Складові організаційно-економічного механізму комерціалізації НТР та обґрунтування необхідності його формування в Україні

Комерціалізація результатів науково-технічної діяльності, в умовах посиленої конкуренції та прискореного розвитку науки, є одним з найактуальніших напрямів діяльності як для підприємств, які хочуть отримати конкурентні переваги в бізнесі, так і для винахідників та науковців, які хочуть довести до завершальної стадії свій інтелектуальний продукт та отримати за це винагороду.

Методологічно найбільш правильним поняттям комерціалізації є наступна ситуація: покупцеві потрібні права на вашу технологію, і він заплатив вам за них гроші. Проте насправді комерціалізація науково-технічної продукції - це не просто акт купівлі-продажу, це процес, який починається з моменту її створення. Саме розгляд комерціалізації як процесу допомагає розкрити механізми цього процесу, використання якого зробить його ефективнішим.

Процес комерціалізації – це комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на отримання прибутку від ринкової реалізації, наявних знань у певній сфері науки і техніки.

Комерціалізація результатів науково-технічної діяльності – це взаємовигідні дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар з метою отримання прибутку чи іншої ринкової вигоди. Метою комерціалізації результатів науково-технічних дослідів є отримання прибутку за рахунок використання об’єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.

Наведемо приклад на основі ВНЗ. Типовий алгоритм складного процесу комерціалізації науково-технічної продукції показаний на рис. 2.1.

Взаємодія відділу комерціалізації з потенційнім покупцем прав на об'єкти інтелектуальної власності відображає пошук покупця, передачу інформації про технології, обговорення умов і підготовку ліцензійної угоди.

Що стосується етапів 3.2, 4-6, то на сьогоднішній день лише дуже небагато ВНЗ можуть самостійно забезпечити їх реалізацію. Технології на Українському ринку не займають оптимальну схему трансферу, побудовану на ідеї з'єднання чотирьох ресурсів: технології, виробництва, фінансів, менеджменту. Університет як власник патенту може виступати в цій схемі постачальником одного з найважливіших ресурсів – науково-технічної продукції, а своєрідним каталізатором процесу інтеграції є інноваційне агентство – Центр трансферу технологій або венчурний фонд.

Досвід зарубіжних університетів свідчить про доцільність для власників об’єктів інтелектуальної власності активного використання в ланцюжку їх комерціалізації фірм, що спеціалізуються в області трансферу технологій. Разом з тим, для успішної діяльності в цій області ВНЗ повинен мати в своєму розпорядженні власний компетентний структурний підрозділ для проведення первинних робіт з виявлення, оцінки комерціалізації і закріплення прав організації на результати науково-технічних розробок.

Рис. 2.1. Послідовність комерціалізації охороноздатної НТП.

Проведений аналіз комерціалізації науково-технічної продукції на світовому ринку дає можливість запропонувати наступний механізм комерціалізації НТП в ВНЗ, що представлений на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Механізм ринкової комерціалізації НТП.

Необхідність взаємодії з інноваційними агентствами припускає підвищення ефективності процесу комерціалізації науково-технічних розробок.

Спектр взаємодії тут дуже широкий. В першу чергу це активізація творчої діяльності в області створення розробок за рахунок різних мотиваційних механізмів. Дуже важливо також чітко розмежувати права ВНЗ і учасників колективу – авторів розробки і, крім того, перевірити правомірність походження прав самого ВНЗ. Справа в тому, що саме творчий колектив, як правило, в особі його керівника здійснює основні контакти в схемі "заказник-виконавець". Тому саме на керівнику творчого колективу повинна лежати відповідальність за забезпечення правомірності походження майнових прав на науково-технічні результати. Допомога відділу комерціалізації тут обов'язкова.

Взаємодія з конкурентами пов'язана із запобіганням фактами неправомірного використання об'єктів інтелектуальної власності ВНЗ, а також аналізом патентної чистоти власної продукції.

Взаємодія Відділу комерціалізації" з іншими підрозділами підтримки інноваційного підприємництва також дуже різноманітна: експертиза об'єктів інтелектуальної власності, маркетинг інновацій, участь в освітніх і консалтингових проектах і т.ін.

З'єднавши всі розглянуті елементи механізму комерціалізації НТП і ВНЗ на рисунку 2.3 представимо модель механізму комерціалізації.

Рис. 2.3. Модель механізму комерціалізації НТП у ВНЗ.

Взаємодія Відділу комерціалізації з потенційним покупцем прав на об'єкти інтелектуальної власності відображає пошук покупця, передачу інформації об технології, обговорення умов і підготовку ліцензійної угоди. Взаємодія відділу комерціалізації з потенційнім покупцем прав на об'єкти ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності відображає пошук покупця, передачу інформації про Технології, обговорення умов і підготовку ліцензійної догоди.

