 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
З а в д а н н я
|
|
1. Юнатов відбував покарання у виді позбавлення волі за злочин, передбачений ст. 296 ч. 2 КК України. Після умовно-дострокового звільнення за ним був встановлений нагляд трудового колективу заводу "Серп і Молот". Незважаючи на дисциплінарні стягнення та попередження, зроблені на засіданні ради профілактики заводу, Юнатов продовжував порушувати трудову дисципліну, громадський порядок, пиячив. Трудовий колектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення щодо Юнатова адміністративного нагляду.
Яке рішення має бути прийняте і на підставі якої норми?
2. На момент звільнення Критова, який відбував покарання за умисне вбивство, передбачене ст. 116 КК України, було встановлено, що за період перебування у колонії він уперто не бажав стати на шлях виправлення, тому продовжує залишатися особою, небезпечною для суспільства.
Які документи повинна підготувати адміністрація колонії перед звільненням Критова?
Як проводиться оформлення адміністративного нагляду за особами при звільненні їх з місць позбавлення волі?
3. Куценко після звільнення із колонії повернувся до свого помешкання у м. Харкові, але так сталося, що він залишився без квартири. Спроби підшукати собі житло і прописатися успіху не мали. На роботу без прописки у паспорті його не приймали.
Хто і в якому порядку повинен надати йому допомогу в побутовому влаштуванні і працевлаштуванні?
4. 20-річний Пащенко звернувся до місцевих органів влади зі скаргою, де писав, що 3 роки перебував у виховній колонії, потім повернувся до м. Харкова й оселився у бабусі, яка замінила йому матір. Батьків у нього немає. РВВС відмовляє йому у прописці на тій підставі, що не вистачає норми житлової площі.
Яке рішення повинен прийняти місцевий орган влади?
13. Методичні вказівки для викладачів і студентів
Мета - сформувати у студентів системне уявлення про соціальне призначення і основний зміст кримінально-виконавчого права з тим, аби створити необхідні передумови для правильного розуміння і вживання його норм в юридичній практиці, дотримання законності в діяльності правоохоронних органів.
Завдання:
- сформувати у студентів систему знань про основи політики держави в області виконання кримінальних покарань, правовому регулюванні цієї сфери діяльності;
- виробити у них навики і уміння аналізувати законодавство і нормативні правові акти, регулюючі виконання кримінальних покарань;
- добитися формування у студентів правосвідомості як найважливішої умови дотримання законності в діяльності правоохоронних органів.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен:
знати: - виходячи з цілей і завдань курсу, в процесі його вивчення студентам необхідно засвоїти поняття кримінально-виконавчого права, його зміст, основні категорії кримінально-виконавчої політики, її особливості на різних етапах розвитку нашої держави і в сучасний період, тенденції її розвитку в найближчій перспективі тощо.
вміти: - правильно вживати майбутніми фахівцями норми кримінально-виконавчого права, захищати права і законні інтереси громадян у сфері реалізації кримінальної відповідальності;
- правильно використовувати кримінально-виконавче законодавство при вирішенні практичних питань по виконання покарань:
1. не пов'язаних з ізоляцією засудженого від суспільства;
2. у вигляді арешту;
3. у вигляді позбавлення волі;
4. відносно військовослужбовців;
- застосовувати правові основи звільнення засуджених від відбування покарання.
1. Для підготовки і проведення заняття студени використовують бібліотечний фонд, а також навчально-методичні та інші, рекомендовані кафедрою джерела і матеріали.
2. При проведенні занять бажано застосовувати такі методи перевірки занять студентів:
Опитувальний - метод перевірки знань, при якому суб'єкт перевірки ставить запитання об'єкту (в усній або письмовій формі).
Реферативний – метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.
Програмний контроь – метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.
Перевірка конспектів лекцій – метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.
3. Виступами студентів передує вступне слово викладача. Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати погляд щодо дискусійних проблем.
Після кожного виступу викладач повинен підбити короткий підсумок виступам як основного відповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття.
Вступ студентів здійснюється через вільне викладання питання без використання конспектів. Можливість використання додаткового матеріалу доцільна, якщо це є самостійно розробленим проектом рішення щодо поданого ситуативного завдання, яке допомагає розкрити правові підстави і порядок дій у запропонованій ситуації.
4. Організаційно заняття складається з доведеного до студентів:
- плану проведення лекції або заняття;
- переліку рекомендованої літератури;
- тем реферативних повідомлень, якщо це заняття.
5. Орієнтовний розрахунок навчального часу на заняттях:
- перевірка готовності студентів до заняття – 3 хв.
- вступне слово викладача – 5 хв;
- розгляд основних навчальних питань – 68 хв;
- прикінцеве слово викладача, підбиття підсумків та видача рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – 4 хв.
14.Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
Підсумковий модульний контроль:
Обведіть номер правильної відповіді:
1. НАЗВІТЬ ВІДПОВІДНИЙ НАПРЯМОК ДЕРЖАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ І ВЛАСТИВІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ПОЛІТИКИ:
А) реалізація кримінальної відповідальності
Б) визначення правового порядку призначення покарання
В) створення правових та організаційних основ виконання покарань
Г) участь у боротьбі з транснаціональною злочинністю
2. ЯКІ З НАЗВАНИХ ОРГАНІВ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ СУБЄКТІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ПОЛІТИКИ:
А) Конституційний Суд України, Верховний Суд України
Б) Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України
В) Державна пенітенціарна служба України
Г) Міністерство внутрішніх справ України, СБУ
Д) органи прокуратури, Міністерство юстиції України
3. ОСНОВНОЮ МЕТОЮ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ЗАКОНОДАВТВА УКРАЇНИ Є:
А) запобігання злочинам
Б) правове забезпечення виправлення засуджених
В) захист інтересів особи, суспільства та держави
Г) створення умов для запобігання нелюдському поводженню із засудженими
Д) правове регулювання порядку виконання та відбування кримінальних покарань
4. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ СКЛАДАЄТЬСЯ З:
А) параграфів і пунктів
Б) розділів
В) параграфів
Г) розділів і параграфів
Д) розділів і глав
5. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО ‒ ЦЕ:
А) самостійна галузь права
Б) комплексна галузь права
В) складова частина кримінального права
Г) складова частина кримінального та кримінально-процесуального права
Д) складова частина кримінології
6. ПРЕДМЕТОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРИМІНЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА Є:
А) комплекс соціально-політичних, економічних, моральних, психолого-педагогічних проблем, які виникають при виконанні кримінальних покарань
Б) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з призначенням і виконанням покарання
В) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з виконанням кримінальних покарань
7. ДО ГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ПРИНЦИП:
А) поєднання заходів переконання та примусу
Б) участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань
В) презумпції невинуватості
Г) індивідуалізації виконання покарань
Д) рівності засуджених перед законом
8. ЗМІСТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ ПРАВОВІДНОСИН УТВОРЮЮТЬ:
А) порядок та умови виконання покарань
Б) права і обов’язки суб’єктів правовідносин
В) фактична поведінка суб’єктів, блага та інтереси засуджених
Г) права і обов’язки суб’єктів та їх фактична поведінка
9. НЕ Є ПІДСТАВОЮ ВИКОНАННЯ І ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ:
А) акт помилування
Б) наказ начальника виправної установи
В) Закон України «Про амністію»
Г) вирок суду, який набрав законної сили
Д) інші рішення суду
10. ВИЗНАЧТЕ СЕРЕД НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА ТІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОХОРОННИХ:
А) норми, що встановлюють правила поведінки
Б) норми, що визначають права персоналу установ виконання покарань
В) положення, що формулюють правила вибору норм
Г) норми, що наділені санкцією покарання
11. ВИЗНАЧТЕ, ЧИ ВСІ ВІДНОСИНИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ Є КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИМИ:
А) так
Б) ні
12. ВИЗНАЧТЕ СУТНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА УКРАЇНИ:
А) є складовою частиною, продовженням кримінального права
Б) є самостійною галуззю права
В) підгалузь кримінально-процесуального права
Г) є комплексним міжгалузевим нормативно-правовим утворенням
13. ЯКІ З НАЗВАНИХ АКТІВ ВХОДЯТЬ В СИСТЕМУ ДЖЕРЕЛ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА:
А) накази Державної пенітенціарної служби України
Б) накази Міністерства юстиції України
В) накази Міністерства внутрішніх справ України
Г) накази Генерального прокурора
Д) міжнародні правові акти
14. НАЗВІТЬ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ, ЩО ПОРОДЖУЮТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІ ПРАВОВІДНОСИНИ:
А) взяття особи під варту
Б) тримання підсудного у слідчому ізоляторі
В) набрання обвинувальним вироком чинності
Г) оголошення судом обвинувального вироку щодо застосування покарання
15. ЯКІ З НАЗВАНИХ ВИДІВ ПОКАРАНЬ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПОКАРАНЬ НЕ ПОВЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ:
А) громадські роботи, штраф
Б) арешт
В) позбавлення волі
Г) довічне позбавлення волі
16. В СИСТЕМІ ЯКИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЗНАХОДЯТЬСЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІ ІНСПЕКЦІЇ:
А) в системі Міністерства внутрішніх справ України
Б) в системі Міністерства юстиції України
В) в системі Державної виконавчої служби України
Г) в системі Державної пенітенціарної служби України
17. ВИЗНАЧТЕ, ЯКІ ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ ВИДІВ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ:
А) виправні колонії середнього рівня безпеки
Б) виправні колонії максимального рівня безпеки
В) виправні колонії
Г) виправні центри
Д) виховні колонії
18. НАЗВІТЬ ВИЗНАЧЕНІ КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ ОБМЕЖЕННЯ В ПРАВОВОМУ СТАТУСІ ЗАСУДЖЕНОГО:
А) обмеження, що визначаються інструкціями
Б) обмеження, що встановлені Державною пенітенціарною службою України
В) обмеження визначені законом і вироком суду
Г) обмеження визначені органами прокуратури
19. ВИЗНАЧТЕ ОРГАНИ ДЕРЖАВИ, ЯКІ СПЕЦІАЛЬНО УТВОРЕНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ:
А) державна виконавча служба
Б) кримінально-виконавчі інспекції
В) виправні колонії
Г) військові частини
Д) гауптвахти
20. ЯКІ З ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ І СВОБОД ЗАСУДЖЕНІ ТИМЧАСОВО ОБМЕЖУЮТЬСЯ В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕНЯ ВОЛІ:
А) право на участь в демонстраціях
Б) право обирати в органи влади
В) право на свободу совісті
Г) право на раціоналізацію та винахід
21. ЯКИМ ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ СПРЯМОВУЄТЬСЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:
А) Міністерством юстиції України
Б) Верховною Радою України
В) Президентом України
Г) Міністерством внутрішніх справ України
22. ЯКІ ІЗ ЗАВДАНЬ ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧУ ІНСПЕКЦІЮ:
А) виконання покарань у виді виправних робіт
Б) виконання покарань у виді службових обмежень для військовослужбовців
В) направлення засуджених до обмеження волі до місць відбування покарань
Г) виконання покарання у виді штрафу
23. ВИЗНАЧТЕ ВИД УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ ДЛЯ НЕПОВНОНОЛІТНІХ:
А) арештний дім
Б) виправна колонія
В) виховна колонія
Г) кримінально-виконавча установа відкритого типу
24. У ЯКІЙ ІЗ НАВЕДЕНИХ ВІДПОВІДЕЙ ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧЕНО СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ:
А) контроль Міністерства внутрішніх справ України
Б) контроль Управління з питань виконання покарань
В) прокурорський нагляд за виконанням покарань
Г) контроль Міністерства соціальної політики України
25. ДО ЯКОГО ВИДУ СОЦІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ВІДНОСИТЬСЯ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ З БОКУ УВПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:
А) до міжнародного контролю
Б) до громадського контролю
В) до державного парламентського контролю
Г) до контролю державних органів виконавчої влади
26. ВИЗНАЧТЕ ВИД УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ ДЕ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ ЗАСУДЖЕНІ НА ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ:
А) кримінально-виконавча установа закритого типу
Б) виховна колонія
В) виправний центр
Г) виправна колонія максимального рівня безпеки
27. ВИЗНЧТЕ ОРГАН, ЩО ВИКОНУЄ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА:
А) Державна кримінально-виконавча служба України
Б) Державна пенітенціарна служба України
В) Державна виконавча служба України
Г) Служба пробації
28. ВИЗНАЧТЕ ОРГАН ДЕРЖАВИ, ЩО ВИКОНУЄ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЗВІЛЬНЕНЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ:
А) Державна пенітенціарна служба України
Б) Кримінально-виконавча інспекція
В) кримінально-виконавча установа відкритого типу
Г) спеціальні виховні колонії
29. ЗАСУДЖЕНИЙ ДО ПОКАРАННЯ У ВИДІ ШТРАФУ ПРОТЯГОМ ЯКОГО ТЕРМІНУ ЗОБОВЯЗАНИЙ СПЛАТИТИ ВИЗНАЧЕНУ СУДОМ СУМУ ШТРАФУ?
А) 7 днів
Б) 20 днів
В) одного місяця
Г) двох місяців
30. ЯКЕ ПОКАРАННЯ МОЖУ БУТИ ПРИЗНАЧЕНО ЗАСУДЖЕНОМУ, ЯКИЙ УХИЛЯЄТЬСЯ ВІД СПЛАТИ ШТРАФУ?
А) арешт
Б) позбавлення волі
В) виправні роботи
Г) громадські роботи
Д) обмеження волі
31. ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
А) за місцем роботи
Б) за місцем проживання засудженого
В) в місцях визначених кримінально-виконавчою інспекцією
Г) в спеціальних місцях
32. ЯКЕ ПОКАРАННЯ МОЖЕ БУТИ ПРИЗНАЧЕНО ЗАСУДЖЕНОМУ, ЯКИЙ УХИЛЯЄТЬСЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ?
А) виправні роботи
Б) арешт
В) позбавлення волі
Г) обмеження волі
Д) конфіскація майна
33. ДЕ ВІДБУВАЄ ПОКАРАННЯ ЗАСУДЖЕНИЙ ДО ВИПРАВНИХ РОБІТ?
