Гігієнічні аспекти системи заходів по зниженню та запобіганню радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 3 страница

· ізоляція важкиж та неспокійних хворих;

· чистота повітря, мікроклімат, освітлення, інсоляція, внутрілікарняний та вуличний шум;

· додаткові джерела забруднення повітря патогенними мікроорганізмами, леткими, погано пахнучими органічними речовинами,;

· об"єм вентиляції на одного хворого 40-50 м.куб., оптимальний - в 2 рази більше.

· УФ-опромінення.

· оптимальний режим харчування.

· розподіл різнопрофільних хворих по відділеннях з суворою ізоляцією;

· профілактика внутрілікарняної інфекції.

129. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки, її планування та зонування.
S зем. діл. в залежності від сис-ми забудови лікарні. В основі зонування, що забезпечує правильне розміщення будівель, вигідні та короткі графіки руху. Зони: лік. неінф., лік. інф. корпусів, садово - паркова, поліклініки, господарська, патанатом. і рад. корпуса. між зонами - полоси зелених насаджень шириною не↓15 м. Для інф, неінф., дит. відділень - окремі ізольовані садово - паркові зони. Відст. між патанат. і лік. корпусом - не ↓ 30м, розміщ. так, щоб не було видно з вікон інш. корпусів, між стінами будівель з вікнами палат - 2,5 висоти протилежного корпуса, але не ↓ 25 м. лік. корпуси - не ↓ 30 м від черв. лінії. Адмін., госп. - по границі ділянки. 2 в"їзди на територію, Щільність забудови - 12- 15%. Зел. насадж. - 60%, по периметру - зел насадж шириною 15 м.
130. Будівництво лікарень. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.
Децентр. с-ма – різні відділи – в різних корпусах. Добра ізоляція, легша проф. внутрішньолік. інфекцій. Невигідне обслуговув. Централізов. с-ма – всі відділи -в одному корпусі. Забезпечує добрий взаємозв'язок відділень, можливість централіз., краще для діагностики (орг. лік – діагност. відділ). Змішана с-ма – крім головного, є ще патаном. корпус, шпит. корпус, в окр. корпусах – інф., дит, поліклін. відділ.
131. Вплив системи лікарняного будівництва і планування лікарняної ділянки на гігієнічні умови перебування хворих в лікарні.
для лік.- прф. закладів зем. діл. – на підвищеній сухій місцевості на добре провітрюваній і засадженій зеленими насадженнями, ізольов. від шуму, забруд. повіт. грунту, води, на безвітровій стороні. Між пром. і лік. діл. – захисна зона – (500 – 1000 м.). лік. комплекс пов бути забезп. під’їзними шляхами і пішохід. доріжками. Корпуси лік., полікл., роддоми, диспансери, розміщують рівномірно по території міста.

