Представництво учасників в корпоративних відносинах

ЦК закріпив концепцію правовідносин стосовно представництва, що безпосередньо походить із визначення поняття «представництво». Так, за ст. 237 представництвом є правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Існують різні підходи до визначення поняття «корпоративні відносини». Кібенко:корпоративні відносини – це відносини, пов’язані з виникненням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств. Кашаніна: корпоративні відносини регульовано нормами, встановлюваними органами управління корпорації, які виражають волю її членів, є обов’язковими для членів корпорації та підлягають охороні силою корпоративного примусу, а в разі його недостатності – силою державного примусу. Кравчук: корпоративні відносини – це суспільні відносини, що виникають у зв’язку зі створенням юридичних осіб та участю в їх діяльності. Вінник: корпоративні відносини виникають у процесі створення, функціонування та припинення господарських товариств за участю безпосередніх (засновники, учасники, власне товариство, його органи) та опосередкованих учасників (кредитори, споживачі, наймані працівники, облігаціонери товариства, територіальна громада, держава в особі уповноважених органів) і забезпечують збалансовану реалізацію інтересів зазначених осіб.

Суб’єктами коропоративних відносин є учасники корпоративних відносин: по-перше, юрособа, по-друге, учасники, тобто особи, які мають корпоративні права щодо юрособи; по-третє, органи управління юросіб. Зовні дії органів управління вважаються діями юрособи, однак у внутрішньокорпоративних відносинах кожен орган має власний правовий статус. По-четверте, органи державного управління (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет), які здійснюють контроль за дотриманням корпоративного законодавства або управління державними корпоративними правами.Є інша точка зору, коли безпосередніми суб’єктами корпоративних відносин вважають лише учасників господарського товариства корпоративних.

Найчастіше у відносинах представництва беруть участь три суб’єкти: особа, чиї інтереси представляють, представник і третя особа. Представником акціонера – фізичної чи юридичної особи на загальних зборах АТ може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а представником акціонера-держави чи територіальної громади – уповноважена особа органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном, що передбачено ЗУ«Про акціонерні товариства».

(ЦК): правочин, учинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє; представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин, який може бути вчинений тільки особисто особою, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва (або визначених законом випадках); представник має вчиняти правочин особисто; передоручення можливе, якщо це встановлено договором або законом, вимушена ситуація в інтересах довірителя; при передорученні представник має повідомити особу, яку представляє; правочин, учинений заступником представника також створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє; правочин, який вчинений з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє права та обовязки лише у випадку подальшого схвалення правочину.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юрособи та з інших підстав. ЗУ «Про ак т-ва» надає можливість участі в загальних зборах представників: У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Представником акціонера на загальних зборах акціонерного товариства може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави чи територіальної громади.

Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.

Акціонер має право призначити свого представника постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства може містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно

проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням щодо голосування. Якщо довіреність не містить завдання щодо голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд. Акціонер має право видати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах декільком своїм представникам. Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника на загальних зборах акціонерного товариства. Надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах не виключає право участі на цих загальних зборах акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.

У разі, якщо для участі в загальних зборах з'явилося декілька представників акціонера, реєструється той представник, довіреність якому видана пізніше.

Може бути також представник 1 на декількох акціонерів.