Охарактерезуйте правову охорону регулювання та використання тваринного світу. Відповідальність

У формулі «правове регулювання охорони та використання тваринного світу» поєднано два елементи: а) правове регулювання використання тваринного світу; б) правове регулювання охорони тваринного світу. Розглянемо їх кожне окремо.

Серцевиною першого є поняття «право використання тваринного світу». Під ним розуміють правовий інститут фауністичного права, що становить сукупність правових норм, якими регулюються суспільні відносини в галузі використання та відтворення об'єктів тваринного світу - право використання тваринного світу в об'єктивному значенні. У суб'єктивному значенні право використання тваринного світу - це сукупність прав і обов'язків суб'єктів фауністичних правовідносин у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Використання об'єктів тваринного світу за чинним законодавством здійснюється у двох правових формах: на праві власності та на праві користування.

Право використання тваринного світу класифікується на види за різними критеріями. Зокрема, за цільовим використанням тваринного світу виділяють сукупність норм, якими регулюються:

· -мисливство;

· -рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин і морських ссавців; використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;

· -використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;

· -використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення в напіввільних умовах чи неволі та інші.

Законодавством можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу (ст. 20 Закону України «Про тваринний світ»), наприклад, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, яке передбачене ст. 32 Закону.

За підставами виникнення право використання тваринного світу може бути загальним та спеціальним. У першому випадку об'єкти тваринного світу використовуються громадянами на безоплатній основі, без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування, в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову, без відповідних дозволів та для задоволення життєво необхідних наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб. При здійсненні загального використання забороняється знищення тварин, руйнування їхніх жител та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і порушення умов їх розмноження (ст. 16 Закону України «Про тваринний світ»).

У порядку спеціального використання тваринного світу здійснюються всі види користування тваринним світом: 1) з вилученням тварин (добуванням, збиранням тощо) з природного середовища; 2) лише за спеціальними дозволами (ліцензіями, відстрілочними картками), які видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України на підставі затверджених лімітів (квот) використання об'єктів тваринного світу; 3) на платній основі. Ця вимога поширюється і на власників та користувачів земельних ділянок, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

За строками користування тваринним світом може бути строковим (на один сезон, на час гніздування, у межах оголошеного терміну полювання) та безстроковим. Строки користування тваринним світом визначаються відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ» користувачі мають право в установленому порядку здійснювати лише ті види користування тваринним світом, які їм дозволені. Вони мають право власності на добуті (придбані) в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації; оскаржувати рішення державних органів і посадових осіб, які порушують їх законні права та інтереси. Підприємства, установи, організації та громадяни мають й інші права, передбачені законодавством України щодо використання об'єктів тваринного світу.

Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо використання тваринного світу можуть бути обмежені в державних інтересах, а також в інтересах інших користувачів (ст. 34 Закону України «Про тваринний світ»).

Користувачі об'єктів тваринного світу зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів, квот, термінів користування тваринним світом. Вони мають застосовувати способи, які не зумовлюють порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про тваринний світ», Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 р., Порядку справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р., зі змінами від 7 лютого 2000 р., користувачі об'єктів тваринного світу зобов'язані своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Розмір плати за спеціальне використання тварин обчислюється на підставі доведених користувачам лімітів (квот або дозволених обсягів) спеціального використання тварин та нормативів плати. Плата за спеціальне використання об'єктів тваринного світу зараховується до Державного бюджету України. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення і своєчасне внесення до бюджету плати за спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

На всіх користувачів тваринного світу покладається обов'язок надавати всебічну допомогу державним та іншим органам, які здійснюють контроль за охороною і використанням тваринного світу безперешкодно допускати їх до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, переробляються та реалізуються об'єкти тваринного світу своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.

