіту про фінансові результати підприємства за 2007 р., можна одержати інформацію, що:

Дохід від реалізації 1 350 000

Змінні витрати 540 000

Постійні витрати 360 000

Прибуток від реалізації 450 000

Таким чином, маржинальний дохід склав 810 000 грн.

В 2008 р. підприємство підняло ціну реалізації на 10%, що потребувало додаткових витрат на рекламу в розмірі 27 500 грн., також відбулося збільшення зарплати адміністративного персоналу на 62 500 грн.

Дохід від реалізації в 2008 р. склав 1 485 000 грн., змінні витрати зросли прямо пропорційно обсягу реалізації й склали 594 000 грн., постійні витрати через додаткові витрати на рекламу й збільшення зарплати адміністративному персоналу склали 450 000 грн. Дані про діяльності підприємства наведемо в табл. 3.3.

Таблица 3.3