Судова система та органи прокуратури

Судова система КНР складається з загальних судів, до яких належать Верховний народний суд і місцеві народні суди, та спеціальних судів – це військові суди та інші тимчасові суди, які створюються у разі потреби. Судові органи виконують, головним чином, каральну функцію, також їх завданням є участь у перевихованні правопорушників.

Очолює судову систему Китаю Верховний народний суд, склад якого формується так само, як і склад Вищої військової ради – Голова Верховного народного суду обирається Всекитайськими зборами народних представників, а члени – Постійним комітетом ВЗНП. Верховний народний суд здійснює судовий нагляд за діяльністю загальних та спеціальних судів. Справи у першій інстанції, крім особливо важливих, він не розглядає. Не маючи статусу незалежної гілки влади, він несе повну відповідальність за свою діяльність перед ВЗНП та його Постійним комітетом, які у будь-який час мають право змінити його склад.

Місцеві суди провінцій, округів, міст центрального підпорядкування обираються відповідними органами місцевої державної влади, склад судів низової ланки місцевих народних судів обирається безпосередньо громадянами, які мають право голосу. Судді місцевих народних судів, як і судді Верховного народного суду, також не користується правом незмінності та незалежністю, вони відповідальні перед місцевими представницькими органами влади та їх постійними комітетами.

Роль органів адміністративного правосуддя у Китаї виконують палати (колегії) з адміністративних справ, які створюються при судах загальної юрисдикції. До них звертаються зі скаргами на порушення адміністрацією прав та законних інтересів громадяни та юридичні особи. У селах такі скарги розглядають органи місцевого громадського самоврядування – комітети сільського населення або узгоджувальні комісії (комісії примирителів, рішення яких можуть бути оскаржені у суді). Нещодавно створені також повітові та міські арбітражні суди з трудовим суперечок, рішення яких теж не є остаточними та можуть бути оскаржені у суді.

Суди розглядають справи колегіально, деякі кримінальні справи – за участю народних засідателів, які обираються трудовими колективами підприємств та установ. Нескладні цивільні та незначні кримінальні справи судді мають право розглядати одноосібно.

Питання для самоконтролю

1. Вищі органи державної влади

2. Вищі органи державного управління

3. Загальнокитайські збори народних представників – верховний орган державної влади.

3. Повноваження та обов’язки вищих органів державної влади.

4. Судова система та органи прокуратури

5. Повноваження та обов’язки органів судової влади КНР.

Питання для самостійного вивчення

1. Загальна характеристика Конституції КНР.

2. Органи прокуратури.

3. Місцеві органи державної влади, державного управління та громадське самоврядування.

Індивідуальне завдання

Змістовий модуль 1 Загальні положення конституційного права

зарубіжних країн

Дайте відповіді на питання:

1. Охарактеризувати предмет, методи державного (конституційного) права зарубіжних країн.

2. Навіть особливості та різновиди пропорційної системи.

Виконайте тестові завдання:

1. Октройованими називаються конституції:

А) що являють собою сукупність різних законів;

Б) даровані главою держави - видані його владою без участі представницьких органів;

В) прийняті представницьким органом;

Г) схвалені на референдумі;

Д) що являють собою особливий законодавчий акт, що офіційно про­голошений основним законом країни.

2. Система престолонаслідування в монархічних державах, за якої престол успадковують тільки чоловіки, а жінки виключаються з числа спадкоємців, називається:

А) салічна;

Б) кастильська;

В) австрійська:

Г) шведська;

Д) мусульманська.

3. Союз держав, створений на основі міжнародних угод і урегульований в основному нормами міжнародного права це:

А) регіоналістська держава;

Б) федерація;

В) унітарна держава;

Г) конфедерація;

Д) політична автономія.

Змістовий модуль 2 Гілки влади в зарубіжних країнах

Дайте відповіді на питання:

1. Перелічить основні функції уряду та стисло охарактеризуйте їх.

2. Охарактеризуйте порядок обрання президента і віце-президента, їх юридичний статус та повноваження.

Виконайте тестові завдання:

1. Система місцевого самоврядування, що будується на основі сполучення виборності і призначення місцевих органів, називається:

А) континентальна (романо-німецька);

Б) англосаксонська;

В) іберійська;

Г) радянська;

Д) східна.

2. Невідповідальність за висловлення в парламенті при здійсненні
депутатського мандата відноситься до змісту поняття:

А) депутатський імунітет;

Б) депутатський індемнітет;

В) депутатський запит;

Г) імперативний мандат;

Д) вільний мандат.

3. Постанова якого-небудь важливого, суспільно значимого питання на пленарному засіданні, після якої відбувається пояснення міністра (глави уряду), обговорення та ухвалення рішення шляхом голосування, а у випадку вираження недовіри може піти як наслідок відставка міністра чи уряду це:

А) імпічмент;

Б) інтерпеляція;

В) парламентські слухання;

Г) парламентські розслідування;

Д) дебати.

Змістовий модуль 3. Конституційне право США,

Великобританії, Німеччини та Італії

Дайте відповіді на питання:

1. Охарактеризуйте структуру та повноваження парламенту Італії.

2. Проаналізуйте процедуру формування уряду Великобританії.

Вирішить задачі:

1. За пропозицією двох третин членів обох палат Конгресу США було внесено поправку до конституції. Яківаріанти процедури набрання чинності такої поправки існують у США? Чи встановлюється який-небудь термін для ратифікації поправок?

2. Бундестаг ФРН прийняв закон з питання, що не вимагає згоди верхньої палати парламенту. Бундесрат протягом тижня після виконання встановленої процедури проходження закону заявив протест із приводу його змісту. Якою повинна бути подальша процедура, необхідна для прийняття закону?

