Поняття й види судових витрат у господарському судочинстві

При організації діяльності судів із розгляду і вирішення спо­рів держава несе значні витрати, які складаються із витрат на матеріально-технічне забезпечення судів та утримання судової системи. Окрім того, до судочинства залучаються особи, які спри­яють здійсненню правосуддя, діяльність яких потребує матеріаль­ної компенсації, здійснюються дії, які потребують додаткових ви­трат. Тому законодавством на осіб, в інтересах яких розглядаються і вирішуються спори в судах, покладено обов’язок відшкодовувати витрати на судочинство.

Встановлення державою судових витрат має на меті, окрім ін­шого, попередити необґрунтоване звернення до господарського суду та стимулювати виконання своїх зобов’язань добровільно.

Згідно з п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України » судовими витратами є пов’язані з розглядом справи в господарсько-му суді витрати, які складаються з державного мита (з 1 листопада 2011 р. — судового збору), сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з 1 листопада 2011 р. виключаються) та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України належать, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Інститут судових, витрат у господарському процесі складається не тільки з норм господарського процесуального права, а й містить також норми фінансового права.

Зокрема, норми фінансового права регулюють порядок сплати державного мита (судового збору), звернення до фінансових органів тощо. Ціна позову, звільнення від сплати судових витрат, від-строчка, розстрочка їхньої сплати і багато інших відносин, що ви-никають між судом, та іншими учасниками процесу, регулюються нормами господарського процесуального права

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати поділяються на:

- судовий збір;

- суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом;

- витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження;

- оплати послуг перекладача, адвоката;

- інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (до таких витрат зокрема відносяться суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи).