Декларація про державний суверенітет України

Декларація про державний суверенітет України - документ про проголошення державного суверенітету України.

Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року

Проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Складається з 10 невеликих розділів:

I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

II. НАРОДОВЛАДДЯ

III. ДЕРЖАВНА ВЛАДА

IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ РСР

V. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО

VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА

Х.МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Декларація проголосила: народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. У Декларації гарантується всім національностям, що проживають на території України, право вільного національно-культурного розвитку, визнається пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Також Декларація визначила 3 види суверенітету державний, народний та національний. Державний суверенітет означає, що влада держави є верховною, повною, самостійною і неподільною у відносинах, які мають місце в межах її кордонів, а також що держава є незалежною і рівноправною у взаємовідносинах з іншими державами.

Народний суверенітет — це повновладдя народу, визнання народу єдиним джерелом влади, похідність влади держави від народу.

Національний суверенітет — це можливість нації вільно вирішувати всі питання свого життя, в тому числі й щодо створення самостійної держави.