Органічні ацидурії

– Утворення сполук типу органічні кислоти - СоА призводить до виснаження сукциніл - і ацетил - СоА та порушенню процесів глюконеогенезу.

– Інгібірування сполуками ОК СоА-реакцій циклу Кребса, що призводить до порушення утилізації СоА-ефірів, пошкодженню процесів кетолізу і синтезу АТФ і накопиченню пірувату і лактату.

– Утворення ефірів карнітину зі сполуками ОК СоА, що призводить до виснаження його запасів в мітохондріях.

– Викликане інгібуванням циклу Кребса і виснаженням запасів карнітину при пошкодженні мітохондрій.

– Порушення внаслідок пошкодження мітохондрій циклу сечовини і накопичення аміаку.

– Інгібування деякими ОК системи утилізації гліцину, що викликає підвищення його рівня в організмі і проява його нейротропних особливостей (група кетотичних гіпергліцінемій, яка включає пропіонову, ізовалеріанову, метілмалонову ацидурії та β -кетотіолазну недостатність).

Рис. 8. Хроматографічний профіль амінокислот добової сечі, цистинурія

Рис. 9. Хроматографічний профіль амінокислот крові. Підвищений вміст глутамінової кислоти.

Рис. 10. Хроматографічний профіль вільних амінокислот крові. Підвищення рівню аланіну.

Рис. 11. Хроматографічний профіль вільних амінокислот крові. Пролінемія.

Клінічні прояви органічних ацидурій:

– Дістрес – синдром або "сепсис" новонародженого, через декілька годин, або діб після народження при відсутності доказового акушерського або інфекційного анамнезу.

– Інтравентрікулярний крововилив у доношеного новонародженого.

– Крововилив в сітківку, або хронічний субдуральний випіт, субдуральна гематома у дитини 1-2 року життя.

– Синдром раптової смерті, синдром апное під час сну хворого, або сибсів.

– Симетричні ознаки порушення мієлінізації, гліозу, фронтотемпоральної і мозочкової атрофії, знайденні при КТ або ЯМРТ.

– Імунологічна недостатність.

– Відсутність точного діагнозу, який з’ясовує рецидивуюче погіршення стану хворого.

– Клініко-лабораторні ознаки гепатиту при відсутності інфекційного або токсичного ураження печінки.

– В’ялість, кома, синдром Рейє.

– Приступи гіпокетотичної гіпоглікемії.

– Нестерпність фізичних навантажень, спеки, голоду.

– Синдром "в’ялої дитини", міопатія, м’язова гіпотонія, рецидивуючі болі в м’язах, ознаки міолізу.

– Специфічні, нехарактерні для здорової людини запахи тіла, волосся, сечі.

– Аномальний (чорний, блакитний, червоний, зелений) колір сечі.

– Порушення поведінки, регрес в психомоторному розвитку, які виникли після "легкої" застуди або кишкової інфекції.

– Алопеція.

– Дерматит.

– Затримка фізичного розвитку.

– Непов’язані з хромосомними аномаліями або дією тератогенів вроджені вади розвитку, дизморфії лиця, вади серця.

– Неврологічна патологія, враховуючи периферичну нейропатію.

– Нез’ясоване порушення слуху.

– Нез’ясоване порушення зору.

– Порушення розвитку мови.

– Відмова від білкової або жирної їжі і виникаючі після її прийому нудота і блювота.

– Ревматоїдний артрит і будь-яка артропатія, не пов’язана з аутоімуними реакціями і інфекціями.

– Розгальмованість і гіперактивність.

– Психоз і аутизм.

– Нез’ясовані довгі обстирації і проноси.

– Медикаментозна алергія.

Клінічні типи класичних органічних ацидурій за Johannes Zschocke, Georg F. Hoffmann, 1999:

1. Неонатальна форма завжди перебігає як "катастрофа" неонатального періоду.

Маркерні ознаки:

– відмова від їжі і блювота, раптово виникаючі в перші дні життя у раніше "здорового" новонародженого;

– респіраторний дистрес, апное і цианотичні атаки, в’ялість, енцефалопатія, які не можна з’ясувати більш частими причинами;

2. Хронічна інтермітуюча форма (маніфестує в будь-якому віці після неонатального періоду).

Маркерні ознаки:

– "кетотична гіпоглікемія", яка перебігає з підкресленими в різному ступені неврологічними розладами (особливо у дітей до 6 місяців і після 6 років);

– метаболічна катастрофа, яка виникла на фоні респіраторної інфекції, діареї, споживанні "банкетної" їжі, клінічно не відрізняється від синдрому Рейє.

3. Хронічна прогресуюча форма (починається, як правило, в ранньому дитячому віці).

Маркерні ознаки:

– провідними є прогресуюча затримка психомоторного розвитку і прогресуючі або періодично обтяжуючі екстрапірамідні розлади;

– порушення травлення, анорексія, часті рецидивуючі блювоти;

– розвиток метаболічної катастрофи як при хронічній інтерміттуючій формі з наступним підвищенням неврологічної симптоматики;

– клінічні прояви імунодефіциту у вигляді хронічної кандидозної інфекції;

– остеопороз.

У хворого будь якого віку, з раптово розвинутою метаболічною катастрофою, вірогідність органічної ацидурії дуже висока.

Загальні лабораторні ознаки ОА (показники можуть бути зміненими тільки під час метаболічної кризи)

– Ацидоз з підвищеним аніонним інтервалом.

– Кетонемія, кетонурія (не при всіх ОА).

– Кетонемія, кетонурія в сполученні з гіпергліцинемією (при ізовалеріановій, пропіоновій, метилмалоновій ацидуріях і недостатності кетотіолази, кетотичній гіпергліцинемії).

– Гіпоглікемія, гіперглікемія, або часті коливання рівня глюкози в крові.

– Підвищений рівень лактату.

– Підвищений рівень тригліцеридів у крові (непостійна ознака).

– Непостійне підвищення рівня сечової кислоти.

– Невелике або виражене підвищення рівня аміаку в крові (може проявлятись тільки при навантажувальній пробі з тваринними білками).

– Зниження рівня азоту в сечовині.

– Підвищення рівня креатінфосфокінази.

– Панцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, зниження рівня Т і В лімфоцитів, мегалобласна анемія (при декотрих ОА).

– Ріст дріжджових грибків в калі (необхідно оцінювати з обережністю, тому що часта контамінація кала мікроорганізмами з періанальних складок).

На сьогоднішній день найефективнішим методом підтверджуючої діагностики ОА є газова хроматографія і мас-спектрометрія (чутливість і специфічність вище 90%) зразків ранкової сечі і рідше крові. Накопичення патогномонічних метаболітів в сечі при газовій хроматографії більш ефективно, ніж дослідження крові (ниркові канальці неефективно реабсорбують органічні кислоти).