А) на державних підприємствах
Б) на будь-яких підприємствах
В) на державних підприємствах за місцем роботи засудженого
Г) на будь-яких підприємствах за місцем роботи засудженого
34. ЧИ ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ЧАС ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ В ЗАГАЛЬНИЙ СТАЖ РОБОТИ?
А) так
Б) ні
35. ЯКЕ РІШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПРИЙНЯТО ЩОДО ОСОБИ, ЯКА ВІДБУВАЄ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ, ЯКЩО ВОНА СТАЛА НЕПРАЦЕЗДАТНОЮ ПІСЛЯ ПОСТАНОВЛЕННЯ ВИРОКУ СУДУ?
А) звільнення від відбування покарання
Б) заміна виправних робіт на штраф
В) призупинення виконання покарання
36. ЧАС ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ЗАСУДЖЕНОГО ДО ВИПРАВНИХ РОБІТ ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ДО СТРОКУ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ?
А) так
Б) ні
37. ЧИ ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО СТРОКУ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЧАС ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ?
А) так
Б) ні
38. ПРО ПРИБУТТЯ ЗАСУДЖЕНОГО ДО МІСЦЯ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ НАДСИЛАЄТЬСЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ЧЛЕНАМ ЙОГО СІМЇ:
А) негайно
Б) протягом п’яти діб
В) протягом трьох діб
Г) за бажанням засудженого
39. ЧИ МАЮТЬ ПРАВО ЗАСУДЖЕНІ ДО ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ МАТИ ПРИ СОБІ ГРОШІ ТА ЦІННІ РЕЧІ, КОРИСТУВАТИСЯ ГРІШМИ БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ:
А) так
Б) ні
40. ЗАСУДЖЕНИМ ДО ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД УСІХ ВІДРАХУВАНЬ НАЛЕЖИТЬ ВИПЛАЧУВАТИ НЕ МЕНШ ЯК:
А) 15% загальної суми заробітку
Б) 50% загальної суми заробітку
В) 75% загальної суми заробітку
Г) 30% загальної суми заробітку
41. НА ЯКИЙ ОРГАН ДЕРЖАВИ ПОКЛАДАЄТЬСЯ ЗАВДАННЯ ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ, ЯКИЙ ЗАСТОСУВАВ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО, СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ, ЧИНУ АБО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО КЛАСУ:
А) Державна пенітенціарна служба України
Б) Державна виконавча служба України
В) Кримінально-виконавча інспекція
Г) орган який присвоїв звання
42. ХТО ВИЗНАЧАЄ ВИД КОЛОНІЇ В ЯКІЙ ЗАСУДЖЕНІ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ БУДУТЬ ВІБУВАТИ ПОКАРАННЯ?
А) суд, який постановив вирок
Б) начальник СІЗО
В) Державна пенітенціарна служба України
Г) Генеральний прокурор
43. ПРОТЯГОМ ЯКОГО СТРОКУ ПІСЛЯ НАБРАННЯ ВИРОКОМ ЗАКОННОЇ СИЛИ ЗАСУДЖЕНИЙ НАПРАВЛЯЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ ДО УВП?
А) 3 днів
Б) 5 днів
В) 10 днів
Г) 15 днів
44. ПРОТЯГОМ ЯКОГО ТЕРМІНУ АДМІНІСТРАЦІЯ КОЛОНІЇ ПОВІДОМЛЯЄ СУД, ЯКИЙ ПОСТАНОВИВ ВИРОК, ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЙОГО ДО ВИКОНАННЯ?
А) 3 днів
Б) 5 днів
В) 10 днів
45. ЯКІ СТРУКТУРНІ ДІЛЬНИЦІ МАЄ ВИХОВНА КОЛОНІЯ?
А) ресоціалізації
Б) посиленого контролю
В) соціальної реабілітації
Г) карантину, діагностики і розподілу
46. ЯКІ СТРУКТУРНІ ДІЛЬНИЦІ ВІДСУТНІ В ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ?
А) посиленого контролю
Б) ресоціалізації
В) соціальної адаптації
Г) соціальної реабілітації
47. ТРИВАЛІ ПОБАЧЕННЯ ЗАСУДЖЕНИМ НАДАЮТЬСЯ З:
А) родичами
Б) родичами та іншими особами
В) близькими родичами
Г) будь-якими особами
48. ЗАСУДЖЕНОМУ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТРИВАЛІ ПОБАЧЕННЯ НАДАЮТЬСЯ:
А) один раз на три місяці
Б) один раз на шість місяців
В) один раз на рік
Г) не передбачені законом, не надаються
49. ЧИ МАЮТЬ ПРАВО ЗАСУДЖЕНІ ЗАМІНЯТИ КОРОТКОСТРОКОВІ ПОБАЧЕННЯ НА ТРИВАЛІ?
А) так
Б) ні
50. ЯКИЙ ТЕРМІН ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ В ДІЛЬНИЦІ КАРАНТИНУ, ДІАГНОСТИКИ І РОЗПОДІЛУ?
А) 3 дні
Б) 5 днів
В) 10 днів
Г) 14 днів
5) 1 місяць
51. ЯКА КІЛЬКІСТЬ ТРИВАЛИХ ПОБАЧЕНЬ НАДАЄТЬС ЗАСУДЖЕНОМУ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ?
А) один раз на місяць
Б) один раз на два місяці
В) один раз на три місяці
Г) один раз на шість місяців
Д) один раз на рік
52. СКІЛЬКИ ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ НА ПРОТЯЗІ РОКУ МОЖЕ МАТИ ЗАСУДЖЕНИЙ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ?
А) шість
Б) два
В) три
Г) чотири
Д) дванадцять
53. ЯКА НОРМА ЖИЛОЇ ПЛОЩІ НА ОДНОГО ЗАСУДЖЕНОГО В ВИХОВНИХ КОЛОНІЯХ?
А) 2 м2
Б) 2,5 м2
В) 3 м2
Г) 4 м2
Д) 5 м2
54. ХТО ВСАНОВЛЮЄ НОРМИ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ОСІБ ПОЗБАВЛЕНИХ ВОЛІ?
А) Кабінет Міністрів України
Б) Державна пенітенціарна служба України
В) Верховна Рада України
Г) Президент України
55. НА ЯКІ КОШТИ ЗАСУДЖЕНІ МОЖУТЬ ПРИДБАТИ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ І ПРЕДМЕТИ ПЕРШОЇ ПОТРЕБИ?
А) гроші одержані за переказами
Б) гроші привезені з собою
В) гроші зароблені в колонії
Г) гроші передані родичами
Д) гроші отримані від батьків
56. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
А) ізоляції різних груп засуджених з метою запобігання можливості негативного впливу суспільно небезпечних злочинців на менш небезпечних
Б) можливості точного обліку засуджених до позбавлення волі
В) можливості якісного контролю за засудженими до позбавлення волі з боку адміністрації
Г) карального впливу на засуджених
57. ЯКІ ОБСТАВИНИ ДАЮТЬ ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕВОДУ ЗАСУДЖЕНОГО В ІНШУ УСТАНОВУ ТОГО Ж ВИДУ РЕЖИМУ?