132. Значення внутрішнього планування лікарняних будинків і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і роботи персоналу.
Якшо доктор буде бігать до слабих через все місто і перепливать річку, то лікар простудиться, або зломає руку зимою, якшо подскользнецця – це пояснює необхідність локального розміщення лікарняних приміщень. А якщо в палатах не буде дверей, то лікар не зможе попасти до хворого, та й х ворий не зможе попасти в цю палату. В палаті будуть лежати одинокі розкладені трупи будівельників, які працювали згідно з проектом нездалого архітектора, який не намалював дверей в проекті.
133. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень. Системи забудови коридорів і їх'порівняльна характеристика.
основ. структ. ел-т лікарні – палатна секція на 30 ліжок. Склад: 1) приміщення для перебування хворих (15 м2), 2) лік. допоміжні (35 м2), 3) господ. (32м2) 4)сан. вузол (2,7м2) 5) палатний коридор. висота палатної секції не ↓ 3,3 м, в опер. блоках – 3,5 м. між палатними секціями –кабінет зав. відділом, старшої м/сестри, сестри – господарки, приміщ. для переносної апаратури, місце для каталок. Палати групують компактно, пости чергов. сестри, санвузли – з краю. ширина коридору – не ↓ 2,4 м. Коридор може бути із одностор. забудовою палатами (боковий), і 2-х стор. (центр.)
134. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, породіль.Значення і режим експлуатації у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій.
призн. для прийому хворих, огляду, направлення у відділ для уточнення діагнозу. Розміщ. в найбільшому лік. корпусі біля ліфта, добрий зв'язок з реанімацією, рентгенолог., хірург. відділом. Інф. хворі, порділлі приймаються у своїх відділах, де є приймальні. Для профілактики внутрілікарн. інфекцій є палати для хворих із невиясненим д-зом. к –ть ліжок -10% від к-ті хворих, що поступають протягом доби. Будова дит. прийм. відд.: прийм. огляд. бокси, бокси для діт. із невиясненим д-зом, санпропускник для персоналу.
135. Гігієнічні вимоги до лікарняної палати загального типу (кількість ліжок, площа, розміри, природне та штучне освітлення,вентиляція, орієнтація, мікроклімат, оздоблення, меблі,санітарно-технічний благоустрій).
4 ліжка- 60%, 2ліжка-20%, 1ліжко – 20%. S=7м2 на 1 хв. В інф. – 7,5м2, ПІТ-13м2.Висота- 3,0 - 3,5 м2.Мінім. розмір палати без шлюза -9м2, зі шлюзом- 12м2, зі шлюзом і вбиральнею - 14м2. СК- 1:5 – 1:6, КПО – не↓ 1. Мін. вентил. на хворого – 40 -50м3. Орієнт. На пд., пд. зах. взимку температура = 19 – 220 С, відносна вологість – 40 –60%, шв. руху повітря- 0,1 м/с.Відстань між ліжками – не↓ 0,8 –1 м. лжки повинні бути не ближче, як 0,9 –1 м від зовнішньої стіни. Меблі – ліжко, тумбочка, стіл, стільці, шафа, вішалка.Мебель світла, гладка, без зайвих виступів, легко чиститься.
136. Гігієнічне обгрунтування кількості ліжок в палаті і норм площі на одне ліжко.
не↑ 4 ліжок, чим ↓ ліжок, тим ↓ пошир. внутрішньолікарн. інф-я.Важкохворих ізолюють, ти, що виздоровлюють – в 4 –2 –місні палати.Мін. розмір палати на 1 ліж. – 9 м2, зі шлюзом і вбиральнею – 14 м2, площа на 1 хв. – 7 м2, в інф. – 7,5 м2, ПІТ - 13м2.
137. Причини виникнення, розповсюдження та заходи по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій. Особливості внутрішнього планування і влаштування палат в інфекційних та дитячих відділеннях лікарні.
Причини: неправ. план забудови, недотрим. сан-гіг. норм, незадов. стан підлоги, меблів,погане прибирання, погана вентиляція. інф. відділення – в окремій будівлі.Для прийому хворих – приймальні бокси S =16 м2, у відділенні – 30 –60 ліжок – 2 бокса, 60 –100 ліжок – 3бокса, ↑ 100 ліжок – 3% від к-ті ліжок. Санпропускник. S виписної = 8м2.ізоляція хворих у профільованих відділах чи боксах. S бокса = 22м2. Будова: палата, санвузол, шлюз (звязує бокс з коридором, ч/з нього входить лікарський персонал), вхідний тамбур (має окремий вхід з вулиці, через який потрапляє хворий), спец. шафа для передачі їжі хворому. напівбокс складається з тих самих приміщень, що й бокс, але без зовніш. входу.
138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
розміщений в тупіковому виступі, торці будівлічи на окремому поверсі. Забезпечується добрий звязок з хірургічним відділом, приймальн., рентгенкабінетом. Має 2 непрохідних відділи – гнійний і асептичний. Склад: операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна. В опер – 1 опер. стіл на 30 ліжок хір. пофілю.Висота не ↓ 3,5 м, ширина – не ↓ 5м, коридори - не ↓ 2,8 м. Стерилізаційна – між 2-ма опер. К-ть ліжок в передопераційних палатах - 2 ліжка на 1 операційну,S передопераційних палат = 13 м2 на одне ліжко. При післяопераційних палатах – пост чергової сестри (S = 6 м2), пиміщення для миття і стерилізації суден (S = 8 м2), для збереження предметів прибирання (S = 4 м2) і брудної білизни (S =4 м2)
139. Гігієнічне значення мікробного обсіменіння повітря лікарняних приміщень, методи його визначення та оцінки по мікробному числу і вмісту гемолітичних стрепто- і стафілококів. Дезинфікція повітря закритих приміщень.
Велику рль грає в поширеннні внутрішньолікарняних інфекцій. Мікрооорг-ми знах. в повіт. у вигл. аерозолю в якого є 3 фази: 1) високодисперсна рідка з діаметром краплин ↑ 0,1 мм, 2) дрібноядерна з діаметром краплин ↓ 0,1 мм, 3) фаза бактеріального пилу. Оцінку чистоти повітря на основі визн. заг. к-ті м/о в 1 м3 повітря і наявності санітарно показових м/о (гемолітичних стрептококів, сиафілококів). В якості санітарно показових м/о для оцінки повітряного середовища викор. патогенні гемоліт. стрептококи, при систематичному контролі визначення невеликої кількості папатогенних стафілококів у відділеннях, де відсутні госпітальні інфекції, є закономірне. Показниками сан. неблагоприємного є велике, що ↑ обсіменіннялік. закладів цими м/о. Методи бак. дослідження повітря: 1) седиментаційний, 2) фільтраційний, 3) оснований на принципі ударної дії повітряного потоку. (апарт Кротова)
140. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою лікарень (водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, прання лікарняної білизни, дезинфекція, видалення та знешкодження твердих і рідких покидьків, мала каналізація).
Опалення - центральне водяне, у якості нагрівальних засобів використовують радіатори чи бетонні панелі. Вентиляція – в основних приміщеннях – відкидні фрамуги; в боксах, санвузлах – внутрішньостінні витяжні канали з дефлекторами. Приточно – витяжна вентиляція для рентгенкабінетів, фізіотерапевтичних, водолікувальних кабінетів, операційного блока, кухні. (стаціонарні, центральні, місцеві кондиціонери). Водопостачання – в якості джерела водопостачання місцевого водопровода використовують артезіанську скважину, чи інше підземне джерело з достатнім дебетом. Видалення сміття, покидьків проводиться 2 рази на добу з обовязковим знезараженням та дезинфекцією. центральне обеззараження всіх тсічних вод інфекц. відділу перд випуском їх в загальну каналіз. Проводиться така обробка: 1)тенрмічна, 2) механічна, 3) хімічна (Cl).
141. Об’єктивний контроль за санітарним станом лікарні (за вентиляцією, освітленням, особистою гігієною персоналу, санітарним станом харчоблоків, якостю їжі, опроміненням персоналу рентгенівського і радіологічного відділень, забруднення повітря).
1) оптим. гіг умови, необх. для лік. процесу і скорішого виздоровлення, 2) повний соматичний і психічний комфорт, 3) б-ба з госпіт. інф – єю, 4) забезп. здорові умови праці, 5) правил. догляд за випром, лазерами, 6) покращ гіг. умов в лікарні. Рентгенкабінет у спец. відділ., Є кімн. управл. і процедурна. Врентгентерап. каб. – з просвинцьованим вікном, двері і стіни повинні забезп. захист від радіації.
142. Вплив гігієнічних умов у лікарні на здоров’я персоналу. Професійні шкідливості в лікарні, професійні захворювання медичного персоналу.
Інф. і паразитарні х –би. облітеруючий ендартериїт, тромбофлебіт, проф. новоутвори, захв. периф. нервів і мязів, вібраційна хвороба, хрон. тендовагініти, хрон. артрити, періостити, осетохондрити, захвор. шкіри, променева х-ба, катаракта, прогресуюча близорукість, конюнктивіти, хр. рецидивуючі ларингіти, ↓ слуху, психоневрози. Медперсонал повинен дотримуватися правил осбистої гігієни, асептики, проходити медогляд 1раз в півроку
143. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів різного профілю.
Важка праця трударів заштрика та клізми супроводжується багатьма особливостями та труднощами. Навколо лікарів завжди літає купа невимитих, брудних мікробів, які ніколи не миють руки, бо рук у них немає. Крім мікробів, які літають до лікарів приходять ще й пацієнти, які теж брудні і дуже рідко миють руки і завжди достають лікаря своїми запитаннями. Крім цих загальних незручностей ще є окремі особливості: в лікарів хірургічного профілю часто болять ніженьки, злипаються віченьки, зранку дуже часто болить голова і хочеться похмелитися, спостерігається утворення трудових мозолів від скальпелів і затискачів. Анестезіологи постійно знаходяться в першій стадії наркозу, проводять щоденну дезинфекцію ротової порожнини спиртовим розчином води 60% на випадок необхіднсті проведення штучного дихання.. Травматологи страждають від гіпсових нальотів на шкірі і від вдихання гіпсового пилу, ліплять коники з Гіпсу.

