Інтегральний метод

Елімінування має значний недолік. При його використанні виходять із того, що фактори змінюються незалежно один від іншого. Насправді вони змінюються спільно, взаємозв’язано, і від цієї взаємодії одержуємо додатковий приріст результативного показника, котрий при застосуванні способів елімінування приєднується до одного з факторів, як правило, до останнього. У зв’язку з цим величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на котре поставлений той чи інший фактор у детермінованій моделі.

Розглянемо це на прикладі.

Таблиця 4.6

Показники	Умовні позначення	план.	факт.	+, -	Виконання плану, %
1 Валова продукція, тис. грн.	ВП			+80000
2 Середньоспискова чисельність робітників, чол.	ЧР			+200
3 Середньорічний виробіток на одного робітника, тис. грн.	ПТ			+40
4 Кількість відпрацьованих днів одного робітника, дні	Д			+6	102,4
5 Середньоденний виробіток одного робітника, грн.	ПТдн		781,25	+141,25	122,1

Згідно з даними, наведеними у таблиці 4.6, ЧР збільшилась на 20%, ПТ – на 25%, ВП – на 50%. Це означає, що 50 – 20 – 25 = 5%, або 4000 тис.грн. валової продукції, становить додатковий приріст взаємодії обох факторів:

1) ВП_ум = ЧР_ф * ПТ_пл. = 1200 * 160 = 192000 тис. грн.

ΔВП_ЧР = 192000 – 160000 = + 32000 тис. грн.

ΔВП_ПТ = 240000 – 192000 = + 48000 тис. грн.

2) ВП_ум = ЧР_пл. * ПТ_ф = 1000 * 200 = 200000 тис. грн.

ΔВП_ЧР = 240000 – 200000 = + 40000 тис. грн.

ΔВП_ПТ = 200000 – 160000 = + 40000 тис. грн.

У першому випадкові величина додаткового приросту результативного показника належить до величини впливу річного виробітку, а в другому – до величини впливу кількості робітників. У результаті цього величина впливу одного фактора перебільшується, а іншого – занижується, що викликає неоднозначність оцінки впливу факторів, особливо в тих випадках, коли додатковий приріст достатньо вагомий.

Щоб позбавитися цього недоліку, в детермінованому факторному аналізі використовують інтегральний метод, котрий застосовується для вимірювання впливу факторів у мультиплікативних, кратних і змішаних моделях виду:

Y = A / Σx_i (поєднання кратної й адитивної моделей). Використання цього методу дозволяє отримати більш точні результати розрахунку впливу факторів порівняно зі способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць та уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів тому, що в цьому випадку результати не залежать від місцезнаходження факторів у моделі, а додатковий приріст результативного показника, котрий утворився від взаємодії факторів, розташовується між ними пропорційно ізольованому їх впливу на результативний показник.

Оскільки фактори можуть діяти в різних напрямах і неможливо зробити розподіл додаткового приросту, взявши частину, що відповідає кількості факторів, то при застосуванні інтегрального методу використовуються визначені формули:

1) F = X*Y

ΔF_x = ΔX*Y₀ + ½*ΔX*ΔY або ΔF_x = ½*ΔX*(Y₀ – Y₁)

ΔF_y = ΔY*X₀ + ½*ΔX*ΔY або ΔF_y = ½*ΔY*(X₀ – X₁)

ΔВП_ЧР = 200 * 160 + ½*(200 * 40) = 36000 тис.грн.;

ΔВП_ПТ = 40 * 1000 + ½*(200 * 40) = 44000 тис.грн.

2) F = X*Y*Z

ΔF_x = ½*ΔX*(Y₀*Z₁ + Y₁*Z₀) + 1/3*ΔX*ΔY*ΔZ;

ΔF_y = ½*ΔY*(X₀*Z₁ + X₁*Z₀) + 1/3*ΔX*ΔY*ΔZ;

ΔF_z = ½*ΔZ= 1/6ΔY*{3*X₀*Z₀*G₀ + X₁*G₀*(Z₁ + ΔZ) + G₁*Z₀*(X₁ + +ΔX) + Z₁*X₀*(G₁ + + ΔG)} + ¼* ΔX*ΔY*ΔZ*ΔG;

ΔF_z = 1/6ΔZ*{3*X₀*Z₀*G₀ + G₁*X₀*(Y₁ + ΔY) + Y₁*G₀*(X₁ + ΔX) + +X₁*Y₀*(G₁ + + ΔG)} + ¼* ΔX*ΔY*ΔZ*ΔG;

ΔF_G = 1/6ΔG*{3*X₀*Y₀*Z₀ + Z₁*X₀*(Y₁ + ΔY) + Y₁*Z₀*(X₁ + ΔX) + +X₁*Y₀*(Z₁ + + ΔZ)} + ¼* ΔX*ΔY*ΔZ*ΔG

Для розрахунку впливу факторів у кратних та змішаних моделях використовують наступні робочі формули:

1)

; ΔF_y = ΔF_общ. – ΔF_x

Наприклад, ПТ = (табл.4.6)

тис. грн.

ΔПТ_ЧР = (200 – 160) – 73 = – 33 тис. грн.

2)

; ΔF_y = ;

ΔF_z =

3)

ΔF_y = ;

ΔF_z = ;

ΔF_G =

Таким чином, використання інтегрального методу не потребує знання всього процесу інтегрування. Достатньо в робочі формули підставити необхідні дані.