Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна

Едвард Чемберлін (1899-1967) - американський економіст. У 1933 р. вчений публікує працю "Теорія монополістичної конкуренції", яка стала згодом класичним твором.

" Теорія монополістичної конкуренції" Чемберліна була викликом традиційній економічній науці, згідно з якою монополія і конкуренція існували як взаємовиключні поняття.

Чемберлін у своїй праці показав існування спеціального виду монополії, яка є необхідною складовою конкурентної ринкової системи. Він вказав на два способи поєднання монополії з конкуренцією;

o створення ринку ймовірно рідкісних товарів - цей варіант можливий за наявності двох або невеликого числа продавців;

o ринок диференційованих продуктів - контроль продавців над товарами, що мають особливі ознаки.

Запропонований ним варіант монополістичної конкуренції має такі характерні ознаки:

o число продавців досить велике;

o кожна фірма діє на ринку, не враховуючи свого впливу на поведінку конкурентів;

o товар якісно різнорідний, тому покупці віддають перевагу товарам із торговою маркою конкретних продавців;

o вхід у виробництво близьких груп продуктів не обмежений. У результаті кожний продавець має криву попиту за заданих цін.

Пропонуючи диференційований продукт, кожний продавець формує свій мікроринок, на якому виступає як монополіст, але водночас його товар зазнає конкуренції з боку більш довершених товарозамінників. Конкуренція при цьому розвивається в трьох напрямках;

o маніпулювання ціною - через монополізацію ринку продавцем відбувається порушення рівноважної ціни у бік збільшення; це призводить до зменшення обсягів виробництва продукції, недовикористання виробничих потужностей, зростання безробіття (негативний аспект теорії Чемберліна);

внесення якісних змін у виготовлюваний продукт;

o впровадження реклами.

Останні два чинники належать до нецінових чинників конкуренції.

Пізніше до нецінових умов посилення монополістичної конкуренції Чемберлін відніс технічне удосконалення й обслуговування покупців.