Ряд обов'язків покладається лише на підприємства, установи і організації, а також громадян, які ведуть мисливське та рибне господарства, а саме: проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де вони перебувають, подавати таку інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування; здійснювати заходи щодо виконання екологічних програм різного рівня з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування; виникнення загрози знищення га випадки загибелі тварин; здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; здійснювати охорону об'єктів тваринного світу в межах закріпленої території, в тому числі видів, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні; самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення тварин; негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов'язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. Це підтверджує, що під час використання об'єктів тваринного світу забезпечується охорона тваринного світу шляхом здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання тваринного світу (розділ IV Закону України «Про тваринний світ»). Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, у яких перебуває і складовою якої є тваринний світ (ст. 36).

Закон передбачає умови та підстави припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу. Зокрема, таке право припиняється в разі: закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чи інший документ на право їх використання; добровільної відмови підприємств, установ, організацій та громадян від використання об'єктів тваринного світу; припинення діяльності підприємства, установи, організації та громадян, які використовували об'єкти тваринного світу; порушення порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу.

Право використання об'єктів тваринного світу також може бути припинено на підставі рішення суду в разі систематичного невиконання встановлених законодавством правил, норм, інших вимог або договірних обов'язків щодо охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу здійснюється шляхом анулювання спеціального дозволу в порядку, визначеному законодавством. Це не звільняє осіб від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону і використання тваринного світу.

Кожний з конкретних видів користування тваринним світом має свою специфіку. Враховуючи особливе значення таких видів використання тваринного світу, як полювання та рибальство, відповідно ведення мисливського та рибного господарства, вони розглянуті далі більш детально.

Щодо інших видів використання зазначаємо, що використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях регулюється ст. 28 Закону «Про тваринний світ». Закон виділяє використання без вилучення тварин з природного середовища та з вилученням їх з природного середовища.

Використання об'єктів тваринного світу у зазначених цілях без вилучення тварин з природного середовища може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями та громадянами безоплатно і без спеціальних дозволів: шляхом спостереження, мічення, фотографування тощо. Таке використання допускається без заподіяння шкоди тваринам і середовищу їх перебування та без порушення прав інших користувачів тваринного світу.

В окремих випадках таке використання об'єктів тваринного світу може бути заборонене або обмежене, особливо щодо рідкісних тварин або таких, що зникають. Зокрема, забороняється фотографування з близької відстані, бо це може призвести до зміни середовища їх перебування, а отже, до їх загибелі.

Використання об'єктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях з вилученням з природного середовища може здійснюватися методами мисливства та рибальства тільки за спеціальними дозволами, які видаються згідно з правилами, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Використання об'єктів тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях може здійснюватися за плату без вилучення тварин із середовища їх перебування.

На підприємства, установи, організації та на громадян, які здійснюють таке використання тваринного світу, покладається обов'язок забезпечення комплексного використання і збереження для подальших наукових досліджень добутого зоологічного матеріалу.

Добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах врегульовано ст. 31 Закону України «Про тваринний світ». Суб'єктами його можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни. Об'єктами цього виду можуть бути тварини, крім занесених до Червоної книги України, вилучені з природного середовища за спеціальними дозволами та за визначену в установленому порядку плату. Оскільки метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах тварин є отримання продуктів їх життєдіяльності у комерційних та інших цілях, спеціальні дозволи видаються після погодження питань можливості утримання і розведення диких тварин у неволі чи напіввільних умовах з органами санітарно-епідеміологічного, ветеринарного контролю, з місцевими радами та іншими органами. Такі дозволи видають місцеві органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Вважаються незаконно добутими дикі тварини, що утримуються в неволі чи напіввільних умовах без дозволу на їх вилучення з природного середовища та без інших документів, що засвідчують законність їх придбання.

Правила добування диких тварин, а також їх утримання і розведення в напіввільних умовах чи в неволі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання і рибного господарства.

Порядок використання корисних властивостей життєдіяльності тварин визначено ст. 29 Закону України «Про тваринний світ», яка передбачає, що об'єктами цього виду використання є природні санітари середовища, запилювачі рослин, інші тварини - жуки, метелики, бджоли тощо. Цей вид використання здійснюється у природних умовах без вилучення тварин та їх знищення, без погіршення середовища їх перебування та без заподіяння іншої шкоди тваринам.

