Мийка й очищення

Перед ремонтом агрегати, вузли й деталі знежирюють і промивають. Деякі деталі очищають від іржі, накипу й нагару.

Звичайно деталі агрегатів покриті маслянистими-грязьовими й асфальтосмолистими відкладеннями. Найпростішим способом знежирення деталей є їхня мийка в органічних розчинниках - дизельному паливі, гасі, бензині, Уайт-спіриті й іноді в ацетоні. Але всі розчинники більш-менш вогненебезпечні й швидко забруднюються. Тому мити доцільніше у ванні із сіткою, що змонтована на половині глибини ванни. Нижче сітки наливається вода, а вище гас. При мийці бруд осідає у воду й гас довгий час залишається чистим.

Деталі промивають пензлем. Особливо ретельно треба прочистити масляні магістралі блоку циліндрів і колінчатого вала. Це зручно зробити йоржиками. Для очищення довгих магістралей або трубок годиться шнур з вузликами, що простягають взад-вперед у наповненій розчинником трубі. Добре розчиняє смолисті з'єднання в карбюраторі бензол С₃Н₆ — отрутна й вибухонебезпечна рідина. Смолу розчиняє ацетон. Лакові відкладення поршнів двигуна розчиняються відмочуванням поршнів протягом 1,5...2 ч у розчині, що містить 40 г прального порошку на 1 л води при температурі 90...95°С. Застигле змащення виварюють в 5 %-ном розчині каустичної соди. Те ж роблять із масляним радіатором.

При великій кількості деталей, мийка в органічних розчинниках виявиться пожарнонебезпечною, малоефективною й дорогою. Тому застосовують мийку в машинах і ваннах. Миючим розчином у них раніше застосовувався 5 %-ний розчин каустичної соди. Але після нього потрібно дуже ретельне ополіскування гарячою водою. А алюмінієві деталі в лужних розчинах посилено кородуют. У цей час деталі миють у розчинах синтетичних миючих препаратів, які ефективні через зміст у них поверхнево-активних речовин і нейтральні стосовно кольорових металів.

У струминних машинах застосовують порошки «Лабомид 101», МЛ-51, тому що вони не утворять піни. Концентрація водяного розчину 1...2,5 %, температура мийки 70...80 °С.

Для мийки у ваннах готовлять розчини з порошків «Ла-бомид 203», МЛ-52 і МС-8 концентрацією 2...3,5 %, температура мийки 8О... 1ОО°С.

Синтетичні розчини миє добре при досить високій температурі. Останнім часом випускаються препарати, які розчиняють забруднення й при кімнатній температурі. Деталі занурюють у рідини АМ-15, «Лабомид 315» або «Ритм 76» і після витримки в них обполіскують у будь-яких синтетичних миючих водяних розчинах при температурі 50...60 °С. Ці рідини містять трихлоретилен і диметилбензен, тому вони отрутні й вогненебезпечні й вимагають особливих мір безпеки.

Нагар виникає при неповнім згорянні палива й масла в камерах згоряння, на клапанах і в газопроводах двигуна. Від нагару деталі очищають механічно або хімічно. Очищення металевими щітками або шаберами вручну вимагає багато часу. Для прискорення роботи можна щітку затиснути в патрон дриля.

Канавки поршневих кілець очищають від нагару спеціальним пристосуванням. З вихлопного колектора нагар можна випалювати паяльною лампою, але впускний колектор нагрівати не можна, тому що він може від цього пожолобитися. У каналах нагар можна видалити шматком сталевого троса товщиною 8...10 мм, закріпленим у дрилі й з розпущеним кінцем. Але треба врахувати, що на поверхні деталі з'являться риски, які є місцями для виникнення нагару. Тому краще відмочувати деталі 3...4 години у розчині синтетичних мийних засобів при температурі 90...95 °С, а потім розм'якшений нагар видалити дерев'яним шабером.

Для очищення великої кількості дрібних деталей можна виготовити в майстерні барабанну мийну машину. У стінках шестигранного барабана просвердлені отвори меншого діаметра, чим деталі. Барабан заповнюють деталями на 3/4 обсягу через люк, що замикається, і опускають на опори ванни. Барабан обертається із частотою 10...20 об/хв. У ванну наливають синтетичний миючий розчин або розчин, що містить 2...3 % кальцинованої соди й 3...4 % господарського мила. Температура розчину повинна бути 60...80 °С. Для цього внизу ванни встановлюють нагрівач. Можна використати й органічні розчинники - дизельне паливо або гас. Перетираючись одна об одну, деталі добре очищаються.

Накип легше уникати, ніж його потім видаляти. Він утворюється тим менше, чим рідше доливають воду або заміняють її. В охолодну воду рекомендується додавати 10г/л двуххромовокислого калію, що перешкоджає виникненню накипу й створює на стінках сорочки охолодження протикорозійну плівку. Для шкіри така рідина нешкідлива, але при проковтуванні викликає отруєння.

Виниклий накип видаляють 10...15%-ним розчином соляної кислоти НС1. Для цього деталі витримують в нагрітому до температури 60 °С розчині, протягом 10...60 хв, залежно від товщини шару накипу. Соляна кислота добре розчиняє накип, але й роз'їдає метал. Для зменшення такого впливу в кислоту додають інгібітори, наприклад, 3...4 г уротропіну на 1 л розчину. Випускається й інгібірована соляна кислота.

Після витримки в розчині соляної кислоти деталі промивають у проточній воді, а залишки кислоти нейтралізують у розчині, що містить кальциновану соду Na₂CO3 10 г/л і азотистокислий натрії NaNO₂ 3...5 г/л. Температура розчину 60...70 °С й тривалість обробки 5...7 хв. При цьому деталі пасивуються, тобто на їхній поверхні виникає тонка корозійностійка окисна плівка.

З алюмінієвих деталей накип видаляють розчином, що містить фосфорну кислоту НзРОз (100 г/л) і хромовий ангідрид СгО₃ (50 г/л). Температура розчину 60...70 °С. Очищені деталі промивають у проточній воді.

Під час мийки й очищення виникають пари розчинників, лугів і кислот, (які дратують слизьові оболонки дихальних шляхів). Тому приміщення повинне добре провітрюватися. Деякі розчини дратують шкіру, викликаючи навіть опіки. Чутливість різних людей до цих речовин різна, а зустрічається й надчутливість (алергія). Особливо небезпечна каустична сода і її розчини. При роботі з нею особа потрібно закривати прозорим екраном і голими руками її не брати. Розчини, що містять більше 1 % каустичної соди, ушкоджують шкіру. Тому деталі після обробки в розчині каустичної соди потрібно ретельно обполіскувати гарячою водою. Для нейтралізації лугу під рукою повинен бути слабкий, 0,5...1,5 %-ний розчин оцтової кислоти.

При ручній мийці руки змазують захисними пастами ХИОТ-6, ИЭР-1, «Айро», «Невидимка» і ін. Спочатку руки змазують рослинним маслом, а потім пастами. Через кілька хвилин паста висохне, створивши захисну плівку. Після роботи паста легко змивається водою з милом. Від водяних розчинів захищає паста ИЭР-2 або силіконовий крем.

Розчинники є вогне- і вибухонебезпечними. Тому приміщення треба добре провітрювати. Ванни для розчинників повинні щільно закриватися. Справні засоби пожежогасіння повинні бути під рукою.