3. Визначте загальні і особливі риси англосаксонської та континентальної систем місцевого самоврядування і управління на прикладі США і ФРН.

Змістовий модуль 2 Конституційне право Іспанії,

Франції, Японії та Китаю

Дайте відповіді на питання:

1. Проаналізуйте основні риси, структуру та порядок внесення змін до Конституції Китаю.

2. Проаналізуйте основні риси, структуру та порядок внесення змін до Конституції Японії.

Вирішить задачі:

1. Палата представників і Палата радників парламенту Японії прийняли різні резолюції щодо висування прем'єр-міністра. Па спільному засіданні палат рішення не було прийняте. Яким чином може бути розв'язано питання про кандидатуру прем'єр-міністра?

2. Визначте, в чому полягають відмінності між парламентами з обмеженою і необмеженою компетенцією на прикладі Іспанії та Франції.

3. Уряд Франції звернувся до Парламенту з проханням про дозвіл видання ордонансу з питання, віднесеному до області законодавства. Дозвіл Парламенту був отриманий. Розкрийте зміст поняття "ордонанс". Чи повинен уряд одержати схвалення або висновок якого-небудь державного органа, крім Парламенту, для набрання документом чинності? Чи мас право уряд приймати ордонанс на невизначений термін?

Питання для підготовки до екзамену

1. Значення поняття "державне право".

2. Структура державного права.

3. Джерела державного права і їхньої специфіки.

4. Об'єкти і суб'єкти конституційно-правового регулювання.

5. Поняття, структура і функції конституції.

6. Прийняття, зміна і скасування конституцій.

7. Права людини і права громадянина.

8. Історичний розвиток прав і свобод.

9. Способи конституційного формулювання прав і свобод.

10. Особисті права, свободи і повинності.

11. Політичні права, свободи і повинності.

12. Економічні, соціальні і культурні права і свободи.

І3. Поняття і сутність політичних партій.

14. Класифікація політичних партій.

15. Конституційно-правове регулювання діяльності політичних партій.

16. Поняття і сутність неполітичних суспільних об'єднань.

17. Релігійні общини, церква, їхнє конституційно-правове регулювання.

18. Поняття і соціальна функція засобів масової інформації.

19. Діяльність засобів масової інформації в рамках норм державного права.

20. Система стримок і противаг відповідно до конституції США.

21.Американський федералізм.

22. Виборча система США.

23. Місцеве самоврядування.

24. Партійна система США.

25. Роль засобів масової інформації в США.

26. Специфіка джерел конституційного права Великобританії.

27. Державний устрій Великобританії.

28. Основи правового статусу особистості у Великобританії.

29. Партійна і виборча система у Великобританії.

30. Головні риси сучасного державного права Франції.

31. Партійна і виборча система у Франції.

32. Права і повинності громадянина Франції.

33. Державне право Німеччини.

34. Партійна і виборча система в Німеччині.

35. Правовий статус особистості в Німеччині.

36. Конституція Японії.

37. Конституційний устрій Індії.

38. Головні риси державного права Єгипту.

39. Політичні інститути і конституційне право Бразилії.

40. Основи державного устрою Російської Федерації.

Список літератури

Основна:

1. Большой юридический словарь/Под ред. А.Л. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крупских. – М.: Инфра-М, 1997. – 384 с.

2. Всеобщая декларация прав человека. Официальный текст. – М: Права человека, 1996. – 16 с.

3. Гринюк Р.Ф., Фесечко Л.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. ‑ Донецк: Дон ГУ, 1997. – 64 с.

4. Испания: Конституционные и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1982. – 352 с.

5. Италия: Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1988. – 352 с.

6. Конституции зарубежных государств/Сост. В.В. Маклаков. ‑ М: БЕК, 1997. ‑ 586 с.

7. Конституции государств американского континента – М.: Иностранная литература, 1957. – 434 с.

8. Конституция Соединенных Штатов Америки. – М: ТООИван, 1993. – 32 с.

9. Конституция Швеции. – М.: Юридическая литература, 1981. – 142 с.

10. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации: Сборник нормативних актов/Отв. ред. М.А. Митюков. – М.: Юридическая литература, 1997. – 347 с.

11. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. ‑ М.: БЕК, 1996. – 831 с.

12. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – М.: Белые львы, 1996. – 400 с.

Додаткова:

1. Основы государства и права. Правовые памятники, нормативные акты/Сост.: ВВ. Комаров, В А. Бигун, П.И. Радченко. – Харьков: Основа, 1994. – 192 с.

2. Румянцев О.Г., Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. – М.: Инфра-М, 1997. – 384 с.

3. США: Конституция и права человека. – М.: Мысль, 1987. – 315 с.

4. Тодоров И.Л., Чередниченко Э.А. Основы государства и права. – Донецк: Издательство ЦПА, 1997. – 224 с.

5. Федеральный конституционный закон „О судебной системе Российской Федерации”. ‑ М.: Юридическая литература, 1996. ‑ 24 с.

6. Федеральный конституционный закон „О Конституционном Суде Российской Федерации”: Комментарии. – М.: Юридическая литература, 1997. – 352 с.

7. Федеративная Республика Германия: Конституция и законодательные ак­ты. – М.: Прогресс, 1991. – 468 с.

8. Французская Республика: Конституция и законодательные акты. – М: Прогресс, 1989. – 448 с.

9. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юрист, 1997. – 568 с.

10. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К.: Артек. – 1997. – 264с.

11. Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн. – К.: Вища школа. – 1992. – 135 с.