Схеми та визначення

Форма держави- це спосіб правової організації та функціонування державної влади, що характеризує порядок формування вищих органів держави, характер їх взаємовідносин з місцевими органами влади, методи здійснення влади в державі.

Форма правління– це елемент форми держави, що визначає порядок організації та здійснення вищої влади в державі.

Форма державного устрою- це елемент форми держави, що визначає співвідношення повноважень центральної та регіональної влади.

Політико-правовий режим – це елемент форми держави, який характеризує методи здійснення влади в державі.

Відносна самостійність держави (її форми) – незалежне здійснення державою нормативно закріплених владних повноважень, самостійне прийняття рішень, які відносені до ведення держави.

Ранньофеодальна монархія – це монархія, що існувала в період феодальної роздробленості, і внаслідок цього характеризується слабкою владою монарха та наявністю в складі монархії самостійних (напівсамостійних) державних утворень на чолі із представниками феодальної аристократії.

Станово-представницька монархія – це монархія, що існувала в період подолання феодальної роздробленості, і внаслідок цього характеризується посиленням влади монарха і наявністю станово-представницького органу вищої влади з обмеженою компетенцією.

Абсолютна монархія – це монархія, у якій монарх має необмежені повноваження верховної влади.

Аристократична республіка – це республіка, у якій верховна влада належить призначеному із представників родової знаті (найбільш привілейованого стану) вищому органу держави.

Демократична республіка – це республіка, у якій вища влада належить безпосередньо народу або обраному народом представницькому органу.

Обмежена монархія – це монархія, у якій влада монарха обмежена різними способами на підставі закону (конституцією, парламентом і т.д.).

Дуалістична монархія – це обмежена монархія, у якій повноваження монарха врівноважені повноваженнями представницького органу влади.

Конституційна монархія – це обмежена монархія, у якій повноваження монарха закріплюються (обмежуються) Конституцією держави.

Парламентська монархія – це обмежена монархія, у якій влада монарха обмежена за допомогою спеціального представницького органу (парламенту), який наділений частиною повноважень щодо здійснення верховної влади.

Парламентська республіка – це республіка, у якій верховна влада в державі належить представницькому органу (первинному), сформованому на виборчій основі.

Президентська республіка – це республіка, у якій верховна влада належить главі держави (президентові), який обирається у встановленому законом порядку.

Республіка змішаного типу – це республіка, в якій повноваження здійснення верховної влади в державі розподілені між главою держави та парламентом. При цьому співвідношення повноважень може бути як на користь першого органу (президентсько-парламентська республіка), так і другого (парламентсько-президентська республіка).

Проста (унітарна, від фр. unitaire – єдиний) держава – це держава, у складі якого відсутні державні утворення (не виключає наявності автономії), органи місцевого самоврядування підпорядковані вищим органам держави.

Складна (федерація, від лат. foederare – зміцнювати союзом) держава – це союзна держава, яка поєднує державні утворення (як правило, за територіальним («земельним») принципом), характеризується наявністю системи вищої влади на двох рівнях – федеративному (верховна влада) і суб'єктів федерації (центральна влада).

Складна (конфедерація, від лат. confoederatio – союз, об'єднання) держава – це союз держав, які в цьому об'єднанні повністю зберігають суверенітет і мають право вільного виходу.

Адміністративно-територіальний устрій (розподіл) – спосіб поділу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, закріплення та взаємодії їх владних повноважень між ними і державою в цілому.

Антидемократичний режим – це політико-правовий режим, що характеризується свавіллям з боку державних органів, тотальним контролем управлінського апарата.