Система прогнозування фінансової діяльності

Система прогнозування фінансової діяльності є найбільш скиданою серед систем фінансового планування. Фінансове прогнозування спрямовано перш за все на виробітку фінансової стратегії підприємства.

Фінансова стратегія – це система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

(1). Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

Головною умовою виступає тривалість періоду загальної економічної стратегії підприємства, якій фінансова стратегія підпорядкована. В середньому, тривалість періоду формування фінансової стратегії становить 3 роки.

(2). Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон’юнктури фінансового ринку.

При цьому визначаються економіко-правові умови фінансової діяльності та їх можливі зміни у майбутньому періоді.

(3). Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

Головною ціллю при цьому є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості.

Разом з тим, ця головна ціль конкретизується залежно від задач, встановлених на наступний період.

(4). Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах їх реалізації.

Забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація цільових показників, тобто їх узгодженість з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також між собою.

(5). Розробка фінансової політики по напрямах фінансової діяльності, що вивчаються.

Фінансова політика являє форму реалізації фінансової стратегії підприємства у розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення.

(6). Розробка систем організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії.

Передбачається формування на підприємстві “центрів відповідальності”, зокрема центрів доходів і витрат. Центр доходів – це підрозділ підприємства, який приносить йому максимальний прибуток. Центр витрат – це підрозділ, який є низькорентабельним, але відіграє важливу роль у виробничому процесі. Наприклад, у западній економіці багато фірм дотримуються правила “двадцять на вісімдесят”, тобто 20% витрат капіталу повинні давати 80% прибутку, отже, останні 80% вкладень капіталу приносять тільки 20% прибутку.

(7). Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

При цьому визначаються:

- узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією розвитку підприємства;

- узгодженість фінансової стратегії із можливими змінами кон’юнктури фінансового ринку;

- внутрішня збалансованість фінансової стратегії;

- її реалізуємість;

- рівень ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії;

- результативність фінансової стратегії.

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці, оскільки вони є лише припущенням можливих змін. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства.

Фінансове прогнозування являє основу для фінансового планування і бюджетування.

Відправною точкою фінансового прогнозування є прогноз продажу і відповідних витрат: кінцевою точкою і ціллю розрахунок потреб у зовнішньому фінансуванні.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

- прогноз звіту про прибутки і збитки;

- прогноз руху грошових коштів (потоків);

- прогноз бухгалтерського балансу.

Ці документи утворюють основу фінансового плану.

Прогноз об’ємів реалізації (продажу) складається в натуральних одиницях при декількох варіантів ціни або ціна продукції може бути вже визначеною на короткий термін. Як правило, складається на три роки. Дані для першого року приводяться по місяцях і відрізняються великою точністю і надійністю, оскільки відомі майбутні покупці, з якими заключні договори постачання.

Дані для другого року приводяться поквартально, а для третього – однією річною сумою. Під розраховані суми реалізації плануються витрати на сировину і матеріали, устаткування, заробітну плату, оплату податків. Розмір витрат повинен бути таким, щоб вийти на передбачений розмір прибутку.

Прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків) складається з метою досягнути синхронізації у надходженні і витратах коштів, тобто досягнути необхідного рівня ліквідності активів.

Прогноз бухгалтерського балансу доцільно складати на початкову і кінцеву дату плануємого періоду. Цей документ має структуру звичайного балансу підприємства і характеризує насамперед розмір і склад активів підприємства та витрат. Джерела їх формування і фінансування визначаються після цього. Якщо різниця між запланованими активами та наявними джерелами їх формування має від’ємне значення, потрібно додаткове зовнішнє фінансування.

Потрібну суму додаткового зовнішнього фінансування можна обчислити за формулою [4, c.408]:

Потреба у додатковому темп темп

зовнішньому = А_{Ф *} приросту – П_{Ф *} приросту -

фінансуванні виручки виручки

нерозподілений прибуток

- _* Виручка прогн. _* (1 - ),

норма розподілу чистого прибутку на дивіденди

де А_Ф – активи звітного балансу;

П_Ф – пасиви звітного балансу.