144. Характеристика іонізуючих випромінювань, що застосовуються в медицині, їх джерела. Умови, які визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.
Викор. радіонуклідних речовин повязано з небезпекою дії на організм радіації, в рез –ті поруш. заходів захисту виникають поруш. в стані здоровя. Радіоакт. речовини, що забруднюють повітря, викликають внутрішнє опромінення. Радіаційну небезпеку визначає допустима конц. радіоакт. речовин в с-щі і допустиме забрудення поверхонь, теж враховують радіоактивність, період напіврозпаду, період перетворення, шв. поступлення і виведення з організму.
145. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення та профілактика.
Є 3 групи критичних органів: 1) гонади, черв. кістковий мозок, 2) мязи, щит. з-за, жир. тканина, печінка, нирки, ШКТ, легені, 3) шкіра, кісткрва тканина, кисті, передпліччя, стопи. Проф. – захист від рентгенвипромінення, ↓ рентген. досліджень, ↓ тривалість їх, викор. захисних екранів, просвинцеваних руквиць, фартухів.
146. Поняття про поглинуту, експозиційну та еквівалентну дози і одиниці їх вимірювання.
Для кількісної характеристики іонізуючої радіації використовують експозиційну дозу – Кл/кг чи (Р). Поглинута доза (для х-ки ступеня дії рентгенвипром.) визначається з експозиційної: Dпогл=Dексп.*1,14. Для оцінки ступеня рад. небезпечності хрон. опромін.- еквівалентна доза, що являє собою
частину поглинутої дози на коеф. якості випромін. Одиниці виміру – зіверт чи бер. 1 Зіверт = 100 Бер.
147. Забезпечення захисту персоналу радіологічного відділення і рентгенівських кабінетів в лікарні. Види радіаційного контролю.Заходи захисту, засновані на фізичних законах послаблення іонізуючих випромінювань, радіаційна асептика.
захист кількістю (визначається допустима активність джерел, з якою можна працювати. Захист часом (визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях.
148. Основні принципи радіаційного захисту персоналу лікувальних закладів при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань. Особливості радіаційного контролю.
захист кількістю (визначається допустима активність джерел, з якою можна працювати. Захист часом (визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях
149. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу лікарні при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.
захист кількістю (визначається допустима активність джерел, з якою можна працювати. Захист часом (визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях
150. Особиста гігієна: визначення, поняття, основні елементи.Роль особистої гігієни та здорового способу життя в сучасних умовах.
Вивч. принципи збереження ї зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті і ді-ті. Основа здорового способу життя,перв. і втор. профілактика захворювань, запобіг. серц-судинним захв., гіпокінезії, нервово-псих. перенапруженням, позбавлює несприятливі наслідки впливу проф. шкідливостей. Суспільне значення визначається тим, що недодержання її вимог у повсякденному житті може несприятливо впливати і на здоров’я оточуючих (пасивне куріння, пошир. інф. захвор., гельмінтозів). До початку навчання в школі дитина має усвідомити зн-ня особистої гігієни в режимі дня, володіти відповідними навичками. До сфери особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, фіз. куль-ра, загартовування, запобіг. шкідливим звичкам. гіг. статевого життя, одягу, взуття, відпочинку, сну, харчування, розумової праці.
151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
Систематичне вмивання забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри.Шкіра бере участь у процесах теплообміну, газообміну, виділ. різних речовин, синтезі віт. Д. У той же час чиста шкіра має бактерицидні вл-ті. Тому потрібно систематично обмивати все тіло теплою водою не менше 1р. на тижд.Крім обов’язкових умивань ранком і перед сном щоденно слід мити ноги. Волосся рекомендується мити 1р. натижд. при сухій шкірі і 1р. в 3-4 дні прижирній.Для ефективного усунення забруднення з поверхні голови і тіла застос. мила і синт. мийні засоби. Мила- це солі вищих жирних к-т.,які мають мийні вл-ті і до складу яких входять поверхнево-активні речовини. Завдяки висок. поверхнево адсорбційній здатності мила сприя.ть емульгуваннюі зкищенню жирового змащуванняі відмиванню забруднень з пов. шкіри.Стикаючись з епідермісом луг переводить його білк. ч-ну в легкорозчинні альбумінати, які видал. під час змивання.- часте миття особливо сух. шкіри зб. сухісьі виклик свербіння, утвор. лупи, випад. волосся.Додавання домила ланоліну пом’ягшує подразну дію лугів. Синт. мийні засоби є хім. сполуками з ПАР, відбілювачами, арфумними добавками, содою. Бактериц. дію мають катіоноактивні речов.(дегмін, пірогем).
Для гіг. догляду за порожниниою рота: щоденне 2р. чищення зубів(видал. нальоту, зубного каменю, знищ. неприємний запах, м/о. Зубні порошки та пасти (менша к-ть крейди). До їх складу вход. різні БАР, віт, мін. солі, росл. екстракти, мікроелементи.Щітки із ввігнутою повнрхнею довж. 3-5 см, 2-3 хв.
152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
Прав. робота забезпеч. рівноморне розпреділення навантаження по всьому тілу, створ. сприятливі умови для здійснення процесів кровообігу, дих. Стійка гіпокінезія може призвести до перенапруження окремих органів, затійних явищ, виникненню захвор. При фіз. рухах потік нерв. імпульсів зб. г/м, стимул. ді-ть сс. і дих систем, покоращ. ді-ть орг. і фізіолог. систем, координація рухів, нормаліз. обмін речовин. Гіподинамія сприяє поруш. обміну речовин, ожирінню, захвор. сс. і дих сист, опорно-рухового апарату.Засіб бо-би – широкий розвиток фіз. куль-ри і спорту: регулярні м’язеві навантаження, щоденні заняття фіз. куль-ою, особливо для осіб розумової праці.При виконанні фіз. вправ потрібно свіже, чисте повітря,хорошеосвітлення,вільний одяг, засоби по загартовуванню організму.
153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
Це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря, води, вологості повітря, атм. тиску, сонячного випромінювання. Це адаптація, що досягається багаторазовим тренуванням, впливом того чи іншого загртовуючого чинника. Загартовування підвищ. адаптац. можливості орг-му, працездатність, формув. позитивних емоцій, зниж чутливість до респіраторних захворювань. Принципи: поступовість, систематичність, комплексність індивідуальність. В орг-мі: удосконал ення терморегуляції, підвищ. бар’єрна ф-я шкіри, потовщення епідермісу, зб. вміст жиру в поту, зм. вміст води в тканинах. Загартовуючі чинники: вода, повітря, сонце. Повітря: пов. ванни теплові (30-22 °), прохолодні (20-14°) і холодні (менше 14°). Водою: купання, душ, обтирання, обливання, ванни для ніг, контрастний душ, теплий, холодний. Ванни: холодні(менше 20°), прохолодні (20-33°), індиферентні (34-36°), теплі (36-39°), гарячі (більше 40°).
154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
Це такий розпорядок різних видів ді-ті, при якому на фоні забезпечення вікових і псих. потреб забезпеч. оптимальна збудливість кори, підкоркових та інш відділів цнс. В основі лежить ритм- чергування різних видів ді-ті на протязі доби завжди в один і той же час, в тій же послідовності. Принципи: 1) забезпечення вегетативних потреб (сон, харчування, м’язева ді-ть) 2) тирвалість окремих режимних моментів повинна залежати від віку 3) окремі види ді-ті повинні викликати напруження відповідних орг. і систем. Є 3 типи режиму: “ изнеживающий”, виснажуючий, стимулюючий, тренувальний. Елементи режиму дня в дітей: сон денний і нічний, прийом їжі, перебування на відкритому повітрі, ігри, загартовування, школа, домашні завдання, суспілоьно корисна робота, забезпечення індивідуальних потреб. Нічний сон 10-11 год.Денний для дітей до 6 міс 7год, до10 міс 6 год, до1 року 4.5 год, до 1.5р 3год, до2р 2.5год. Для дітей шкільного віку денний сон від 1.5-2год.
155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
Алкоголь має токсичний вплив на орг. і водночас формує психологічну і псих. залежність від нього. Дія: - подразнення слиз. оболонки ротової порожнини і шлунка, - виділяєть велика к-сть травного соку який містить > соляної к-ти, слизу і < пепсину → подразнення слизової → гастрит, - виснаження шдункових залоз → кислотність ↓ → поруш. травлення білків, ↓ бактерицидна дія шл. соку, - сприяє виникненню раку ротової порожнини, стравоходу, гортані, шлунка, - проміжні продукти абміну алкоголю отруюють клітини печінки → ↓ її життєвих ф-й (регуляція обміну кровотворення, утворення жовчі, знешкодження отруйних продуктів обміну), -порушення ф-й всіх органів (гинуть нервові клітини, ↓ життєдіяльність серцеваго м’яза, стінки кров. судин втрачають еластичність, на вн. стінках судин відкладаються жироподібні речовини та солі кальцію → звуж. їх просвіту, ↑ здатносі крові до зсідання → утв. тромбів), - шкідлива дія на запліднення, - шкідливий вплив на перебіг вагітності, -деградація особи.Несприятливі наслідки впливу куріння на здоров‘я пов‘язані з хім. складом тютюнового диму, що вдихається і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна к-та,
СО2, аміак, миш"як, радіоактивний полоній, свинець, іесектициди, що мають канцерогенні вл-ті. Це один з факторів ризику ІХС, злоякісних новоутворень легень. Куріння посилює гіпоксію легень, підвищує в крові вміст карбоксигемоглобіну, негат. вплив. на ф-ії шлунка, ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, порожнину рота, погіршує пам‘ять та увагу, знижує розумову працездатність.
156. ГІгієна розумової праці.
Розумова праця звичайно викликає сповілбнення пульсу, підвищ. АТ, почащується дихання, збільшується кровонаповнення судин мозку і зменш. кровонаповнення судин кінцівок, черевн. порожнини. Тривала розумова праця призводить до падіння умовних судинних рефлексіві утв. парадоксальних реакцій, змін. ф-ії дих. сис-ми, біоритми мозку. При надмірній розум. роботі поруш. рівновага між процесами збудження і гальмування. Встановлено, що легка мзева робота стимул. розумову. Тривале підвищ. тонусу кров‘ян. судин мозку в результаті напруж. розум. праці може призвести до спазму судин,затрудненню мозкового кровообігу, роз-ку патол. станів.Для профілактики втоми і підвищ. працездатності має зн-ня мають зн-ня фіз. вправи та тренування; Розвив. процеси внутр. гальмування, які обмужують надмірно розповсюджені процеси збудження.При тренуванні при розумовій роботі проходить вдосконалення актів вищої нерв. ді-ті, мислення, памті, уваги, спритності. Суттєву роль у бо-бі із втомою має раціональна організація трудового процесу, що передбачає макс. скорочення статичного компоненту в роботі, сприятливий темп і ритм роботи, також обов‘язкові перерви
157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
Вимоги до одягу:1)забезпеч. оптимального підодягового мікроклімату і сприяти тепловому комфорту людини 2) не утруднювати дих., кровообіг, рух, не зміщ. і не стискувати внутр. орг., ч-ни апарату опори та руху 3) бути достатньо міцним, легко чиститись 4) не мати токс., хім. домішок 5) мати невелику масу. Для виготовлення тканин використ. натур., штучні, синтетич., хім. волокна. Натур. волокна можуть бути орг. і неорг (бововна, льон,сизаль, джут, конопля, вовна, шовк). Натур. орг. волокнам притаманні вис. гіг. вл-ті.Хім:віскозні, ацетатні, триацетатні, казеїнові. Гіг. вл-ті залежать від повітро, раропроникності, вологоємкості, гігроскопічності, теплопровідності. Повітропроникність- здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого залеж. вентиляція підодягового простору.Паропроникність- здатність пропускати водяну пару через пори. Видалення вологи через одяг можливе можливе шляхом дифузіїводяної пари із шарів цьго одягу,зволоження тканини погірш. її гіг. вл-ті. Гігроскопічність- вл-ть волокон тканини поглинати водяну пару з повітря, поверхні тіла. Найб. гігроскопічність має вовняна тканина. Капілярність – вл-ть вбирання краплинно рідкої вологи. Теплопровідність – теплозахисні вл-ті тканини.Основною гіг. перевагою тканин з натур. волокон є їх висока гігроскопічністьі добра повітропрохідність, висока пористість.Віскозна тканини характериз. вл-тю вбирати на своїй поверхні водяну пару, високе вологопоглинання. Переваги синтетичних волокон: мех. міцність, стійкість до витирання, впливу хім. і біолог. чинників, антимікробні вл-ті, еластичність проте надзвичайно низька гігроскопічність, внаслідок чого піт скупчується в повітряних порах, гальмує повітрообмін, поруш. теплоізоляційні вл-ті тканини. Не бажане використання синтетичних тканин для натілоьної білизни тому, що хім. компоненти при безпосередньому стиканні з шкірою можуть викликати подразнення або алергію. Взуття: захист ніг від мех. пошкоджень, охолодження, перегрівання, забруднення, укусів комах. Є побутове, спортивне, спеціальне, дитяче, військове, лікувальне. Вимоги: -мала теплопровідність, оптимальний мікроклімат взуттєвого простору, вентиляція; -зручність, на поруш. кровопостачання, формування кістково-мзевих елементів ступні, не утруднювати рухи; -захист ступні від несприятливих факторів; - не виділяти у взуттєвий простір хім. реч., що несприятливо вплив. на шкіру ступні; - відповідати віковим особливостям організму -легко чиститись; - Добрі гіг. вл-ті мають матеріали з натур. шкіри, вони еластичні, помірно повітропроникні, низька теплопровідність, не виділ. хім. реч., не подразн. шкіру.Спортивне взуття слід носити обмежзений час, оскільки низька йлгл повітро і паропровідність сприяють прегріванню чи переохолодженню ступні, полеггшують розвиток мікроорганізмів. Також слід обмежити носіння гумового взуття. Тісне взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат взуттєвого простору, сприяючи переохолодженню чи перегріванню ступні, ускладнюючи її рух,сприяє вростанню нігтя, деформації ступні. Щоб визначити оптимальну висоту каблука, виходять з того, що найб. фізіолог. таке розміщ. ступні, коли вони утв. кут, рівний 120-125 0 (висота каблука = 1/14 довжини ступні, тобто 1-3см).
158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
Військова гігієна-це самостійний розділ науки, що вивчає закономірності впливу різних факторів учбово-військової підготовки, бойової ді-тіі побуту з ціллю забезпечення високої боєздатності в особливих умовах бойової обстановки. Організ. з метою забезпеч. боєздатності і укріплення здоров’я, попередження роз-ку і військах захворювань і своєчасного надання мед. допомоги. Гол. мета: високабоєздатність солдата та офіцера. Розробл. правила, дотримання яких забезпечує здорові умови праці і побутуввійськовій частині. гігієнічним забезпеченням особового складу військової ч-ни наз. сис-ма профілактичних заходів, направлена на збереж. працездатності і високого рівня здоров’я військовослужбовців.Командир частини повинен слідкувати за якістю їжі, проводити заходи по техніці безпеки, захисту особового складу. Разом з командиром в здійсненні гіг. заходів прийм. участь замісник, нач. мед., хім., інженерної служб,а вмирний час-нач. фізичної підготовки. Види ді-ті мед. сл. поо гіг. забезпеченню військ:1) організ. і проведення розвідкисан- епід. стану районів розміщ. і дії військ, розвідка джерел води. 2) мед. забезпечення всіх видів переміщення військ 3) мед. забезпеч. бойової рооти особового складу: контроль за гіг. вимогами при роботі з джерелами випромінювання, ядовитими речовинами 4) мед. забезпеч. розміщення військ в польових умовах 5) мед. контроль за харчуванням 6) мед. забезпеч. польового водопостачання 6) сан. експертиза води, продуктів 7)мед. контроль по очистці поля бою, погребіння загинувших.

159. Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення у мирний та воєнний час, у зберіганні, зміцненні здоров’я, боєздатності особового складу.
Згідно статуту портянки солдати повинні міняти не рідше 1 разу на тиждень. Міцність портянок прямо пропорційна міцності особового складу!
160. Організація та проведення санітарно-гігієнічних заходів у бойовій обстановці. Сили і засоби медичної служби по гігієнічному забезпеченню військ.
В залежності від вида бойової ді-ті військ розрізн. гіг. забезпечення наступлення, марша і оборони. Планування мед. заходів здійснюється на період виконання поставленої задачі. Мед. задачами гіг. забезпеч. наступу і маршу є: сан-епід. розвідка і контроль за працею і відпочинком офіцерів і солдат. Планування гіг. забезпечення: 1) нач. мед. сл. знайомиться з наказом на наступ, вивч. полосу наступу, оцін. місцевість, час, додаткові дані. 2) уяснивши задачу, нач. мед. сл. намічає необхідні гіг. заходи. 3) заявка на недостаюче мед. майно подається нач. мед. сл. дивізії. Проводиться безперервна розвідка, гіг. контроль за організ. харчув., роботою бат. пункту харчування, доставкою готової їжі, постачання водою, розміщення особового складу, особиста гігєна. В обороні: так як можливе тривале перебування військової частини на території, нач. мед. сл. звертає особдиву увагу на перебування особового склладу в захисних спорудах, підтримка їх необхідного сан. стану, створення необхідних запасів води, їх зберігання. Сили мед. сл: особовий склад мед. сл. підрозділів полку і мед пункту, особовий склад мед. сл. ливізії, спеціалісти сан-протиепід. взводів, епідеміолог, бактеріолог, токсиколог, радіолог. Засоби: дозиметричний прилад, реактиви для визнач. остаточного хлору в воді, віт. С в продуктах, таб. для обеззараження води, військова лаборат., гіг. лабораторія, дозиметричний прилад, засоби для сан. бактеріол. досліджень.
161. Гігієнічне виховання особового складу військ. Гігієна тіла, обмундирування, спорядження, індивідуальних засобів захисту.
Ефективн. захист орг-му військовослужбовця від дії несприятливих факторів. Включає: навики здорового образу життя, заг. і особиста гігєна, спец. підготовка мед. складу. Виконання правил особистої гігієни включає: ранкове обмивання і обтирання тіла до пояса, миття рук, ніг, чищення зубів, зміна натільної і постільної білизни обмундирування, взуття. Купання дозволяється в спец. відведених місцях. Прання білизни повинно проводитись в прачечних. Військовослужбовець не повинен приховувати свого захворювання, слід негайно звернутись безпосередньо до начальника і відвідати мед. пункт.
162. Гігієна польового розміщення військ. Види розміщення.
Організ. польового розміщення військ почин. з розвідки р-на, що предназначений для розміщ. особового складу.для цього зам. командира забезпеч. підрозділи табельним майном, виділ. ннеобхідн. транспорт. Нач. мед. сл. здійснює нагляд за побудовою: участь у виборі ділянки, розміщ. на ньому жилих і господарських приміщень, контрол. сан. стан р-ну розміщ. полку. Є 4 способи польового розміщення: в учбових центрах, “бивачное”, поквартирне і змішане. В учбових цн. війська розміщ. в спец. приміщенняхчи учбових таборах. “Бивачное” розміщення- це тимчасоае розміщення військ на місцевості, при якому жилі і господарські приміщення будуються особовим складомз використанням табельного майна. Поквартирне розміщення- розміщ. військ для відпочинку і навчання в населеному пункті з використанням їх приміщень. При змішаному типі штаб, МП, господарські приміщення розміщуються в населеному пункті, а стройові підрозділи і техніка – в похідному таборі.
В якості жилих приміщень використовуються палатки, заслони-навіси, шалаші, землянки, укриття із снігу.Крім польових приміщень можна використовувати польові фортифікаційні споруди: перекриту щілину, бліндаж, сховище.
163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
Палатки, заслони-навіси, шалаші, землянки, укриття із снігу. Палатки: Встановл. на гніздах, що підвищуються над землею на 0.6-0.7 м, навколо виривають канавку для відтоку води.Рекомендується встановлювати над котлованом чи використовувати при. пониження рельєфу місцевості. Зимою отопл. переносними пічками,температура-17-200.В літній час намети повинні припідніматися для провітрювання. Підлога земляна. Шалаш і: з віток, хворосту, соломи. Є двускатні іконусні. Зручно користуватися літом, зимою- гарний захист від вітру. Підлогу застил. соломлю, вітками. Заслони-навіси: наклонні стінки, що встановл. з 1 чи 2 сторін площадки. Землянки: укриття котлованного типу з глубиною до2м., стіни обшив. досками.2 дверей,1 вікно, з нагірної сторни водрвідвідна конава, температура 20-220. Снігові укриття: Сніжні нори, використ. зимою для відпочинку, може підтримуватись температура 2-30.
164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
Польові фортифікаційні споруди:1)перекрита щілина:рів глубиною 1.5м і довжиною 3м. Для обладнання використовуються підручні матеріали, вхід закривають плащ-палаткою, навісним щитом, всередині 2 лежанки на відділення; 2)бліндаж: з лісоматеріалів, табельних засобів. Склад. з претамбуру, тамбуру, основного приміщення, на 8-15 чол., зимою встановл. пічки; 3) сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.
165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, ФВА.
Сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.Температура 16-200, шв. руху повітря 0.5м/с, відносна вологість 80%, об’єм вентиляції 2-4м3/люд.
ФВА-фільтровентиляційний агрегат- для очистки пов. від радіаційного пилу, для подачі чистого повітря в приміщення сховища.
166. Санітарні норми площі, кубатури, температури, вологості повітря сховищ, ГДК СО2 при різних режимах вентиляції. Елементи санітарного благоустрою (опалення, освітлення, збір і видалення нечистот і покидьок та інш.).
Сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.Температура 16-200, шв. руху повітря 0.5м/с, відносна вологість 80%, об’єм вентиляції 2-4м3/люд.
ФВА-фільтровентиляційний агрегат- для очистки пов. від радіаційного пилу, для подачі чистого повітря в приміщення сховища.Збір і видалення нечистот проводиться за допомогою втносних відер. Для 10чол. при 12год перебуванні потрібно1 відро.Воно повинно гарно закриватись та дезодоруватися землею 10% р-ом хлорного вапна.
167. Санітарний нагляд за розміщенням в закритих фортифікаційних спорудах, використання для цього інструментальних і розрахункових методів. Розрахунок вентиляції.
Розрахунок к-ті пов. необхідного для сховища проводиться на основі даних про к-ть СО2, що виділ. людиною в залежності від ступеня його активності.
L=Kn|p2-p1
L –к-ть повітря, K- к-ть вуглек-ти (л/год), що виділяється людиною; p1 початкова концентрація вуглек-ти; p2 – допустимий вміст вуглек-ти.
Інструментальні методи- такі як і в нормальних людей (цивільних). Розрахунок найкраще проводити за допомогою комп’ютера або калькулятора.
168. Санітарне прибирання полів бою. Порядок збору і поховання загиблих воїнів, обов’язки медичної служби.
Це видалення і знезараження з поля бою небезпечного в санітарному відношенні матеріалу, в т.ч. і збір і захоронння трупів. Очистка проводиться спец. командами, які виділяються ком. частини. Обовязки мед. сл.: 1) мед. огляд всіх без виключення загиблих перед відправкою їх на пункт поховання. 2) Спостереження за забезп. членів спец. команди спецодягом, рукавичками, фартухами з щільної тканини. 3) Спостереження за спалюванням санітарно небезпечних матеріалів на полі бою (перевязочного і підсттилочного матеріалів, обривків одягу), за прибиранням покидьків в ями. 4) вибір місця поховання (підвищення, що не затоплшяється під час дощів, паводків, ділянка з нахилом від найближчої водойми, с піщаним, супіщаним, суглинистим грунтом, що добре провітрюється і прогрівається сонцем; ведеться спостереження за похованням, визначається обсяг санітарно- гігієнічних міроприємств, оформлюються санітарні документи.Проводиться дезинфекція заразних трупів, або їх кремація.Збір і захоронення трупів, отруєних ОР і РР проводиться в протигазах і спецкостюмах. Такі трупи для транспортування вкладають в мішки зі щільного паперу і кладуть на брезентову підстилку. Після закінчення роботи – повна санобробка.
169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
Організовує начальник речового постачання. Л.П. обслуговування включає: 1) щолтижневе миття соолдат, із обов'яковою заміною білизни, 2) прання білизни, обмундирування 3) дезинфекцію і дезинсекцію, 4) ремонт білизни, 5) постачання милом, содою. Миючими засобами. Санітарний стан бань, пралень контролює гарнізонний лікар чи нач. мед. сл., він також слідкує за виконанням графіка помивок, зміни білизни, за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції. Під час миття фельдшер проводить огляд. Не рідше 1 р. на міс. Поводять огляд персоналу Л.П. обслуговування. Повари і пекарі миються в лазні щоденно.
170. Організація харчування військ у польових умовах. батальонні пункти харчування. Задачі медичної служби по контролю за харчуванням військ у бойовій обстановці.
Особливості в польових умовах: 1) замість 1-єї кухні – столової на частину, розгортаються польові кухні із розрахунку 1 на роту. 2)харчування стає децентралізованим, може навіть бути індивідуальним. 3) особовий склад користується особистою посудою (котелок, ложка, кружка) 4) широке використання консервованих і концентрованих продуктів
171. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ. Норми продовольчого забезпечення особового складу (пайки). Гігієнічна характеристика загально-військового пайка. Задачі лікаря при складанні й реалізації розкладки продуктів.
Осн. мета – силами і засобами мед. служби гарантувати найбільш повну адекватність харч. умовам праці солдат.+ гіг. та епід. контроль об’єктів продовольчої частини (кухні, столові, склади, пункти квашення, площадки для забою худоби), а також продовольчих магазинів, буфетів, обслуговуючого персоналу. Сан. нагляд оцінює правильність визначення потреб в енергії і харч. речовинах в зал. від: -антропометричних показників, -інтенс. праці, -умов відпочинку; правильність визначення реального поступлення енергії на основі даних про вихід готової їжі, лаб. даних. Широко використ. пайки для забезп. харчами особового складу у виключних ситуаціях. Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю. Пайок розділяють так: сніданок і вечеря- по 1 солдатському брикету, на обід – м’ясний, молочний чи білковий брикет. Чай, цукор – рівномірно на 3 рази. Харчуватися пайком >3-5 днів не рекомендується, калорійність достатня для підтримання боєздатності 3-5 днів. При складанні і реалізації розкладки продуктів лікар повинен: 1) визначитьи режим харч., 2) визн. повторність протяго дня і тиждня блюд однакової рецептури, 3) оцінити калорійність і її коливання по окремих днях, 4) визначити правильність використання та заміни цосн. прод. харч. додатковими.
172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
При використ. ЗМУ ↑ ризик потрапляння цих ОР в продукти. Тому транспортування продуктів проводять у щільно закритій тарі. Машина для перевезення має мати щільний кузов, на ній створюється запас доброякісної води для приготування їжі. Транспортування проводять по незараженій місцевості. Після подолання зараженої ділянки визначають ступінь радіаційного чи хім. зараження особового складу, кухні, харчів, води. Їжу готують поза зараженими ділянками. При незначному рівні радіації допускається приготування їжі на зараженій території. Широко застос. консерв. прод. Для знезараження використ. дезінфекцію, дегазацію, дезактикацію. Сухі пайки – коли приготування їжі на кухні виключається.. Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю.Раціон виживання - Пайок повинен забезпечувати орг. енергетичним матеріалом і поживними речовинами, необхідними для нормального функціонування і складатися з таких речовин, котрі швидко можна приготувати і котрі мало забруднюються чи заражаються.

