Позичковий процент: сутність, джерело, норма. тенденція

Позичковий відсоток – це плата за позичк. капітал. За сутністю він є двічі перетворена форма додатк. вартості. Розрізняють реальну і номінальну ставку позичк. відсотку. Реальна ставка відсотку – це різниця між номінальною ставкою та інфляцією. Від чого залежить нормапозичк. відсотку?

° співвідношення попиту та пропозиції на позичк. капітал, наявність чи відсутність конкурентного середовища;

° міра ризику (чим вищий ризик, тим вища норма позичк.%)

° фаза пром. циклу (у період ек. криз норма позичк. відсотку найвища)

° термін, на який беруть позику (чим він довший – тим менший позичк. %)

° розмір позики (для двох позик, виданих на один і той же термін, менший % буде у більшої позики).

° найвищий чинник: наявність чи відсутність конкурентного середовища (якщо в маленькому місці 1 банк -% вище). Позичковий відсоток, як ціна позичкового капіталу є ірраціональною формою ціни, бо виражає не його вартість, а його споживну вартість. Єдиним джерелом позичкового відсотку є додаткова вартість, створена найманими працівниками, що привласнюється функціонуючими капіталістами. Справа в тому, що позичальник у вигляді позики бере не просто гроші, а капітал. На цей капітал він набуває засоби виробництва й наймає робочу силу, що й створює додаткову вартість, яка є джерелом для сплати позичкового відсотку. Такий дійсний економічний зміст позичкового відсотку. Коли позичковий кап. роздоюється на капітал-власність і кап.-функція, відбувається розділення середнього прибутку на підприємницький прибуток та позичковий відсоток. При цьому підприємницький прибуток привласнює функціонуючий капіталіст, а позичковий відсоток – грошовий капіталіст. Йдеться при цьому не про різні суб'єкти, а, як правило, про один і той же суб'єкт. А це означає, що один і той же підприємець виступає в один і той же час і як власник, і як функціонуючий капіталіст. Тому в капіталістичному господарстві оперують не терміном прибуток, а термінами – відсоток та підприємницький прибуток. При цьому зовні відсоток виступає як винагорода за власність на капітал, а підприємницький прибуток – як оплата підприємницької діяльності, тобто, як своєрідна зарплата. Підприємець розглядає відсоток, як продукт його власності на капітал, а підприємницький прибуток – як результат його підприємницької діяльності. Крім того, слід мати на увазі, що, оскільки відсоток є частиною середнього прибутку, він зазнає ту ж тенденцію руху, що й середній прибуток, тобто, знижується. Це обумовлено чинністю закону тенденції норми прибутку до зниження.