А) реорганізація, ліквідація установи або зміна її виду режиму
Б) за наявності бажання засудженого
В) за клопотанням родичів засудженого
Г) за клопотанням громадських організацій
58. НАЗВІТЬ ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОСОБОВІЙ СПРАВІ ЗАСУДЖЕНОГО, БЕЗ ЯКИХ ОСТАННІЙ МОЖЕ БУТИ ПРИЙНЯТИЙ У ВИПРАВНУ КОЛОНІЮ:
А) анкета засудженого з впізнавальними фотокартками
Б) протокол затримання
В) вирок суду, що вступив в законну силу
Г) розпорядження прокурора
59. ЧОЛОВІКИ, ЗАСУДЖЕНІ ЗА УМИСНІ ОСОБЛИВО ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ:
А) мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання
Б) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання
В) середнього рівня безпеки
Г) максимального рівня безпеки
Д) арештних домах
60. ЗАСУДЖЕНІ ВПЕРШЕ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ, ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ:
А) мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання
Б) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання
В) середнього рівня безпеки
Г) максимального рівня безпеки
Д) виправних центрах
61. ПІДСТАВОЮ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ Є:
А) згода потерпілого на звільнення винуватого
Б) примирення винуватого з потерпілим
В) дійове каяття винуватого
Г) повне відшкодування потерпілому завданих злочином збитків
Д) хвороба
62. ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ МОЖЛИВЕ УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ?
А) твердо став на шлях виправлення
Б) став на шлях виправлення
В) довів своє виправлення
Г) виправився і ресоціалізувався
63. АМНІСТІЯ ОГОЛОШУЄТЬСЯ:
А) законом України
Б) Указом Президента України
В) наказом Голови Державної пенітенціарної служби України
Г) наказом Генерального прокурора України
Д) наказом Міністра юстиції України
64. ПОМИЛУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
А) Міністром внутрішніх справ України
Б) Верховною Радою України
В) Генеральним прокурором України
Г) Президентом України
Д) Головою Державної пенітенціарної служби України
65. НАЗВІТЬ ЯКОЇ ФОРМИ НАДАЮТЬСЯ ДОВІДКИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАСУДЖЕНИМ ІНОЗЕМЦЯМ ТА ОСОБАМ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА, ЯКІ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ З УВП:
А) форма «А» ‒ жовто-зеленого кольору
Б) форма «БВЛ» ‒ рожевого кольору
В) форма «Б» ‒ блакитного кольору
Г) форма «В» ‒ білого кольору
66. ЯКЩО СТРОК ПОКАРАННЯ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ АБО СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ, ЗАСУДЖЕНИЙ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ У:
А) післявихідний або післясвятковий день
Б) передвихідний або передсвятковий день
В) вихідний або святковий день
Г) за три дні до вихідного або свята
Д) за розсудом адміністрації виправної колонії
67. НЕПОВНОЛІТНІ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НАПРАВЛЯЮТЬСЯ ДО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ:
А) тільки в супроводі родичів
Б) тільки в супроводі працівника колонії
В) в супроводі родичів або працівника колонії
Г) в супроводі працівника кримінальної міліції у справах неповнолітніх
Д) у супроводі дільничного інспектора міліції
68. ДО ЯКИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД:
А) неповнолітніх
Б) визнаних судом особливо небезпечними рецидивістами
В) засуджених до позбавлення волі за злочин вчинений з необережності
Г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
Д) засуджених за злочини, що пов’язані зі зброєю
69. У ЯКИХ ВИПАДКАХ АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД АВТОМАТИЧНО ПРИПИНЯЄТЬСЯ?
А) постановою судді за поданням начальника ОВС у разі погашення або зняття судимості
Б) постановою судді у зв’язку з переїздом піднаглядного на інше місце проживання
В) постановою судді за поданням начальника ОВС достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства
Г) постановою судді за клопотанням родичів піднаглядної особи
Д) у разі засудження піднаглядного і направлення його до місця відбування покарання
70. ЯКІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДНОСНО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЗВІЛЬНЕНИХ З УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ» В СТ. 5?
А) керівникам підприємств надавати допомогу звільненим у працевлаштуванні
Б) керівники підприємств не зобов’язані надавати допомогу
В) керівники повинні мати резерв робочих місць в межах 5%, для працевлаштування звільнених з УВП
Г) згідно з Законом резервується 10% робочих місць
71. ЯКЩО СУД ВІДМОВИТЬ ЗАСУДЖЕНОМУ ЗА ОСОБЛИВО ТЯЖКИЙ ЗЛОЧИН В УМОВНО-ДОСТРОКОВОМУ ЗВІЛЬНЕННІ, КОЛИ МОЖЛИВИЙ ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД ЦЬОГО ПИТАННЯ:
А) через місяць
Б) через чотири місяці
В) через півроку
Г) через рік
Д) розгляд не можливий
72. БЕЗПОСЕРЕДНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ЗВЯЗКУ З АМНІСТІЄЮ Є:
А) Закон України «Про амністію»
Б) рішення адміністрації УВП
В) рішення Державної пенітенціарної служби України
Г) рішення суду
Д) рішення Генерального прокурора України
73. У ЯКИХ ВИПАДКАХ ВИНИКАЄ ПРАВО НА ПОМИЛУВАННЯ ЗАСУДЖЕНОГО ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ:
А) після відбуття 10 років покарання
Б) після відбуття 15 років покарання
В) після відбуття 20 років покарання
Г) після відбуття 25 років покарання
Д) помилування не застосовується
74. НАЗВІТЬ ОРГАН ДЕРЖАВИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ КОНТРОЛЬ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ:
А) Генеральна прокуратура України
Б) Міністерство внутрішніх справ України
В) Державна пенітенціарна служба України
Г) Кримінально-виконавча інспекція
Д) громадськість
75. ЧИ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИКОНАННЯ І ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ АКТ ПРО ПОМИЛУВАННЯ?
А) так
Б) ні
Критерії оцінювання
1. Кожна повна вірна відповідь на тест оцінюється в 1 бал,
неправильна відповідь – 0 балів.
2. Максимально можлива кількість набраних балів – 75.
3. При загальному оцінюванні доцільно виходити з того, що при набранні:
- 0-34 балів – знання незадовільні (“2”);
- 35-49 балів – знання задовільні (“3”);
- 50-64 балів – знання добрі (“4”);
- 65-75 балів – знання відмінні (“5”).
| № | Відповідь | № | Відповідь | № | Відповідь |
| 1. | В | 26. | Г | 51. | В |
| 2. | Б,В | 27. | В | 52. | Г |
| 3. | Д | 28. | Б | 53. | Г |
| 4. | Д | 29. | В | 54. | А |
| 5. | А | 30. | Б, В, Г | 55. | В |
| 6. | В | 31. | Б | 56. | А |
| 7. | В | 32. | Б, Г | 57. | А |
| 8. | Г | 33. | Г | 58. | Г |
| 9. | Б | 34. | А | 59. | В |
| 10. | Г | 35. | А | 60. | А |
| 11. | Б | 36. | Б | 61. | Д |
| 12. | Б | 37. | Б | 62. | В |
| 13. | А, Б, Д | 38. | В | 63. | А |
| 14. | В | 39. | А | 64. | Г |
| 15. | А, Б | 40. | В | 65. | Г |
| 16. | Г | 41. | Г | 66. | В |
| 17. | В, Д | 42. | В | 67. | В |
| 18. | В | 43. | В | 68. | Г |
| Б, В | 44. | А | 69. | Д | |
| 20. | А | 45. | А, Г | 70. | В |
| А | 46. | В, Г | 71. | Г | |
| 22. | А, В | 47. | В | 72. | Г |
| 23. | В | 48. | Г | 73. | В |
| 24. | В | 49. | Б | 74. | Г |
| 25. | В | 50. | Г | 75. | А |
Перелік питань до заліку:
1. Поняття кримінально-виконавчого права, його співвідношення з іншими галузями права.