173. Фактори, які визначають зараження харчових продуктів і готової їжі радіоактивними, отруйними та бактеріальними засобами. Захист, дезактивація, знешкодження продовольства від засобів масового ураження.
1) Шлях зараження: а) при використ. спец. приборів для розбризкування ОР чи БР, б) при використ. бомю і снарядів начинених ОР. в) при випадінні продуктів ядерного вибуху з радіактивної хмари. 2) Стійкість агента у зовн. середовищі (ступінь гідролізу ОР, ступінь виживання збудників, 3) Доза агента (чим ↑ доза → тим ↑ ймовірність зараження), 4) Агрегатний стан ОР - 5) Хім власт.ОР – застосовують високотоксичні ОР (алкалоїди, солі важких металів), які не змінюють колір, смак, запах харч. продуктів. 6) Місце зберігання харчів (на складі в добре закритій тарі → ↑ ймовірність залишитись придатними для вживання), 7) Спосіб зберігання (в скляній загерметизованій тарі → зберіг. краще). Продукти, що підозрюються в зараженні підлягають дезінфекції, дегазації, дезактивації. Для дезінфекції застос. кип’ятіння та обробку хім. препаратами (металічну тару кип’ятять в 3% р-ні соди 2 год, консерви в скляній тарі занурюють на 30 хв в 5% р-н монохлораміну або в 3% р-н хлорної суміші, або на 1год в 6% р-н перекису водню. Потім продукти із тари проварюють не < 2 год. Посуду знезаражують кип’тінням в 20% р-ні соди протягом 1год. Дегазація: провітрювання, знімання поверхневого зараженого шару,промивання водою, кулінарна обробка. Продукти заражені крапельно-рідинними ОР не підлягають дегазації. Тара, заражена фосфорорг. ОР→ дегазується 3-5% р-ном NaOH. Від продуктів заражених крапельно-рідинними ОР відрізають 2-3 см в глибину, у зв’язку з тим, що решта продукту може бути заражена парами ОР його промивають або провітрюють. Продукти дегазація яких неможлива – знищуються шлчхом спалення. Дезактивація: виконується шляхом механічного видалення РР. Продукти, що зберігалися в герметичній тарі, можна вживати після дезактивації тари і дозиметричного контролю. Дезактивацію продуктів, що знаходилися в твердій тарі починають з обробки тари, яку обмивають 2-3р водою. Дезактивацію посуди виконують неодноразовим обмиванням гарячою водою з милом, потім полощуть в чистій воді і сушать.
174. Організація і проведення медичної експертизи продуктів харчування у польових умовах. Етапи експертизи, сили, засоби, методи. Гранично допустимі концентрації РР, ОР у харчових продуктах і раціонах
В експертизі беруть участь: гігієністи, бактеріолог, вірусолог, епідеміолог, вірусолог, хімік, інженер-радіометрист,радіолог. Військовий лікар проводить відбір та відправку проб, а також надає іінформацію про можливе джерело зараження. Гігі єнічна експертиза проводиться у 4 етапи. 1 етап →(дослідження на місці). А збирання інформації. Уточнення виду ЗМУ, опитування особового складу, місцевого населення, врахування даних розвідки.В. Огляд об’єкту і місцевості. Звертають увагу на ознаки використання ОР. С.Для індикації отруйних речовин використовують прбор ПХР-МВ. Для вимірювання радіоактивного зараження продуктів використов. ДП-5А. 2 етап (відбір проб). проводиться прибором ПХР-МВ. Проводиться так: проби беруть з поверхневих шарів, розкриваючи не менше 10 місць у партії. З кожного місця берть біля 100г. продукту і змішують у заг. пробу. маса якої має бути біля 1000г.Забороняється змішувати поверхневі і глибокі шари.Проби із твердих продуктів збирають на глибину 1 см. сипучих-3см. пористих-10см. напіврідких-5см. Проби поміщують у скляні банки з пластмасовою кришкою.Сипучі упаковують в поліетиленові пакети.Проби нумерують, такий же номер ставлять на упаковці, звідки взяли пробу. 3 етап (лабораторні дослідження) сан. токсикологічне, сан. бактеріологічне, вірусологічне, сан. радіологічне, дозиметричне дослідження; хім. склад, фіз властивості.(у спец. лабораторіях). 4 етап (експертне заключення) приймаються рішення про: -допуск продуктів для харчування без обмежень, -продукт придатний для вживання здоровими людьми, якщо його зараженість не перевищує гранично допустимої норми, -продукт придатний для вживання але підлягає реалізації ч/з систему громадського харчування, -продукт, що підлягає дегазації, продуктне придатний до вживання і підлягає знищенню