Користувачами цього виду є здебільшого лісогосподарські і сільськогосподарські підприємства, інші підприємства і організації, а також громадяни, які ведуть фермерське, селянське господарство тощо. В окремих випадках можливе вилучення тварин у зазначених цілях (наприклад, переселення жуків або інших комах з одного місця в інше).

Правові основи використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності, як то використання диких бджіл для отримання меду і воску, гірських баранів для отримання пуху під час їх линьки, оленів - для отримання їх рогів тощо, передбачені ст. 30 Закону України «Про тваринний світ».

Використання тварин у зазначених цілях може мати місце: без вилучення тварин із середовища перебування; без знищення тварин; без погіршення середовища їх перебування.

Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

Юридична відповідальність за порушення фауністичного законодавства є одним із засобів правової охорони тваринного світу. Вона настає за правопорушення у цій сфері.

Стаття 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» містять загальний перелік правопорушень щодо цього. За їх вчинення до винних осіб може бути застосована адміністративна, цивільно-правова, кримінальна та дисциплінарна відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає за адміністративне правопорушення (проступок), тобто порушення встановленого правопорядку в галузі охорони і використання тваринного світу.

Усі адміністративні правопорушення в цій галузі, передбачені КпАП України, умовно поділяють на групи, що стосуються:

· -права державної власності на тваринний світ - ст. 50;

· -охорони тваринного світу - статті 76, 85^і, 86^і, 87, 89, 90;

· -використання об'єктів тваринного світу - статті 85, 91²;

· -порядку управлінської і підприємницької діяльності - статті 88, 88^і, 88², 163, 166, 188⁵.

Основними видами адміністративних стягнень є: штрафи у розмірах від 0,1 до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; конфіскація незаконно добутих об'єктів тваринного світу, рушниць та інших знарядь і засобів учинення правопорушення, які є особистою власністю порушника; позбавлення права полювання на термін до трьох років з конфіскацією мисливської зброї.

Розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу уповноважені органи рибоохорони, мисливського господарства, охорони навколишнього природного середовища України, а також районні (міські) суди за місцем затримання порушника.

Рішення цих органів у частині притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності можуть бути оскаржені в суді.

Кримінальна відповідальність регулюється КК України. Він передбачає ряд складів злочинів у галузі порушення законодавства щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 248 до кримінально караних відносить незаконне полювання, тобто полювання в заборонений час або в недозволених місцях, забороненими знаряддями і способами, що завдало значної шкоди, або полювання на заборонених звірів і птахів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Встановлена також кримінальна відповідальність за: незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249); проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250); порушення середовища перебування рибних запасів морських ссавців і водних безхребетних (живих ресурсів моря) у межах континентального шельфу України (ст. 244); порушення правил охорони вод, забруднення водних об'єктів, в тому числі моря, а так само забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, якщо вони призвели до захворювання людей, масового знищення об'єктів тваринного і рослинного світу у великих розмірах (статті 241, 242, 243); порушення ветеринарних правил (ст. 251); проектування чи експлуатацію споруд без систем захисту довкілля, якщо таке створило небезпеку тяжких екологічних аварій або екологічних катастроф, загибель або масове захворювання населення або тяжкі наслідки для тваринного світу (ст. 253); порушення правил екологічної безпеки, якщо це спричинило тяжкі наслідки для тваринного світу (ст. 236); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для тваринного світу (ст. 237); приховування або перекручення відомостей про екологічний стан, який негативно впливає на тваринний світ (ст. 238); забруднення або псування земель, якщо це спричинило тяжкі наслідки для тваринного світу (ст. 239); порушення правил охорони надр, якщо це спричинило тяжкі наслідки для тваринного світу (ст. 240).

До винних осіб застосовуються штрафи, обмеження та позбавлення волі, конфіскація знарядь і засобів полювання чи промислу та всього добутого.

