Розширення та звуження об'єму правоздатності юридичної особи

На відміну від ЦК УРСР 1963 року Цивільний кодекс України 2003 року (далі — ЦК) встановив загальне правило про універсальну (а не спеціальну, як це було донедавна) правоздатність юридичної особи. В силу цього нині визнана самостійним суб'єктом права організація звичайно здатна мати ті ж самі цивільні права та обов'язки, що й фізична особа, якщо тільки можливість набуття певних прав і обов'язків не суперечить соціально-правовій суті юридичної особи, котра є штучним, а не природним утворенням, і "завдячує" своїм існуванням об'єктивному праву (як правовий засіб) та засновницькому волевиявленню інших осіб. Водночас ЦК не заперечує можливості обмеження правоздатності будь-якої юридичної особи волевиявленням її засновників (учасників), а чимало спеціальних законів, нормами яких регламентовано здійснення окремих видів господарської діяльності, містять прямі законодавчі приписи, що передбачають суто спеціальну підприємницьку правоздатність для суб'єктів відповідної сфери господарювання. Обидва зазначені способи обмеження правоздатності юридичних осіб широко використовувалися й у минулому. Натомість на змальованому тлі своєрідною термінологічною новелою виглядає частина 2 ст. 91 ЦК, якою передбачено можливість обмеження правоздатності юридичної особи за рішенням суду.