175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
Забезпечує зам. командира частини по тилу, нач. інженерної хім. і мед. служб,а також командири підрозділів. Для забезпечення водних потреб оборудуються пункти водопостачання ПВС. ці пункти розгортаються в кожному батальйоні. В обороні поблизу пункта харчування. У військовій частині крім батальйонних і ротних пунктів водопостачання є ПВС для забезпечення водою особового складу штабу і тилу.1 Нач. інж. служби зобов’язаний:А) організовувати інж. розвідку джерел води.2) створювати ПВС і водозбірні пункти.3) підготовляти пропозиції щодо забезпечення особового складу водою.4) Постачати засоби очистки води,табелььні резервуари і розхідні матеріали.2 Нач. мед. служби зобов’язаний: А) виділяти сили і засоби для ведення розвідки джерел води.В) Оцінювати СЕ стан районів,де розміщуються ПВС. С) Проводити контроль за СЕ станом цих пунктів.Д) Контролювати якість води. Е) Постачати підрозділи індив. засобами обеззараження води. Є) Проводити інструктаж по правилах обеззараження. Ж)Контролювати забезпечення військ водою. Нач. хім. служби зобов’язаний: виділяти сили і засоби для ведення радіац. і хім. розвідки джерел води. івести контроль якості води, що видається військам.
176. Організація та проведення розвідки вододжерел. Оцінка якості води в польових умовах, табельні комплекти і прилади, що використовуються для цього. Вимоги до якості води у польових умовах, норми польового водопостачання.
Розвідка вододжерел проводиться дозором. До складу дозору можуть включатись і спеціалісти мед. служби. Завдання розвідки: встановити кількість і місце знах. сан. стан джерел інавколишньої місцевості, визначити придатність джерел для питя,іх технічний стан. Організовується розвідка нач. інж. служби нач. мед. служби зобов’язаний виділити сили і засоби для ведення розвідки.При виборі джерела розвідка орінтується на артезіанські води.,струмки потім грунтові і відкриті води,водойми. Оцінка якості води проводиться при виборі джерела і в процесі сан. контролю за водопостачанням. У польових умовах вода не повинна викликати ↓ боєвої здатності солдат. Вимоги до якості: макс. допустима конц. токсичнх реч→0, продукти ядерного вибуху→не більше 20, вміст мікробів: колі індекс→небільше 3, прозорість не менше 20, колір не більше 35, зал. хлор→0.8-1.2, міідь→не більше 3. Витрати води на сан. обробку особового складу 45л. на людину.Добова потреба уводі бат. мед. пункта→0.5м3 полкового→4м3. Потреба води у л. на 1 людну\ добу: (під час помірної погоди)→для пиття потрібно→2.5л., для приготув. їжі→3.5л., для миття посуду→1л., для вмивання→3л., разом→10л.