2. Предмет і система курсу кримінально-виконавчого права.
3. Характеристика політики держави у сфері виконання кримінальних покарань.
4. Відображення та закріплення в кримінально-виконавчому праві принципів гуманізму та соціальної справедливості.
5. Поєднання виконання покарання із заходами виправного впливу як галузевий принцип кримінально - виконавчого права.
6. Галузеві принципи кримінально-виконавчого права та їх характеристика.
7. Відображення та закріплення в кримінально-виконавчому праві принципів демократизму та законності.
8. Поняття принципів кримінально-виконавчого права, їх загальна характеристика.
9. Джерела кримінально-виконавчого права.
10. Відомчі нормативні акти, як джерела кримінально-виконавчого права та їх характеристика.
11. Закон - як головне джерело кримінально-виконавчого права (характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України).
12. Норми кримінально-виконавчого права, особливості їх структури.
13. Поняття кримінально-виконавчих правовідносин та їх види.
14. Склад кримінально-виконавчих правовідносин і його характеристика.
15. Загальна характеристика правового положення засуджених до позбавлення волі.
16. Види та сутність правообмежень засуджених до позбавлення волі.
17. Матеріальні і процесуальні норми кримінально-виконавчого права.
18. Цивільно-правове положення засуджених до позбавлення волі.
19. Регулятивні норми кримінально-виконавчого права.
20. Охоронні норми кримінально-виконавчого права.
21. Заохочувальні норми кримінально-виконавчого права.
22. Порядок направлення засуджених до виправних колоній.
23. Правове регулювання прийому засуджених до виправних колоній.
24. Структурні дільниці кримінально-виконавчих установ закритого типу.
25. Характеристика загально-правових принципів кримінально-виконавчого права.
26. Засоби забезпечення режиму у колоніях.
27. Поняття режиму у колоніях.
28. Основні вимоги режиму у колоніях.
29. Види виправних колоній установ та категорії осіб, які утримуються в них.
30. Суб’єкти та учасники кримінально-виконавчих правовідносин.
31. Юридичні факти як елементи змісту кримінально-виконавчих правовідносин, їх поняття та види.
32. Юридичний зміст кримінально-виконавчих правовідносин.
33. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт.
34. Завдання установ і органів виконання покарань.
35. Взаємодія установ і органів виконання покарань з підрозділами міліції.
36. Взаємодія установ і органів виконання покарань з судами.
37. Взаємодія установ і органів виконання покарань з органами слідства.
38. Соціально-правове призначення прав засуджених, їх сутність та зміст.
39. Соціально-правове призначення законних інтересів засуджених, їх сутність та зміст.
40. Соціально-правове призначення обов’язків засуджених та їх сутність.
41. Соціально-економічні права і обов’язки засуджених до позбавлення волі.
42. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі.
43. Залучення засуджених до суспільно-корисної праці в місцях позбавлення волі.
44. Правове регулювання виховної роботи в місцях позбавлення волі, її завдання та форми.
45. Правове регулювання загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених в місцях позбавлення волі.
46. Порядок звільнення засуджених від відбування покарання за хворобою.
47. Підстави та порядок звільнення засуджених від відбування покарання умовно-достроково.
48. Порядок звільнення засуджених з УВП на підставі Закону про амністію.
49. Звільнення засуджених від відбування покарання на підставі акта про помилування.
50. Підготовка засуджених до звільнення з УВП.
51. Особливості звільнення неповнолітніх засуджених.
52. Умови відбування громадських робіт.
53. Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.
54. Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна.
55. Порядок та умови виконання покарання у виді штрафу.
56. Порядок та умова виконання покарання у позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
57. Особливості умов відбування покарання засудженими до довічного позбавлення волі.
58. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.
59. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми.
60. Нагляд за особами звільненими від відбування покарання.
Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення
Навчально-методичне забезпечення:
1. Підручники, навчальні посібники.
2. Навчальна програма.
2. Робоча програма.
3. Навчально-методичний комплекс.
Матеріально-технічне забезпечення:
1. Ноутбук.
2. Мультимедійний проектор.
Методичні, наочні, мультимедійні матеріали для лекцій:
Додаток 1.
Рекомендована література:
Базова
Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
Кримінальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - №. 25-26. - Ст. 131.
Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційне видання. - К.:Атіка, 2014. - 96 с.
Кримінальноий процесуальний кодекс України. Офіційне видання. - К.:Атіка, 2014. - 86 с.
Артамонов В.В Использование социально-психологических знаний для совершенствования работы с осужденными. // Вопросы уголовной ответственности, исполнения наказания и перевоспитания осужденных: Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей. — М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. — с. 26-35
Артюх А.Г. Личностные особенности освобожденных, имеющих паспортные ограничения. // Вопросы совершенствования деятельности органов, исполняющих наказания (Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей) Ред. В.А.Гришин - НИИМАШ, Москва, 1979. – с. 90-94
Ахинько А.И. Основные средства обеспечения карательно-воспитательного процесса в дисциплинарных батальонах вооруженных сил и некоторые проблемы их правового регулирования // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов.— Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987.— с.84-90.
Багрий-Шахматов Л.В. Совершенствование управления исполнением уголовных наказаний // ИТУ.— М. - 1979.—№8.— С.31-32.
Бажанов О. И. Прогрессивная система исполнения наказания. — Мн.: «Наука и техника», 1981.— 168 с.
Байдаков Г.П. Исправление и перевоспитание осужденных — основная задача исполнения наказания // Вопросы совершенствования деятельности органов, исполняющих наказания. Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей – М.: НИИМАШ, 1979. – С.8-17
Бандурка А.М., Горбачев А.В. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ.— Киев: РИО МВД Украины, 1994.— 160 с.
Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. -- Харків: Основа, 1996. – 398 с.
Батюк В.Н Особенности задержания и предварительного заключения под стражу лиц, совершивших преступление в ИТУ. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов. — Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. — С.47-54
Беляев А. А. Правовое положение осужденных к лишению свободы. – Горький: Горьковская высшая школа МВД СССР, 1976. - 120 с.
Беца О.В. Психолого-педагогічна класифікація засуджених як основа диференційованого та індивідуального підходу до них у процесі перевиховання // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. — 1999. — №4.— С.73-85.