Формула свідчить, що потреба у зовнішньому фінансуванні тим більше, ніж більше поточні активи, темп приросту виручки і норма розподілу чистого прибутку на дивіденди, і тим менше, чим більше поточні пасиви і чиста рентабельність реалізованої продукції.

Після складання прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:

- формуванні структури і витрат капіталу;

- визначенні джерел довгострокового фінансування;

- виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики щодо найважливіших напрямів фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.

11.3.Поточне фінансове планування

Поточне фінансове планування розглядається як складова перспективного фінансового плану і є конкретизацією його показників на поточний плановий період. Дане планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, які дозволяють визначити на наступний період усі джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і капіталу на кінець періоду, що планується. Поточний фінансовий план розробляється на рік з розбивкою по кварталах. Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

- план доходів і видатків з операційної діяльності;

- план доходів і видатків з інвестиційної діяльності;

- план надходжень і видатків грошових коштів (план руху грошових коштів);

- балансовий план.

План доходів і видатків з операційної діяльності є одним з основних видів поточного фінансового плану підприємства, метою розробки якого є визначення суми чистого прибутку від виробничо-комерційної діяльності підприємства.

План доходів і видатків з інвестиційної діяльності відображає основні напрями фінансового забезпечення цієї діяльності. Метою розробки цього плану є визначення обсягу та потреби в фінансових ресурсах для реалізації запланованих інвестиційних програм, а також можливість надходження цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

План надходжень і видатків грошових коштів відображає результати прогнозування грошових потоків підприємства. Метою його розробки є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду.

Прогнозний баланс відображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що використовуються підприємством, на кінець планового періоду. Мета розробки прогнозного балансу – визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість підприємства в періоді, що планується.

Баланс – це зведена таблиця, в якій відображаються джерела капіталу (пасив) і напрями його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб визначити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів пасивів підприємство фінансує створення цих активів.

План доходів і витрат грошових коштів наведено у табл.1.

Таблиця 1

План доходів і витрат грошових коштів на 200__р.

Статті доходів і витрат	Рядок	Сума, тис.грн.
Статті доходів і витрат
І. Надходження
А. Від основної діяльності
1. Доходи від реалізації продукції, робіт та послуг
2. Інші операційні доходи
П і д с у м о к п о р о з д і л у А
Б. Від фінансових операцій
1. Доходи від участі в капіталі
2. Дивіденди і проценти одержані
3. Доходи від інших фінансових операцій
П і д с у м о к п о р о з д і л у Б
В. Від іншої звичайної діяльності
1. Доходи від реалізації фінансових інвестицій
2. Доходи від реалізації необоротних активів
3. Доходи від реалізації майнових комплексів
4. Інші доході від звичайної діяльності
П і д с у м о к п о р о з д і л у В
Г. Від надзвичайних подій
1. Відшкодування збитків від надзвичайних подій
2. Інші надзвичайні доходи
П і д с у м о к п о р о з д і л у Г
Всього надходжень
П. Витрати
А. За основною діяльністю
1. Витрати на реалізовану готову продукцію, роботи і послуги
2. Адміністративні витрати
3. Витрати на збут
4. Інші операційні витрати
П і д с у м о к п о р о з д і л у А
Б. За фінансовими операціями
1. Витрати від участі в капіталі
2. Проценти за користування кредитами
3. Інші фінансові витрати
П і д с у м о к п о р о з д і л у Б
В. За іншою звичайною діяльністю
1. Витрати за реалізованими фінансовими інвестиціями
2. Витрати за реалізованими необоротними активами
3. Витрати за реалізованими майновими комплексами
П і д с у м о к п о р о з д і л у В
Г. За надзвичайними подіями
1. Витрати від стихійного лиха
2. Витрати від техногенних аварій
3. Інші надзвичайні витрати
П і д с у м о к п о р о з д і л у Г
Всього витрат
Фінансовий результат (ряд. 16 – ряд. 34)
ІІІ. Податок на прибуток
Результат від основної діяльності (ряд. 3 – ряд. 21)
Результат від фінансових операцій (ряд. 7 – ряд. 25)
Результат від іншої звичайної діяльності (ряд. 12 – ряд. 29)
Результат від надзвичайних подій (ряд. 15 – ряд. 33)

11.4.Система оперативного фінансового планування (бюджетування)

Оперативне фінансове планування необхідне для оперативного контролю за фактичним надходженням і фактичними грошовими видатками. Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місяцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет – це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.

Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном “бюджетування” і спрямована на вирішення двох основних завдань:

1) визначення обсягу видатків, що пов’язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Бюджети, що використовують в процесі оперативного фінансового планування, класифікуються за:

1) сферами діяльності підприємства;

2) видами витрат;

3) обсягом номенклатури витрат;

4) методами розробки.

За сферами діяльності підприємства виділяють бюджети з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Ці бюджети розробляють як деталізацію відповідних поточних фінансових планів по підприємству у цілому на наступний квартал або місяць.

За видами витрат планові бюджети поділяють на поточний і капітальний.

Поточний бюджет конкретизує план доходів і витрат підприємства, який доводиться до центрів доходів, витрат і прибутку. Він складається з двох розділів: 1) поточні витрати; 2) доходи від поточної господарської діяльності.

Капітальний бюджет – це форма доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, який розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів тощо. Він складається з двох розділів: 1) капітальні витрати; 2) джерела надходження коштів (інвестиційні ресурси).

За обсягом номенклатури витрат виділяють бюджети функціональний і комплексний.

Функціональний бюджет розробляється з однієї або двох статей витрат. Наприклад, бюджет оплати праці персоналу, бюджет рекламних заходів.

Комплексний бюджет розробляється з широкої номенклатури витрат. Наприклад, бюджет адміністративно-управлінських витрат, виробничої ділянки.

За методами розробки розрізняють стабільний і гнучкий бюджети.

Стабільний бюджет не змінюється від зміни обсягів діяльності підприємства. Наприклад, бюджет витрат по забезпеченню охорони підприємства.

Гнучкий бюджет передбачає встановлення плануємих витрат не у фіксованих сумах, а у вигляді нормативів витрат, які “прив’язані” до відповідних показників.

По реальним інвестиційним проектам таким показником може бути обсяг будівельно-монтажних робіт.

По операційній діяльності аналогічним показником є обсяг випуску або реалізації продукції. В цьому випадку витрати планують за алгоритмом:

ЗО_О = В_ПОСТ + ОР _* В_ЗН ,

де ЗО_О – загальний обсяг поточних витрат по операційній діяльності;

В_ПОСТ – запланований обсяг постійних статей бюджету;

ОР - обсяг реалізації або випуску продукції;

В_ЗН - встановлений норматив змінних витрат бюджету на одиницю продукції.

Особливою формою бюджету є платіжний календар, який розробляється по окремих видах руху грошових коштів.

У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємства незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показан увесь грошовий оборот за певний проміжок часу.

Складання платіжного календаря дає змогу виявити недостатність коштів, з’ясувати причини такого становища, визначити відповідні заходи для запобігання фінансовим ускладненням.

З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з’ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи, і таким чином оперативно уникнути фінансових ускладнень і забезпечити платоспроможність підприємства.

Таким чином, в процесі внутрішньофірмового планування на підприємстві виконують такі основні розрахунки:

- змінних витрат на одиницю продукції;

- постійних витрат на одиницю продукції;

- повної собівартості одиниці продукції;

- варіантів цін реалізації одиниці кожного виду продукції;

- прогнозу виручки від реалізації продукції;

- амортизаційних відрахувань;

- податків і обов’язкових платежів;

- прогнозу собівартості продукції на плануємий період;

- доходів від реалізації основних фондів та інших активів;

- планового прибутку (збитку) від реалізації по кожному виду продукції в цілому по підприємству;

- прогнозу виплати дивідендів;

- платежів з добровільного страхування майна, медичного страхування робітників та ін.;

- кошторису утворення і використання фондів спеціального призначення підприємства;

- розподілу прибутку;

- формування і використання резервного фонду;

- зміни власного капіталу в плануємому періоді;

- потреби у власних оборотних коштах;

- потреби у короткострокових кредитах під розрив у платіжному обороті;

- обсягів капітальних вкладень та джерел фінансування;

- потреби у довгостроковому кредиті;

- витрат по договорам підряду при підрядному способі будівництва;

- грошових витрат при господарському способі будівництва;

- джерел погашення кредитів на фінансування капітальних вкладень.