177. Пункти водопостачання (ПВП), пункти водорозбору (ПВР), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
ПВП – місце де проводиться добування, очистка, зберіг.,видавання води. ПВР – місце для видачі води. На ПВП є площадка для добування, очистки, зберіг., видавання води, місце де тара миється та підлягає дезінфекції, ділянка для транспорту. За 50-100 м від ПВП створюється зона санітарної охорони, місця для миття тари – за 25-30м від місця забору води. Вимоги до ПВП: джерело (криниця) має бути віддаленим від джерела забруднення на 15-35м, зруб має виступати над поверхнею землі не < ніж на 0,7м, над криницею має бути навіс, забороняється набирати воду індивідуальними відрами. Зберіг. води на ПВП проводиться у табельних засобах чи у тарі, її періодично чистять хлорним вапном (50-100мг активного хлору на 1л води) хлорують протягом 1 години, потім тару ополоскують водою. Фляги дезінфікують кип’тінням чи хлоруванням шляхом додавання 4мл1% р-ну хлорного вапна у флягу на 30 хв.Потім полощуть. Табельні засоби обробки води у польових умовах: - тканинно-вугільні фільтри (ТУФ-200), -військова та автомобільна фільтраційна станція (ВФС та МАФС), -пересувна опріснювальна станція (ОПС), -пересувна опріснювальна установка (ПОУ-4), для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125), польова автокухня (ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник (ПНК-2). Див п. №178.

