Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

[У частину першу статті 1853 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

[У частину першу статті 1853 внесено зміни згідно із Законом України № 2635-ІУ від 02.06.2005 р.]

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 1853 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

[У частину другу статті 1853 внесено зміни згідно із Законом України № 2635-ІУ від 02.06.2005 р.]

[Кодекс доповнено статтею І853 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9І66-ХІ від 04.05.90 р.]

[У статтю 1853 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 647-XII від 18.01.91 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Кримінально-процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші правові акти встановлюють певні правила поведінки у суді, які є обов'язковими для всіх учасників судового засідання. Так, ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює обов'язки присутніх у залі судового засідання, проголошує, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді «Ваша честь». Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Правопорушення передбачене коментованою статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні, або визнана у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами.