Ремонт трубопроводів

Сучасні верстати мають трубопроводи для подачі МОР (мастильно-охолоджуючої рідини), повітря або масла. Труби роблять твердими з металу (чавуна, сталі, міді, латуні і алюмінію) і гнучкими - з гуми, прогумованих тканин і ін.

Мідні і алюмінієві труби, а також труби з крейдобензостійкої гуми застосовують для подачі мастильних матеріалів; чавунні - для відводу від верстатів виробничих відходів.

Для інших потреб застосовують сталеві труби, що працюють під великі тиском.

Часто при ремонті обладнання роблять заміну трубопроводів і для цього необхідно робити гибку труб (сталевих). Гибка може вироблятися вручну або на спеціальних верстатах.

Ручна гибка труб здійснюється в спеціальному пристрої (див. рис. 12) для труб до діаметра ЗО мм. Пристрій встановлюють у тисках бобишкою 7, важіль 1 відкидається - під кутом 90° щодо основи 6, труба вставляється між роликами 2 і 3 і закріплюється гачком 4 і притиском 5, плавним рухом важеля роблять гибку на необхідний кут.

Гибка може здійснюватись в холодному чи нагрітому стані. Нагрівання труби роблять у місці вигину. Мідні і латунні труби перед гибкою відпалюють щоб забезпечити пластичність матеріалу. Для гибки труб порівняно великих діаметрів їх заповнюють піском, а для малих - d 12-15 мм гибку роблять без наповнювача.

З'єднання труб роблять муфтами, гайками, за допомогою фланців, а також газовим і електричним зварюванням. При з'єднанні труб муфтами і гайками необхідно на кінцях труб нарізати різьбу. Різьбу нарізають вручну плашками, на токарно-гвинторізних чи трубо різних верстатах.

Рисунок 4.27— Пристрій для гибки труб вручну.