Право власності на природні ресурси

Визнаними різновидами права природоко­ристування є: право землекористування, право водо­користування, право лісокористування, право корис­туватися надрами, право користуватися тваринним світом, право користування природно-заповідним фондом і т. ін„

Право природокористування — процес раціо­нального використання людиною природних ресур­сів для задоволення різних потреб та інтересів.

Найважливішими принципами природокористу­вання є його цільовий характер, плановість і трива­лість, ліцензування, врахування надзвичайного зна­чення в житті суспільства і т. д. При цьому виріз­няються такі групи природокористування, як право загального і спеціального використання землі, вод, лісів, надр, тваринного світу та інших природних ре­сурсів. Суб'єктами права загального користування природними ресурсами можуть бути, згідно з Зако­ном України "Про охорону навколишнього природ­ного середовища", всі громадяни для задоволення найрізноманітніших потреб та інтересів. Воно здій­снюється громадянами безкоштовно та безліцензій-но, тобто для цього не треба відповідного дозволу уповноважених органів та осіб. Загальним є, на­приклад, право використання парків, скверів, водо­ймищ, лісів, збирання дикорослих ягід, грибів, горі­хів тощо. До речі, якраз право загального природо­користування закріплене в Конституції України: "Кожний громадянин має право користуватися при­родними об'єктами права власності народу відповід­но до закону" (ст. 13).

Похідним від загального природокористування є спеціальне використання природних ресурсів. На відміну від першого, це використання конкретних природних ресурсів здійснюється громадянами, під­приємствами, установами та організаціями у випад­ках, коли відповідна, визначена в законодавстві, частина природних ресурсів передається їм для ви­користання. Зазвичай така передача є коштовною і такою, що визначена у часі. Надання природних ре­сурсів відбувається на основі спеціальних дозво­лів — державних актів на право постійного користу­вання, наприклад, землею, договорів оренди землі, лісорубських білетів та ордерів, ліцензій, мислив: ських карток і под. Цілі спеціального використання можуть бути різними, але вони завжди обумовлю­ються. Так, землі використовуються для потреб сіль­ськогосподарського виробництва, розвитку рослинництва і тваринництва та їхньої інфраструктури; надра — для видобутку корисних копалин; вода — для пиття води і побутових потреб населення та для виробництва.

Контроль у сфері природовикористання та охоро­ни навколишнього природного середовища здій­снюється через перевірку, нагляд, обстеження, інвентаризацію та експертизи. Він може здійснюва­тись як уповноваженими державними органами, так і громадськими формуваннями. Державний конт­роль покладається на ради народних депутатів, дер­жавні адміністрації, Міністерство охорони навко­лишнього природного середовища та його органи на місцях.

Охарактерезуйте правові засади формування, збереження та раціонального використання національної екологічної мережі України. Природні території та об’єкти особливої державної охорони як ключові складові екомережі.