Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції

Функції Конституції, серед яких особливе значення мають установчі, інтегруючі, системотворчі та інші функції.Конституція вносить системність у право, є ефективним системоутворюючим фактором правової системи, закріплює вихідні засади формування і дії національного права, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями.Норми Конституції “вливаються” в норми інших галузей права, є їхнім джерелом.Роль Конституції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у праві насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соціальну спрямованість (функцію) держави тощо. Цим самим Конституція закладає основи цивільного права. Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право є його основною галуззю. Соуіальне призначення та роль конституції знаходять своє втілення в її функціях, основними з яких є установча, правотворча, регулятивна, охоронна, політична, економічнпа, культурна, інформативна та інші. Основними рисами конституції є:1) основоположний характер, оскількі предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші політико-правові, суспільні відносини.2)народний характер, який полягає в тому, що конституція виражає інтереси народу та має служити йому. 3) реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам. 4) стабільність. Юр. властивості конституції такі: 1) конституція це насамперед закон, тобто акт виняткової ваги і значення 2) конституції притаманне юр. верховенство, найвища юр. сила.3) конституція є осново. Правової ситеми країни, її законодавства.4) конституції властвивий особливий порядок її прийняття і зміни.