Бірюков Г.М. Проблеми тактичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності карного розшуку у боротьбі з організованою груповою злочинністю. // Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів. – Наукове видання // За гол. ред. проф. В.Л.Регульського. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2000. – С.26-29
Бобылева И.Ю. Факторы влияющие на достижение цели исправления и перевоспитания, в отношении лиц, осуждённых к длительным срокам лишения свободы // Проблемы дифференциации исполнения наказаний. Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1991. – С.61-67.
Бодюл Є.М. Особливості ізоляції в колоніях-поселеннях. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.— №6.— С.194-197.
Бриллиантов А.В. Исправление осуждённого и задачи органов исполняющих наказание // Проблемы дифференциации исполнения наказаний: Сборник научных трудов. – М.:ВНИИ МВД СССР, 1991. – С.8-11
Брызгалов В.Н., Коломиец В.Т. Некоторые вопросы организации и управления ИТК.— К.: Наука, 1969. —123 с.
Букалов А. Система исполнения наказаний Украины в 2004 году. // Аспект. Інформаційний бюлетень. – 2004. - № 3 (13) – С.4
Бундесон У. Надзор за отбывающими наказание на свободе. – М.: Юридическая литература, 1979. – 269 с.
Васильев А.И. Цели наказания в советском исполнительно-трудовом праве. // Актуальные проблемы исправительно-трудового права (теория и практика): Сборник научных трудов. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1989. – С.6-11
Волков В.Н Особенности сексуальных извращений у осужденных и лиц, находящихся под стражей в СИЗО // Актуальные вопросы организации медицинского обеспечения в ИТУ, СИЗО, ЛТП: Курс лекций под ред. Волкова В.Н. - Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1988. – С.26-100.
Впровадження альтернативних видів кримінальних покарань в Україні: Посібник / За ред. Беци О.В. - К.: "МП Леся", 2003. - 116с.
Вступ до менеджменту: Навчальний посібник / В.П.Пєтков, О.О.Соломенчук, С.В.Пєтков / За заг. ред. д-ра юрид. наук В.П.Пєткова.— Запоріжжя: ЮІ МВС України, 2001.— 158 с.
Галай А. Концепція пенітенціарної діяльності в Україні: правовий аспект // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали науково-практичної конференції. 30 січня 2003 р., м.Київ / За ред. Н.Б.Болотіної.— К.: МП “Леся”, 2003.— С.148-155.
Галай А. Проблеми підбору персоналу пенітенціарних установ // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2002.— №7.— С.65-72.
Галай А. Шляхи реформування пенітенціарної політики України в сфері діяльності персоналу пенітенціарних установ // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1999.— №4.— С. 6-9.
Галай А.О. Організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарання: Автореф. дис.. к.ю.н. 12.00.07 / РВВ КІВС.— К., 2003.— 20 с.
Галай А.О. Організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарання: Дис... к.ю.н.: 12.00.07./ Національна академія державної податкової служби України — К., 2003. - 214 арк.
Галкин М.Н. Материалы к изучению тюремного вопроса. 2-е издание. — СПб, 1868. — 186 с.
Гречанюк С.К. Анализ целей деятельности пенитенциарных учреждений. // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества. Сборник материалов межвузовской научно-практической конференции. Выпуск 3. – Чернигов: Украинско-Российский институт (филиал) Московского государственного открытого университета в г. Чернигове, 2004. – С.46-49
Гречанюк С.К. Взаємодія кримінально-виконавчих установ України з державними органами та недержавними організаціями // Право України.— 2004.— №11.— С.88-90.
Гречанюк С.К. Організаційні аспекти взаємодії кримінально-виконавчих установ з громадськими правозахисними організаціями // Підприємництво, господарство і право – 2005. - №4 – С.133-136
Гречанюк С.К. Теоретико-правові основи взаємодії кримінально-виконавчих установ України з державними органами та недержавними організаціями. // Збірник наукових праць молодих вчених, курсантів, студентів. – К.: РВВ КЮІ МВС України, 2004. – С.15-19
Гречанюк С.К. Цілі пенітенціарної діяльності: виправлення як головна мета діяльності пенітенціарних установ. // Збірник наукових праць молодих вчених, курсантів, студентів. – К., РВВ КІВС, 2003. – С.68-72.
Гречанюк С.К. Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Підприємництво, господарство і право – 2005. - №3 – С.134-137
Гришин В.А. Политико-воспитательная работа с несовершеннолетними правонарушителями как один из элементов организации преемственности в деятельности следственных изоляторов и ВТК. // Вопросы совершенствования деятельности органов, исполняющих наказания (Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей) - НИИМАШ, Москва. – 1979. – С.48-54
Дети-преступники. Сборник статей с предисловием / под редакцией М.Н.Гернета. - М.: изд. В.И. Знаменского и К-о., 1912. – 550 с.
Джужа А.Н. Ответственность за действия, дезорганизующие работу исправительно-трудовых учреждений. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов.— Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987.— С.54-61
Дрёмин В.Н. Правовая природа и применение международных стандартов обращения с заключенными. // Актуальные проблемы государства и права. Бюллетень Одесской государственной юридической академии – 1999. - № 6 - С. 3-8
Зубков А.И. Концепция перестройки исправительно-трудовой деятельности в СССР на современном этапе.— Рязань: РВШ МВД СССР, 1989.— 124 с.
Изучение преступности и пенитенциарная практика / Всеукр. Кабинет по изучению преступности и преступника при Одесском центр. ДОПРе. — Одесса: Изд. ИТУ НКВД УССР, 1927, вып. 1. — 118 с.
Изучение преступности и пенитенциарная практика / Всеукр. Кабинет по изучению преступности и преступника при Одесском центр. ДОПРе.— Одесса: Изд. ИТУ НКВД УССР, 1928, вып. 2. — 184 с.
Исаев М.М. Основы пенитенциарной политики. Учебное пособие для вузов. – Л.: Госиздат, 1927. – 196 с.
Исаенкова О.В., Шерстюк В.М. Концепция Исполнительного кодекса Российской Федерации (краткие тезисы) // "Законодательство", N 5, 6, 7, май, июнь, июль, 2002 г.
Калюжний Р.А., Сергеєв І.С. Актуальні засади побудови пенітенціарної доктрини та пенітенціарної політики // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2000. - № 5. - С.6-11.
Калюжний Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Г. Пенітенціарна політика (історико-правовий огляд виникнення і розвитку) // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1996.— №1.— С. 55-68.
Кистяковский А.Ф. Молодые преступники и учреждения для их исправления с обозрением русских учреждений. – К.: типография І.І.Завадскаго, 1878. – 223 с.
Клімов М.В. Концептуальна модель системи пенітенціарної освіти // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1999.— №4.— С.177-189.
Клімов М.В. Персонал установ виконання покарань як предмет науково-педагогічного дослідження // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.— №6.— С.340-347.
Клімов М.В. Побудова та застосування моделей пенітенціарного персоналу як науково-педагогічна проблема // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2000. - № 5. - С. 231-238.
Ковалев В.М. Содержание и цели наказания, их влияние на назначение и исполнение лишения свободы // Проблемы исполнения уголовных наказаний. Сборник научных трудов. - Рязань: УОП РВШ МВД СССР. - 1991. - С. 23-30.
