Питома електропровідність — це електропровідність 1 м3 розчину, який знаходиться між електродами площею , розташованими на відстані один від одного

Питома електропровідність залежить від природи електроліту, температури, концентрації іонів у розчині:

, (2.3)

де с — концентрація електроліту моль/л, — ступінь дисоціації електроліту, F— число Фарадея, абсолютні швидкості катіонів та аніонів.

З підвищенням температури питома електропровідність зменшується. Причина — зменшення в’язкості середовища (внаслідок чого зростає швидкість руху іонів) та підвищення ступеню іонізації.

При розведенні концентрованих розчинів спочатку зростає за рахунок послаблення міжіонних електростатичних сил (у випадку сильних електролітів) і збільшення ступеня іонізації (у випадку слабких електролітів). Подальше розведення призводить до зменшення загальної концентрації іонів у розчині, внаслідок чого електропровідність зменшується.

Окрім питомої електропровідності, застосовується ще один параметр для характеристики електричних властивостей розчинів — еквівалентна електропровідність .