Форми повернення коштів при проектному фінансуванні

Головною привабливістю схеми проектного фінансування для інвесторів є можливість одержання більшого розміру доходу від інвестицій ніж при традиційній схемі. Це досягається застосуванням схем розподілу кінцевих результатів проекту. Найчастіше при цьому використовуються системи:

1. Участі в майбутніх прибутках проекту.

2. Роялті.

3. Довгострокового кредитування з урахуванням регресу.

Участь у прибутку припускає, що інвестор стає співвласником проекту. При цьому інвестиції спрямовуються на придбання цінних паперів майбутнього підприємства (найчастіше привілейованих акцій). Після завершення проекту він одержує дивіденди доти, поки не буде прийняте рішення про продаж акцій. Дану форму доцільно використовувати при довгостроковій дії результату проекту. Така ситуація характерна при освоєнні нових технологій і створенні нових виробництв.

Приклад розрахунку доходності інвестора при використанні даної форми поданий в табл. 5.5

Таблиця 5.5

Розрахунок прибутковості інвестицій при використанні форми участі у капіталі (прибутках)

Найменування показників	Значення показників
1. Сума інвестицій у придбання акцій, тис. грн.
2. Обумовлений рівень дивідендів, %
3. Прогнозований ріст курсової вартості акцій за 5 років, %
4. Загальна суму прибутку інвестора від отримання дивідендів за 5 років, тис. грн.
5. Загальна сума прибутку інвестора від росту курсової вартості акцій, тис. грн.
6. Загальна прибутковість інвестицій, % річних

Таким чином дохід інвестора від участі в прибутках майбутнього проекту складається з двох частин:

· Дивіденди.

· Ріст курсової вартості цінних паперів.

Якщо результат проекту пов'язаний з одержанням відносно короткострокового ефекту (наприклад, при освоєнні нового продукту в умовах конкурентного ринку), то найбільш доцільним є одержання фіксованої частки від результату проекту в обмежений період часу. Дана система повернення інвестицій називається роялті. Найчастіше, як базу роялті використовується обсяг продажу, а розмір роялті встановлюють у відсотках до нього.

На відміни від участі в прибутках, роялті має визначений термін використання. Наприклад якщо діловий проект присвячений впровадженню на ринок нового продукту, то в договорі про фінансування вказується:

· База для розрахунку роялті, наприклад, обсяг продажу.

· Ставка роялті у відсотках, наприклад, 1,25% від обсягу продажу.

· Термін дії роялті, 1,25% від обсягу продажу протягом трьох років.

В таблиці 5.6 подано типовий розрахунок доходності від інвестицій при використанні даної форми повернення запозичених коштів.

Таблиця 5.6

Розрахунок прибутковості інвестицій при використанні роялті від обсягу продажу

Найменування показників	Значення показників
1. Сума інвестицій у проект, тис. грн.
2. Встановлена ставка роялті у % до обсягу продажу	1,25
3. Встановлений термін дії роялті, років
4. Запланований обсяг продажу продукту проекту під час дії договору про роялті, тис. грн.
5. Валовий доход від роялті, тис. грн.
6. Прибуток інвестора від роялті, тис. грн.
7. Загальна прибутковість інвестицій у % річних	33,3

В залежності від конкретної спрямованості проекту можливе застосування й інших показників. Наприклад, при реалізації проекту, спрямованого на ресурсозбереження, як базу роялті може використовуватися сума економії ресурсу (сировини, енергії тощо). В цьому випадку, доходність інвестора формується наступним чином (табл. 5.7)

Таблиця 5.7

Розрахунок прибутковості інвестицій при використанні роялті від обсягу економії споживання електроенергії

Найменування показників	Значення показників
1. Сума інвестицій у проект, тис. грн.
2. Встановлена ставка роялті від фактичної суми економії споживання електроенергії, %
3. Встановлений термін дії роялті, років
4. Фактична економія споживання електроенергії в наслідок впровадження проекту за 5 років
5. Валовий доход від роялті, тис. грн.
6. Прибуток інвестора від роялті, тис. грн.
7. Загальна прибутковість інвестицій у % річних

У світовій практиці виконання проектів система роялті використовуються не тільки в якості схеми розрахунків з Інвестором, але й з іншими його учасниками, насамперед з основним виконавцем проектних робіт. Тобто оплата за роботи, які виконуються відбувається не одразу після її завершення, а під час експлуатації продукту проекту.

На рис. 5.7 розглянута схема застосування різних варіантів фінансування проекту та повернення коштів.

Рис. 5.7 Схема застосування різних варіантів фінансування проекту та повернення коштів.

В даній схемі реалізуються три варіанти фінансування проекту:

1. Створення бюджету проекту за рахунок внесків Інвестора та Замовника. З цього бюджету було сплачено за послуги Підрядника.

2. Система участі в прибутках. За нею були погашені зобов'язання перед Інвестором.

3. Система роялті. За нею були погашені зобов'язання перед Інвестором.

Система роялті в розрахунках з виконавцями проектних робіт має ряд позитивних рис. Серед них можна особливо виділити:

· При її застосуванні відбувається економія бюджету проекту за рахунок того, що частина виплат відбувається по його завершенні.

· Для здійснення розрахунків з'являється надійна база у вигляді фактичних грошових надходжень від експлуатації продукту проекту.

· Підвищуються стимули виконавців робіт в якомога якісному їх завершенні. При цьому підвищується ймовірність високого кінцевого результату, а, відповідно, і майбутніх доходів виконавця.

Конкретні методики обґрунтування відсотка по привілейованих акціях, бази і ставки роялті відомі з курсу «Фінансовий менеджмент». Порядок їхнього використання при прийнятті конкретної схеми проектного фінансування буде розглянутий на практичному занятті.

Незважаючи на існування методів оцінки та аналізу проекту, різноманітні форми регресів та додаткового страхування, вигідні для інвесторів форми повернення коштів, фінансування проектів все одне є ризиковим. Передбачити майбутнє неможливо, а тому наші уявлення про очікуванні результати, частіше за все, будуть відрізнятися від реальності.

Тому встановлення умов забезпечення інвестицій та відповідних ним форм повернення коштів завжди буде мати елементи гри. Вірно вгадавши рівень майбутньої ефективності нововведення, високу ймовірність його впровадження та обравши найбільш раціональну схему участі в проекті можна отримати прибутки, які значно перевищують середній ринковий рівень, і навпаки.