Влаштування днищ ємкісних споруд

Бетонування днища. Днище бетонують по захисній стяжці, встановлюючи опалубку, розкладаючи арматуру та укладаючи бетонну суміш.

Опалубка днища звичайно складається з опалубки по зовнішньому периметру днища, опалубки пазів-гнізд для встановлення плоских стінових панелей та опалубки приямків.

Глибина паза від верху днища повинна складати не менше 1/10 геометри-чної висоти стін, що працюють за консольною схемою, та 1/15 висоти стін, що працюють за балочною схемою. У всіх випадках для забезпечення водонепро-никності закладання глибина пазу повинна бути не менше 250 мм.

Опалубку днища влаштовують з попередньо виготовлених щитів або окремих опалубних блоків. Послідовність улаштування опалубки та укладання арматури днища буває різною, що залежить від характеру конструкції та технології провадження робіт. Іноді ці процеси виконують послідовно, тобто спочатку встановлюють опалубку, потім армують днище, а іноді одночасно. Але для ряду конструкцій в днищі, наприклад пазів-гнізд, приямків спочатку встановлюють арматуру, а потім опалубку, яку кріплять до арматурного каркасу.

Арматуру днища монтують з арматурних сіток, каркасів або окремих стрижнів. У циліндричних спорудах днища ділять концентричними околами, які потім додатково ділять на сектори трапецеїдальної форми (рис. 1.21, а). За розмірами цих секторів виготовляють арматурні каркаси, розміри яких відповідають габаритам транспортних засобів. Для армування днища використовують також арматурні сітки із стрижнів діаметром 5...8 мм (залежно від розміру днища споруди), які згортають у рулони. На об’єкті рулони розгортають, витягують і укладають у проектне положення. Для прямокутних споруд використовують арматурні сітки і каркаси розмірами, кратними розмірам секцій чи захваток (рис. 1.21, б).

Для укладання бетону в днище застосовують дистанційні способи з використанням бетононасосних установок, баддів та віброжолобів.

Для ефективної організації процесу укладання суміші в днище його розбивають на смуги бетонування з відповідною установкою опалубки й укладання арматури, з дотриманням послідовності потокового виконання процесів на захватках. При відносно малих розмірах споруд – до 28...30 м (прямокутних або циліндричних у плані) суміш укладають смугами або концентричними кільцями шириною 2...4 м послідовно й безупинно до повного завершення. При більших розмірах споруд у плані укладання ведуть через смугу (рис. 1.21, в, д) з наступним заповненням залишених проміжків. Бетону-вання днищ більших розмірів в плані виконують сумісним способом при переміщенні машини, яка виконує процеси, на днищі по спеціально вистелених дерев’яних щитах або залізобетонних плитах – ходах-проїздах.

Є також досвід влаштування днищ ємкісних споруд із залізобетонних елементів. Стики замонолічування між збірними елементами днища, як правило, широкі (200...300 мм), стики арматури виконують за допомогою подовжених петель, тобто без зварювання. Але іноді використовують і зварювання прямих арматурних випусків. Блоки днища в неробочому напрямку доцільно сполучати шляхом приварювання утоплених в бетон стикових накладок та ін’єктувати розчин у шпонкові канали сусідніх блоків. Стики між збірними виробами днищ заповнюють бетоном на розширюючому або напружуючому цементах.

Рис. 1.21 – Схеми організації робіт при влаштуванні днища ємкісних споруд:

а – розкладка арматурних каркасів у днищі споруд циліндричної форми; б – те ж арматурних сіток у днищі прямокутної форми; в – послідовність укладки бетону в прямокутне днище (по секціях); г – те ж в циліндричне діаметром до 40 м (секторами); д – те ж діаметром більше 40 м (концентричними смугами); 1 – контури каркасів; 2 – напуск з’єднуваних арматурних каркасів; 3 – арматурні сітки; 4 – робочі шви, місця установки опалубних дощок; цифри в

кружках вказують послідовність бетонування днища