Цивільно-правова відповідальність. Притягнення винних осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності не звільняє їх від відшкодування збитків, заподіяних ними внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Проте законодавство передбачає й добровільне відшкодування збитків. Для цього виду відповідальності характерне те, що розмір шкоди, як правило, визначений фауністичним законодавством у вигляді такс - конкретних, попередньо обчислених і закріплених у законодавстві грошових сум, розмірів збитків за кожну одиницю тварин залежно від виду тварин, їх екологічної цінності, оптимальних витрат на відтворення об'єктів, яким завдана шкода. Якщо неможливо зафіксувати кількість загиблих тварин (загибель риби у водоймах від отруєння), то підрахунок збитків здійснюється на підставі спеціальних методик, розроблених і затверджених спеціально уповноваженими державними органами. У випадках, коли розмір відшкодування збитків не визначений спеціальним законодавством про охорону тваринного світу, застосовуються статті 1166, 192 ЦК України.

Так, за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів, крім видів, занесених до Червоної книги України, такси для нарахування розміру стягнення затверджені спільним наказом Мінлісгоспу та Мінекобезпеки України від 12 березня 1996 року. Розмір стягнення пропорційний кратності неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наприклад, за незаконне добування або знищення бурого ведмедя розмір стягнення становить 110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір збитків, заподіяних незаконним добуванням чи знищенням тварин, занесених до Червоної книги України, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р., зі змінами від 8 червня 1996 р., від 16 березня 1999 р., та залежить від категорії тварин (що зникають; рідкісні; уразливі тощо).

За шкоду, завдану незаконним добуванням чи знищенням диких звірів і птахів або руйнуванням їх життя, місць перебування і розмноження на територіях природно-заповідного фонду, для обчислення розміру шкоди застосовуються такси, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року. Так, за незаконне добування або знищення одного бурого ведмедя застосовується такса в сумі 3000 грн; за лося, оленя плямистого - 2000 грн; за свиню дику - 850 грн; за осетра - 550 гривень тощо.

Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну рибним запасам, може обчислюватись як за допомогою такс, так і за допомогою методик. Так, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, винні в незаконному добуванні (збиранні) або знищенні цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу, несуть відповідальність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року. Зокрема, зазначеною постановою затверджено три види такс, за якими, у кратності неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних

видів риб, водних безхребетних та водних рослин у рибогосподарських водоймах України (наприклад, осетер - 30, форель - 3 тощо); водних безхребетних і водних рослин, що є природним багатством континентального шельфу України (краб - 0,3, молюски - 0,006 тощо); живих організмів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони (осетер, севрюга - 30, кефаль - 3 тощо).

Юридичні особи, в тому числі іноземні, громадяни, які спричинили шкоду рибному господарству незаконним виловом риби, іншими порушеннями, відшкодовують її у порядку, визначеному Методикою розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженою наказом Мінагрополітики та Мінприроди України від 12 липня 2004 року.

Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами та шкідливими речовинами, обчислюються відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої Мінекобезпеки України 18 травня 1995 року. Ці методики допомагають здійснювати підрахунки збитків на підставі спеціальних формул за кожним видом порушень, рибних ресурсів і за кожною стадією їх розвитку з визначенням загальних втрат рибного господарства спочатку в натуральному, а потім вартісному вираженні.

Крім відшкодування збитків, незаконно добуті об'єкти тваринного світу підлягають вилученню у правопорушника і передачі для реалізації торговельним або заготівельним організаціям.

За неможливості вилучення незаконно добутого порушник відшкодовує його вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіру, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у розмірах, визначених ст. 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Доходи від відшкодованих збитків, реалізації незаконно добутих об'єктів тваринного світу або продукції, виробленої з них, чи їх вартості підлягають зарахуванню до державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Якщо шкоду заподіяно громадянам або суб'єктам колективної власності на тваринний світ, вона стягується з відповідачів на їх користь.

Дисциплінарна відповідальність у сфері охорони і користування тваринним світом не має якихось особливостей і застосовується на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.