Монтаж циліндричних резервуарів

У циліндричних резервуарах монтажні ділянки призначають залежно від загальних габаритів резервуарів та їхньої місткості. Так, у резервуарах місткістю до 1000 м³ монтажні ділянки встановлюють між осями колон і стінових панелей, а в резервуарах ємкістю більше 1000 м³ - по секторах, обмежених кутами в 90 й 120°. При кільцевих ділянках обсяги й трудомісткості робіт по них неоднакові, а при секторних рівні між собою. Кільцеві ділянки рекомендується робити тоді, коли днище достатньо міцне й може витримати навантаження від крана й транспортних засобів, а якщо ні, то виконують ділянки у вигляді секторів. При цьому частину днища по осі сектора, достатню для розміщення крана, залишають незабетонованою й вистилають залізобетонними плитами, на які в'їжджає кран. Із цієї стоянки краном комплексним методом монтують конструкції в центральній частині резервуара, а потім його переміщують убік на відстань, достатню для монтажу наступного ряду конструкцій сектора. Із другої стоянки краном спочатку перекладають дорожні плити, а потім баддями подають бетон для бетонування ділянки днища, що звільнилася, й монтують конструкції резервуара в межах сектора. Достоїнством описаної «секторної» схеми монтажу є те, що роботи можна вести одночасно декількома кранами в різних секторах резервуара.

Технологічна схема монтажу циліндричного резервуара діаметром більше 15 м наведена на рис. 1.29. Монтаж резервуара починають із центра, із заїзду крана на днище. При цьому кран і транспортні засоби в процесі монтажу колон, ригелів і плит рухаються по кільцевих напрямках. На закінчення кран виїжджає на берму котловану й, рухаючись по ній, монтує стінові панелі й плити покриття останнього ряду. При цьому транспорт, зайнятий доставкою конструкцій, рухається по бермі котлована. Використовують такожсхему монтажу стінових панелей із заїздом крана безпосередньо на днище резервуара. У цьому випадку панелі розкладають долілиць на прокладки по обидві сторони від стінки, що монтується: зовні - на ґрунт дна котлована, а всередині - на днище резервуара. Для того щоб укласти панелі із зовнішньої сторони резервуара, котлован розширюють на 3-4 м. Панелі розкладають більшою стороною паралельно стіні й монтажними петлями в одну сторону, для того, щоб петлі двох суміжних панелей, розташованих по обидві сторони стінки, перебували приблизно на однаковій відстані від монтажного крана. Для монтажу конструкцій кран в'їжджає на днище й, рухаючись по підкладних щитах або дорожніх плитах уздовж покладених панелей, установлює їх у проектне положення. Після монтажу, вивірки й остаточного закріплення стінових панелей стики між ними зашпаровують бетоном. По досягненні бетоном у стиках між панелями й торкретним шаром 70 %-ної проектної міцності на зовнішню поверхню панелі навивають високоміцний дріт або арматуру за допомогою спеціальної навивочної машини, потім виконують проектне сполучення панелей з днищем.

Рис. 1.29 – Принципова схема монтажу циліндричного резервуара:

1 – стінові панелі; 2 – місця установки колон; 3 – вісь руху крана при монтажі колон; 4 – те ж при укладанні ригелів і плит покриття; 5 – те ж стінових панелей і плит покриття останнього ряду; 6 – вісь руху транспортних засобів; 7 – в'їзд і виїзд із котлована; кружками позначені стоянки крана

Однак метод монтажу циліндричних резервуарів з розкладкою панелей долілиць приводить до збільшення розмірів котлована й відповідно обсягів земляних робіт. Тому доцільніше складувати завезені на днище панелі в спеціальних касетах у вертикальному положенні. При цьому на днищі звичайно розташовують дві-три касети, в яких розміщують панелі в кількості, необхідній для монтажу резервуара, за винятком 2...3 панелей: останні установлюють в касету, розміщену поза резервуаром. Панелі з цієї касети використовують для установки їх у проріз, залишений в резервуарі для виїзду крана.