Козаченко И.П., Грищенко А.И. Взаимодействие аппаратов уголовного розыска и оперативно-режимных аппаратов ИТУ в профилактике рецидива преcтуплений: Учебное пособие. - Киев: КВШ МВД СССР, 1991. - 104 с.
Козлов П.П. Быт осужденных и его значение в деятельности исправительно-трудовых колоний. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов. - Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. - С.69-77
Койл Э. Подход к управлению тюрьмой с позиций прав человека. Пособие для тюремного персонала. – Лондон: Международный центр тюремных исследований. Intertype, 2002. – 156с.
Комментарий к основам Исправительно-трудового законодательства СССР и союзных республик / под ред. Стручкова Н.А. — М.: Юрид. литература, 1972. -184 с.
Корблитт Л.Я., Миллер Ф. Что должен знать надзор в местах заключения. - М.: Изд. НКВД, 1928. - 63 с.
Корчинський В., Фаренюк С. Проблеми удосконалення правового регулювання виконання покарань у вигляді позбавлення волі // Актуальні проблеми пенітенціарної системи України в сучасних умовах: Збірн. наук. праць. - Київ: РВВ КІВС при УАВС - 1996. - С. 30-38
Кримінально-виконавча система України: рік 2001 (Интерв’ю з В.Льовочкіним) // Аспект. Інформаційний бюлетень. - 2002. - №1 (6). - С. 3-7
Кувшинов В.С. О некоторых вопросах эффективности режима как одного из основных средств исправления и перевоспитания осужденных к лишению свободы. // Вопросы совершенствования деятельности органов, исполняющих наказания (Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей) / Под. ред. В.А.Гришина – Москва: НИИМАШ. - 1979 – С. 19-24
Кузнецов Ф.Т., Подымов П.Е., Шмаров И.В. Эффективность деятельности ИТУ. - М.: Юридическая литература, 1968. - 183 с.
Кулик С.А. Пути совершенствования санитарно-просветительной работы в ИТУ // Актуальные вопросы организации медицинского обеспечения в ИТУ, СИЗО, ЛТП: Курс лекций под ред. Волкова В.Н. - Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1988. – С.100-104.
Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / О.М. Джужа, В.О. Корчинський, С.Я. Фаренюк, В.Б. Василець; за заг. ред. О.М. Джужи. -К.: Юрінком Інтер, 2000. — 304 с.
Кучера Г.Н. Оценка ефективности деятельности ИТУ, исполняющих наказания в отношении лиц, осужденных впервые к лишению свободы: дис… кюн: 12.00.08 / УАВД.—К., 1993.— 173 л.
Лихолоб В. Г. Правоприменительная практика, связанная с исполнением наказаний в системе исправительных учреждений. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов.—Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинського. - 1987. — С.32-40
Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю (морально-правовий аспект реалізації закону). — К.: Вища школа, 1993. — 220 с.
Лихолоб В.Г. Правопорушення: правова та моральна оцінка. — К.: УАВС, 1994.— 171 с.
Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. — СПб.: издательство журнала “Тюремный вестник”, 1904. — 180 с.
Лучинский Н.Ф. Памятка тюремному надзирателю. — Петроград, Изд. Главного тюремного управления, 1915. — 135 с.
Льовочкін В. Нормативно-правові та організаційні засади забезпечення реалізації в Україні міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавлення волі: Автореферат дис. к.ю.н. 12.00.08 / НАВСУ.— К., 2002.— 18 с.
Льовочкін В. Проблемні питання діяльності кримінально-виконавчої системи України // Аспект. Інформаційний бюлетень.— 2001.— №2.— С. 3-8.
Льовочкін В.А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи України // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 2002. — № 7. — С. 3-13.
Матеріали координаційного засідання Керівного комітету Ради Європи з питань реформування кримінально-виконавчої системи 27 квітня 2004 року м.Київ // Закон і обов’язок. – 2004. - №19. – Ст.2.
Матеріали наукового семінару присвяченого проблемам реформування системи пенітенціарних установ // Закон і обов’язок — 2003.— №30.— ст.3
Медвєдєв В.С. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ.— К.: РВВ КІВС при УАВС, 1996. — 80 с.
Мединский Н.И., Макушкин В.М. Трехэтапная система реабилитации осужденных-наркоманов в условиях специализированных ИТУ. // Актуальные вопросы и положительный опыт организации принудительного лечения больных наркоманиями в ИТУ и ЛТП. Сборник передового опыта № 8. - Домодедово: ВИПК МВД СССР. - 1988. – С.23-27.
Мелентьев М. Соотношение целей уголовного наказания и задач исправительно-трудового законодательства в свете реформы уголовно-исполнительной системы в Украине // Проблемы совершенствования деятельности уголовно-исполнительной системы: Материалы научно-практической конференции 13-14 мая 1993 года / под ред. д-ра юрид. наук В.А.Глушкова.— Киев: РИО Ин-та УАВД, 1994. — С.22-31.
Немченко М.І. Шляхи вдосконалення моделі сучасної пенітенціарної установи // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2003.— №8.— С.38-44.
Немченко М.І., Гамалій О.Г. Основи управління органами виконання покарань. Частина 1: Збірник лекцій. — К.: РВВ КІВС, 2000.— 100 с.
Немченко М.І., Гамалій О.Г. Основи управління органами виконання покарань. Частина 2: Збірник лекцій. — К.: РВВ КІВС, 2000.— 134 с.
Нова концепція пенітенціарної системи / ред. Штанько І.В., Левочкін В.А. — К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. — 238 с.
Основні питання діяльності кримінально-виконавчої системи України. Навчальний посібник. Частина 1 / Під заг.ред Льовочкіна В.А.— К.:Леся, 2001.— 52 с.
Панасюк М.Б Проблеми реабілітації ув’язнених: західних досвід. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.— №6.— с. 144-158.
Панасюк М.Б. Соціологія девіантної поведінки про злочинність та превентивні методи // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2002.— №7.— с. 240-262.
Петров С.М. Организационные и правовые основы управления исполнением наказания в ИТУ: Учебное пособие / под ред. Туманова Г.А.— Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. — 112 с.
Петров С.М., Туманов Г.А. О двух стратегиях реформирования УИН // Государство и право. — 1995. — №7. — С. 102-109.
Печников А. П. Возникновение и развитие отрядной системы в исправительно-трудовых колониях. // Вопросы уголовной ответственности, исполнения наказания и перевоспитания осужденных: Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей. — М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. — с. 7-15
Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Автореф. дис...д.ю.н.: 12.00.07./ Запорізький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України.—Х., 1998.— 38 с.
Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: дис...д.ю.н.: 12.00.07./ Запорізький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України. — Х.,1998.— 448 арк.
Пионтковский А. Дисциплинарные наказания в карательных учреждениях // Журнал Министерства юстиции.— 1904.— апрель.— С.59-101.
Познышев С.В. Основы пенитенциарной науки. — М., 1923. — 343 с.
Познышев С.В. Очерки тюрмоведения. — М.: изд. Снегиревой, 1913. — 263 с.
Принс А. Преступность и репресия.— М., 1898.—179 с.
