Визнання засновницьких документів недійсними

Установчі документи – це документи, на підставі яких утворюється і діє юридична особа. Вони визначають індивідуальні особливості статусу конкретної юридичної особи в межах чинного законодавства.

Установчі документи господарського товариства можуть бути визнані недійсними (повністю або частково) у порядку, визначеному законом. Позовну заяву про визнання недійсними установчих документів господарського товариства можуть подати учасник цього товариства, орган, що здійснює державну реєстрацію, а також органи Державної податкової служби України та інші суб’єкти владних повноважень, що здійснюють контроль за діяльністю товариства.

Суд може визнати установчі документи недійсними за одночасної наявності таких умов:

· на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

· порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунуті;

· відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Вирішуючи спори про визнання установчих документів господарського товариства недійсними, господарські суди повинні розмежовувати правову природу статуту та засновницького (установчого) договору товариства. Так, статут господарського товариства містить норми, обов’язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, враховуючи порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання актів, зокрема статуту, недійсними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. Крім того, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з його прийняттям прав та законних інтересів позивача.

Оскільки статут та установчий договір господарського товариства мають різну правову природу, відповідачем у справах про визнання статуту недійсним є товариство. До того ж у справах про визнання недійсним установчого (засновницького) договору мають залучатися всі учасники (акціонери) товариства як сторони договору.