ПИТАННЯ 8. Криміналістична характеристика зґвалтувань

Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, відповідальність

за вчинення якого передбачена ст. 152 КК, є найбільш тяжким злочином проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Специфіка розслідування цих злочинів зумовлена їх характером, необхідністю детального вивчення не тільки обставин події та потерпілої особи, підозрюваних, обвинувачених, а й різноманітних сторін їх особистого, також інтимного життя.

Криміналістична характеристика цього злочину складається з таких елементів: спосіб вчинення та приховування злочину; найбільш характерні сліди, що пов'язані з насильницьким статевим актом; особа злочинця; особа потерпілої чи потерпілого; місце і час вчинення злочину; обстановка вчинення злочину.

Найбільш характерними слідами зґвалтування є розірваний одяг потерпілої особи; сліди боротьби й подолання опору на тілі як потерпілої особи, так і підозрюваного (подряпини, синці, укуси тощо); сліди боротьби на місці вчинення злочину; сліди виділень із людського організму (сперми, крові, слини тощо) на білизні.

Серед злочинців значна кількість неповнолітніх, поведінка яких відрізняється агресивністю, призводить до тілесних ушкоджень, цинічних образ, знущання, приниження честі й гідності особи.

Місцем вчинення злочину найчастіше бувають відлюдні місця, покинуті будівлі, підвали й горища багатоповерхових будинків, квартири жертви або насильника, підсобні приміщення; у теплу пору року - парки, сквери, береги водоймищ або інші місця відпочинку та ін.