178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
. Табельні засоби обробки води у польових умовах: - тканинно-вугільні фільтри (ТУФ-200), -військова та автомобільна фільтраційна станція (ВФС та МАФС), -пересувна опріснювальна станція (ОПС), -пересувна опріснювальна установка (ПОУ-4). Види очистки води: освітлення (знебарвлення, дезодорація), знезараження, знешкодження, дезактивація, + опріснення. В польових умовах використовується: кип’ятіння, хлорування, коагулювання, відстоювання. фільтрування, опромінення УФ променями, обробку спец. таблетками. Контроль за якістю води виконує мед. служба. Кип’ятіння: при відсутності підозри зараження бак. засобами кип’ятять 10 хв, при підозрі – 1 год. Для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125).), польова автокухня (ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник (ПНК-2). знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Опріснення: дистиляція або виморожування. Для дистиляції викор. установку ПОУ, або станцію ОПС (продуктивність 5-6 м3/добу. виморожування: вже при t˚= -3- -4˚С на поверхні солоної води утв. кірка із прісного льду. При систематичному використ такої води до неї треба додавати мінеральні речовини. До імпровізованих засобів відносяться: 1) фільтр із підручних матеріалів (пісок, активоване вугілля, тирса), 2) пристосування для приготування їжі на відпрацьованих газах.
179. Санітарний нагляд за водопостачанням військ в умовах застосування зброї масового ураження. Методи і засоби знезараження, дезактивації води у польових умовах. Методи і засоби медичного контролю, критерії оцінки.
Водопостачання складається із підготовчих і спец. заходів. Підготовчі: проводять до використ. ЗМУ. 1) навчання особового складу діям при застос. ЗМУ. 2) Перевірка захищеності від ЗМУ джерел води.. Спеціальн і: проводять після використ. ЗМУ.(індикація та експертиза води на ОР, РР, БР; спец обробка – знезаражуння, дезактивація.) Знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Дезактивація проводиться з допомогою ТУР-200 і включає і коагуляцію, і хлорування, і відстоювання і фільтрацію. Під час цієї процедури може затримуватись до 50-80% радіоактивних речовин. Мед. контроль проводиться мед. службою під кер. нач. мед. сл. шляхом взяття проб і провед. лаб. дослідж. та складання експертного заключення, в якому проводиться оцінка води. Критеріями оцінки є: 1) токсикологічна безпека води. 2) наявність чи відсутність у воді продуктів радіактивного вибуху, 3) протиепідемічна надійність, 4) органолептичні власт. води.
180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
В польових умовах використовується: кип’ятіння, хлорування, коагулювання, відстоювання. фільтрування, опромінення УФ променями, обробку спец. таблетками. Контроль за якістю води виконує мед. служба. Кип’ятіння: при відсутності підозри зараження бак. засобами кип’ятять 10 хв, при підозрі – 1 год. Для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125).), польова автокухня (ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник (ПНК-2). знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Опріснення: дистиляція або виморожування. Для дистиляції викор. установку ПОУ, або станцію ОПС (продуктивність 5-6 м3/добу. виморожування: вже при t˚= -3- -4˚С на поверхні солоної води утв. кірка із прісного льду. При систематичному використ такої води до неї треба додавати мінеральні речовини. До імпровізованих засобів відносяться: 1) фільтр із підручних матеріалів (пісок, активоване вугілля, тирса), 2) пристосування для приготування їжі на відпрацьованих газах.
181. Визнач.гігієни військ. праці як галузі гігієнічної науки і військ. медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. психологією.
Гігієна військової праці - розділ воєнної гігієни, що вивчає зміни працездатності солдата під впливом факторів боєвої обстановки та шукає методи боротьби з перевтомою.Гігієна військової праці тісно повязана із всіма розділами гігієни.Оскільки військова праця є досить інтенсиивною, то для її економізації потрібно добре знати фізіологію праці та руху.Руховий акт є більш економним, точним, коли він вивчений до автоматизму.Досягнути цього можна шляхом системних тренувань до появи втоми.У цьому випадку вдається використати адаптаційний механізм. та фізіологічні резерви організму і подовжити фазу стійкої робочої здатності(компенсації) і відтягнути настання втоми.
182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
Фізіологія військової техніки, на відміну від анатомії ще зовсім вивчена і не описана в літературі, тому Вам, молоді науковці доручаємо у тісній співпраці із кафедрою військової підготовки досліджувати фізіологію танків та різних там бронє поїздів і підводних лодок. Особливу цікавість викликає реліктовий Бронєтьомкін Поносєц.Деякі дані щодо обслуговування танків: 1. Ніколи не намагайтеся обслуговуати танк, який їде прямо на вас. 2. Танки люблять, щоб іх обслуговували танкісти. 3. Танкам слід проводити щоденні профілактичні прочистки хоботів турундами, виготовленими із спеціальних матеріалів, змочених маслом. 4. Слід стежити за гусеницями танків, адже із курсу біології відомо, що гусениці люблять перетворюватися в метеликів, тому якщо таке трапиться, слід негайно звільнити метеликів з-під танка і замінити їх на нових гусениць
183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
Військова праця є досить небезпечною, ця небезпека зумовлена наявністю факторів, що можуть спричинити отруєння і навіть смерть людини.До таких факторів відносяться: ОР, бактеріальні засоби, ВЧ випромінення. На першому місці знаходяться ОР найнебезпечнішим серед ОР є: бензол, кселол, толуол, сольвент-нафта, дихлоретан, фосфорорганічні сполуки. Ці речовини потрапляють в організм і зумовлюють значну інтоксикацію, яка приводить до порушення обміну і смерті.Шляхи потрапляння: 1) інгаляційний 2) через шкіру 3) через слизові 4) шляхом ковтання. Найнебезпечніший інгаляційний шлях. Ймовірність отруєння збільшується із підв. t повітря, оскільки прискорюється випаровування рідин з одного боку і зб. частота дихання з другого боку. П-ка склад. із заходів 2 груп. 1 група: заходи, що проводяться при санітарно попереджувальному надзорі за обєктами. 2 група: заходи, що викон. в ході поточного саніт. надзору. С-ма гігієн. контролю включає: гіг. та мед. спостереження, тілесний огляд, мед. огляд, обстеження. До завдань гіг. контролю входить: пояснювати особ. складу суть гіг. вимог при роботі із ОР, навчати відповідних прийомів захисту та контр. виконання правил безпеки.
184. Гігієна праці у бронетанкових і мотострілецьких військах. Проф. шкідливості в танках, конструктивні й експлуат. засоби профілактики їх несприятливої дії. Порохові, вихлопні гази, їх склад, дія на ор-м, п-ка
Особливості праці: 1) обмеження розмірів робочого приміщення. 2) вимушена робоча поза. 3) поганий температурний режим. 4) при відкритих люках забруднення повітря 5) контакт із пальним матеріалом 6) вібрація 7) шум 8) небезпека загоряння одягу. 1. Малі розміри робочого приміщення затрудняють роботу, коли танк рухається.Щоб уникнути пошкодження танкісти знах. в стані мязевого напруження як наслідок - застій крові в кінцівках, статичне напруження. П-ка: на зупинках виконують фіз. вправи, одягають шоломи для попередження травм в танку.2. Неблагоприємний темп. режим - літом темп. у танку 45-35гр. (через те, що нагрівається броня танку). Для попередження перегрівання відкривають люки, включають вентиляцію, мають необмежений питтєвий режим. У зимку темп.= зовн. темп., тому можливі переохолодження. Проф.: теплий одяг і зігрівання танку. 3. Контакт з пальним матеріалом- безпосередній контакт – зміни шкірного покриву. Бензин сушить шкіру, що приводить до появи тріщин,екзем, піодермій,Змазковий матеріал викликає масляні вугрі гіперкератози.П-ка: створення доброї штуч. вентеляції, дотримання гіг. правил. 4. Шум, вібрація - за годину руху по бездоріжжю екіпаж отримує 700 поштовхів. Вібрація може бути поперечно- кутова, поздовжньо-кутова, вертикальна. Зумовлює збільш. мязевого тонусу, нервової збудливості, спазм судин розширення зіниць зниж. ЧСС. Шум -зниж. гостроту слуху, секреторну діяльність, зб. АТ. П-ка: викор. шльомофонів, техн. контроль танка. 5. Забрудненість, запиленість повітря, порохові гази: склад:оксид вуглецю – 35%, оксид азоту – 40%. Забруднення відбувається під час стрільби. Концентрація залежить від: 1) швидкості, тривалості стрільби, 2) ефективності і обєму вентиляції. Вихлопні гази: містять оксид вуглецю, але в меншій кількості. Дистанція між танками пов. бути 25- 50м. Потрапляючи в організм, пил викл. ларингіти, фарингіти. трахеїти, бронхіти, блефарити, кнюнктивіти. Для захисту використов. респірат., протигази, зах. окуляри.
185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
Гігієнічні особливості праці: 1) Значні фіз. напруження, повязані з обслуговуванням зброї. 2) коливання повітря при стрільбі, 3) забруднення одягу і шкірних покривів змазковим матеріалом. Найважл. ф-ом проф. шкідливості є дія на органи слуху пострлів із зброї, утворюється 3 хвилі – 1)дульна, 2) балістична, 3) від розриву снаряду. Р-ія органу слуху 3-х типів: 1) Механічна: пошкодження барабанної перетинки. 2) Больова: подразнення больових закінчень, 3) Акустична: пошкодження кортієвого органу. П-ка: викорис.проти шумів, влашт. щілин, окопів, щитів на зброї. Хім. ф-ри: порохові гази (окис вуглецю, азоту, сірки). Проф.: швидке прибирання пустих гільз, викор. повітрявідсмоктувачів, викор. поточно- відточної вентиляції
186. Гігієна праці у радіотехнічних військах. Специф. і неспециф. щкідливі ф-ри, що вплив. на особ. склад радіолокаторних станцій. Осн. способи захисту від опром. полем НВЧ, інші заходи п-ки. Методи і засоби медичного контролю, нормування.
працівники РЛС працюють в умовах, коли на організм може діятиСВЧ і мяке рентгенівське випромінення. Для діяльності операторів х-не псих. напруж., яке може викликати “сенсорний голод” і викликати швидку втомлюваність. праця радистів повязана з обслуговуванням силових агрегатів. може походити в умовах короткочасної дії шуму, вихлопних газів, можл. контакт з пальним, маслянистими матеріалами. Неспецифічні фактори: мяке рентгенвипромінення, шум, вібрація, хім. домішки в повітрі, поганий температурний режим, недостатня освітленість, велике навнтаження на ЦНС і зоровий аналізатор. специфічні фактори: імпульсне електромагнітне випромінення надвисокої частоти. Заходи профілактики: 1) контроль за справністю РЛС, 2) використання засобів індивідуального захисту (одяг, окуляри). необхідність захисту виникає, коли величина радіохвиль перевищує 10 мкВт/см2. Захист: 1) ↓ інтенсивності випромінення, 2) скорочення часу перебування під опроміненням. Добре захищають від радіохвиль СВЧ- діапазону провідники.Нормативи: інтенсивність рентгенвипромінення 0,2 мР/год. Шум – 65 Дб, (оптим. - 20-45), темер. – 16-27оС (18 – 20), відносна вологість – 30 –70% (40 –60%), швидк. руху повітря- 0,5- 1 м/с (0,4 –0,5), СО2 – 0,1% (0,04), оксиду азоту – 0,005, оксиду вуглецю – 0. 02 г/м2