Кваліметрія — це галузь науки, предметом якої є методи кількісно) оцінки якості продукції

На певному етапі розвитку кваліметрія поділилася на теоретичну і прикладну.

Теоретична кваліметрія досліджує проблему якості у загальному вигляді, тобто вона абстрагується від конкретних об'єктів І вивчає загальні закономірності Й математичні моделі. Пов'язані з оцінкою якості. Об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські Й методологічні проблеми кількісної оцінки якості.

Прикладна кваліметрія розробляє конкретні методики і математичні моделі для кількісної оцінки якості конкретних об'єктів.

Під кількісною оцінкою у кваліметрії розуміють певну функцію відношення показника якості досліджуваної продукції до показника якості продукції, прийнятої за еталон. При будь-якому кваліметричному аналізі спочатку треба встановити значення абсолютних показників, які характеризують певні властивості і виражаються певними одиницями. Потім слід встановити значення відносних показників, що являють собою відношення показників якості оцінюваної продукції до базових значень цих показників. І, нарешті, необхідно визначити комплексний показник, який може характеризувати декілька властивостей продукції.

Один з основних принципів, на яких базується кваліметрія, полягає в тому, що властивості, які характеризують якість досліджуваного об'єкта, являють собою не просто певну невпорядковану сукупність, а сукупність, упорядковану у вигляді багаторівневої Ієрархічної структури — дерева властивостей.

У кваліметрії використовують диференціальними І комплексними методами оцінки якості.

Диференціальні методи ґрунтуються на використанні одиничних показників якості продукції, які характеризують прості властивості.

Комплексні методи базуються на використанні комплексних показників якості, що характеризують споживчі властивості продукції в цілому.

Диференціальна оцінка полягає в порівнянні конкретних показників, які вимірюються в однакових одиницях.

Комплексна оцінка виходить з таких положень;

• порівнюються не конкретні властивості, а безрозмірні функції від цих властивостей;

• окремі корисні властивості, що порівнюються, мають не однакову значущість у загальній якості цієї продукції;

• враховується не вся сукупність властивостей, притаманних даній продукції, а лише ті, які зумовлюють її придатність задовольняти потреби людини відповідно до призначення.

Комплексний показник визначають як відношення якості досліджуваної продукції (Одос) до якості еталона (CW):