Психологическое изучение осуждённых несовершеннолетних: Учебное пособие. / Под общей редакцией А.П.Северова. – Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. – 171 с.
Пташинський О. Українське законодавство та заборона жорстокого поводження з ув’язненими // Аспект. Інформаційний бюлетень.— 2001.— №3. — С.3-7.
Пуйко В.М. Мета кримінального покарання: історико-правовий аналіз. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2001. - №6. – С.108-116.
Радов Г. Пенітенціарна ідея: Думки на тему. – К.: МП “Леся”, 1997. – 288 с.
Радов Г. Социально-правовые и научные основы организации пенитенциарной системы украины в современных условиях. // Актуальні проблеми пенітенціарної системи України в сучасних умовах: Збірн. наук. праць. - Київ: РВВ КІВС при УАВС, 1996. – С.5-10.
Радов Г. Цели исполнения наказания и иных мер уголовно-правового воздействия: социальная обусловленность и правовое регулирование // Проблемы гуманизации исполнения уголовных наказаний: Сборник научных трудов.— Рязань: РВШ МВД СССР. - 1990.— С.128-135.
Радов Г.О. Доктринальна модель Закону ”Про пенітенціарну систему України” // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №2. — С.12-53.
Радов Г.О. Персонал и взаимодействие тюрьмы и общества // Права людини. Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи. — 1-15 листопада 2000.— №31.— С.2-6.
Радов Г.О. Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на сучасному етапі // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1996.— №1.— С.12-17.
Рекомендації щодо взаємодії з релігійними організаціями з питань їх участі в духовному вихованні осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи. // Інформаційний бюлетень № 4. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у 1999 році.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 2000.— С.27-28.
Ременсон А.Л. Вопросы лишения свободы и общее учение о наказании/ Материалы научной конференции, посвященной проблемам ИТП. —Томск: Изд. Томск. Универ., 1961.— С.14-31.
Романенко О.В. До питання про роль громадянського суспільства в ресоціалізації засуджених. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1998.— №3.— С.99-103.
Романенко О.В. Проблеми правосуб'єктності інститутів громадянського суспільства в діяльності установ кримінально-виконавчої системи україни // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень КІВС. – 1999. - № 4 – С.22–29.
Рощин А.И. О повышении эффективности предупреждения преступлений в ИТУ. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов.— Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского. - 1987. — С.61-63
Рудник В. Соціально-кримінологічні наслідки застосування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. // Актуальні проблеми пенітенціарної системи України в сучасних умовах: Збірн. наук. праць. - Київ: РВВ КІВС при УАВС. - 1996. – С.10-24.
Сабинин Л.Х. Преступные дети и исправительные заведения. – Ровно: Тип-я Меерсона, 1898. – 72 с.
Селиверстов В.И. Уголовно-исполнительное право: Схемы и комментарии: Учебное пособие. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
Сергеев В. Состояние пенитенциарной системы в России и роль общественных организаций в ее реформировании // Реформирование пенитенциарной системы. Материалы межд. конференции. — Минск: Бел. Хельс. Комитет, 1998. — С.32-40.
Середницький В.М. Соціально - корисні зв'язки засуджених позбавлення волі та їх правове регулювання. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 1999.— №4. — С.39-43
Серова О.В. Трудове виховання та професійна підготовка як складові процесу ресоціалізації засуджених. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.— №6. — С.238-244
Синьов В.М., Радов Г.О., Кривуша В.І., Беца О.В. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. — К.: Леся, 1997. — 272 с.
Синьов В.М., Клімов М.В. Концепція кадрового забезпечення діяльності пенітенціарної системи // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №2. — С.70-86.
Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитаннях і відповідях: Навчальний посібник. – Київ: РВВ КІВС, 2000. – 123 с.
Скубеник В.М. К вопросу о правовом положении осужденных к лишению свободы. // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях: Межвузовский сборник научных трудов. — Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. — С.28-32.
Смольянинов А.А. Ответственность условно осужденных (условно освобожденных) за правонарушения. // Вопросы уголовной ответственности, исполнения наказания и перевоспитания осужденных: Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей. — М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. — С.47-56
Статут служби в Поправно-трудових установах УСРР. — Харків: Відділ міліції та розшуку, 1926.— 22 с.
Стевенс И. Одиночныя тюрьмы в Бельгии, их физическая и нравственная гигиена. Изд.2.— М., 1903.— 167 с.
Стягов Г. И. Комплексный подход в организации принудительного лечения больных наркоманиями в ИТУ // Актуальные вопросы и положительный опыт организации принудительного лечения больных наркоманиями в ИТУ и ЛТП. Сборник передового опыта № 8. - Домодедово: ВИПК МВД СССР. - 1988. – С.14-19.
Стягов Г.И. Социально-правовые и медицинские аспекты борьбы с наркоманиями и пути их решения в СИЗО, ИТУ, ЛТП, ЛВП //Актуальные вопросы организации медицинского обеспечения в ИТУ, СИЗО, ЛТП: Курс лекций под ред. Волкова В.Н. - Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1988. – С.3-26
Сулла В. В., Пищелко А. В. Индивидуально-воспитательная работа как фактор формирования у осужденных положительного отношения к режиму. // Вопросы уголовной ответственности, исполнения наказания и перевоспитания осужденных: Сборник научных трудов адъюнктов и соискателей. — М.: ВНИИ МВД СССР. - 1988. — С.16-22.
Тертышкин В.М., Слинько С.В. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. - Харьков.: Университет внутренних дел, 1995. -66 с.
Трубников В.М., Харченко В.М. Кримінально-виконавче право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — Х..: Право, 2001. — 384 с.
Трубников В.М., Харченко В.М. Кримінально-виконавче право України: Загальна частина: Навч. посіб. — Х.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 1999. — 119 с.
Трубников В.М. Деякі концептуальні напрями вдосконалення кримінального і кримінально-виконавчого права України //Вісник Харк. нац. ун-т. імені В.Н. Каразіна. № 872. Серія: Право. Збірник наукових праць. Випуск № 6. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 305 с. (С. 12-19).
Трубников В.М., Орел Ю.В. Кримінальна відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи: Монографія. – Х.: Харків юридичний, 2009. - 326 с.
Трубников В.М., Шинкарьов Ю.В. Збірник нормативних актів з кримінально-виконавчого права України. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 684 с.
Уголовно-исполнительное право России: теория, законодательство, международные стандарты, отечественная практика конца XIX — начала XXI века: Учебник для вузов / под ред. ДЮН, проф. А.И.Зубкова.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Изд. НОРМА, 2002.— 720 с.
Уголовно-исполнительное право: Вопросы и ответы. / Под ред. проф. В.И. Селиверстова. — М.: Юриспруденция, 1999. — 160 с.
Удалова Л. Актуальні питання проведення дізнання в органах виконання покарань // Актуальні проблеми пенітенціарної системи України в сучасних умовах: Збірн. наук. праць. - Київ: РВВ КІВС при УАВС. - 1996. - С.89-92
Управление органами, исполняющими наказания: Методические разработки и материалы к курсу. / Под. ред. Г.А.Туманова -М.
Дата публикования: 2015-02-28; Прочитано: 807 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