Взаємодія з конкурентами пов'язана із запобіганням фактам неправомірного використання об'єктів інтелектуальної власності вузу, а також аналізом патентної чистоти власної продукції. Взаємодія з конкурентами пов'язана із запобіганням фактами неправомірного використання об'єктів ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності ВНЗ, а також аналізом патентної чистоти власної продукції.

Необхідність взаємодії з інноваційними агентствами припускає підвищення ефективності процесу комерціалізації охороноздатних науково-технічних розробок. Необхідність взаємодії з інноваційними агентствами припускає Підвищення ефективності процесу комерціалізації охороноздатних науково-технічних розробок.

Взаємодія Відділу комерціалізації" з іншими підрозділами підтримки інноваційного підприємництва також дуже різноманітно: експертиза об'єктів інтелектуальної власності, маркетинг інновацій, участь в освітніх і консалтингових проектах і т.п. Взаємодія відділу комерціалізації "з іншими підрозділами підтримки інноваційного підприємництва також дуже різноманітно: експертиза об'єктів ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ власності, маркетинг інновацій, участь у освітніх І консалтингових проектах і т.п.

З'єднавши всі розглянуті елементи механізму комерціалізації представимо на рисунку 2.4. модель механізму комерціалізації.

Рис. 2.4. Модель механізму комерціалізації НТП у ВНЗ

Способи комерціалізації інтелектуальної власності: це інжиніринг, промислова кооперація, передача технологій в рамках спільних підприємств, технічна допомога, франшизінг, лізинг.(рис.4)

Рис. 2.5. Способи комерціалізації інтелектуальної власності

Механізм повинен формувати функціональне забезпечення підприємницьких структур в його прив'язці до стадій також їх життєвого циклу. Під функціональним забезпеченням ми розуміємо інноваційне, інвестиційне і фінансове забезпечення. Інноваційне забезпечення повинне сприяти зародженню і ефективному пошуку нововведення. Повинен бути в наявності відповідний механізм, що дозволяє прискорити процес генерування нововведень. Далі слід створити умови вкладення засобів (інвестування) з метою комерціалізації нововведень, їх впровадження у виробництво. Природно, що рішення завдань створення інноваційних рішень і інвестування неможливо здійснити без відповідних джерел фінансування. З іншого боку, не вимагає особливих пояснень той факт, що механізми функціонального забезпечення будуть різними залежно від того, на якій стадії розвитку знаходиться та або інша підприємницька структура. Необхідно пов'язати елементи функціонального забезпечення із стадіями розвитку підприємницьких структур.

Напрями подібної ув'язки можна представити у вигляді таблиці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Характеристика взаємозв'язку елементів функціонального забезпечення і стадій розвитку підприємницьких структур

Характеристики функціонального забезпечення	Етапи розвитку відділу комерціалізації
Становлення (1)	Розвиток (2)	Зрілість (3)	Занепад (4)
Інноваційна (1)	Становлення технічних інноваційних рішень, захист інтелектуальної власності	Розробка і розвиток науково- технічних рішень	Розробка інноваційних продуктів, інноваційних процесів, передача технологій	Пошук науково- технічних рішень із заміни застарілих процесів
Інвестиційна (2)	Визначення напрямів початкового вкладення засобів. Інвестиційні пільги за створення нових робочих місць і освоєння пріоритетних напрямів діяльності	Визначення напрямів інвестування науково - дослідної діяльності. Формування сприятливого інвестиційного клімату	Довгострокові інвестиції. Участь в капіталі інших підприємств	Визначення напрямів і вкладення в переорієнтацію підприємницької діяльності
Фінансова (3)	Стартове фінансування, отримання дотацій через інкубаторні програми	Фінансування на стадії освоєння і розширення обхвату ринку, формування складу власників, вихід на фінансові ринки, зростання	Фінансування розвитку наукового потенціалу, доступ до кредитних ресурсів	Дотації і субсидії

Рис. 2.6. Складові механізму комерціалізації НТР

Рис. 2.7. Механізм функціонування інноваційного посередника

В Україні існує низка державних установ, що мають доступ до значного обсягу науково-технічної та економічної інформації і при цьому створили власні представництва у всіх регіонах країни (НДІ інтелектуальної власності, держкомстат, МОНУ, Товариство винахідників та раціоналізаторів, ЦНТІ).

Використовуючи ці підприємства можна створити розгалужену мережу інноваційного посередництва, яка могла б сприяти комерціалізації вітчизняних НТР на національному та міжнародному ринках.