Симптоми гонореї

Симптоми гонореї у чоловіків:
• біль при сечовипусканні;
• жовтувато-білі виділення з сечівника.
Симптоми гонореї у жінок:
• жовтувато-білі виділення з піхви;
• міжменструальні кровотечі;
• біль при сечовипусканні;
• біль унизу живота

Профілактика:

– кожен повинен користуватися лише своїм посудом, мити її потрібно в гарячій воді з використанням бактерицидної кошти.

– такі предмети, як мочалка, рушник, бритва та інші повинні бути у кожного окремі, і зберігати їх теж потрібно в окремих місцях.

– всі інтимні контакти з хворим потрібно виключити – не повинно бути не тільки статевого акту з носієм захворювання, але навіть поцілунків.

37. Профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом

Оскільки основним механізмом передачі всіх венеричних захворювань і вірусу СНІДу залишається статевий акт, то найкраща їх профілактика - це використання презерватива під час сексу. Варто пам'ятати, що не має значення, які слизові контактують під час зараження, тому заразитися статевими інфекціями можна не тільки при класичному статевому акті, а й при орогенітальних контактах. Та й сам презерватив не може стати гарантією безпеки - нерідкі випадки розривів або зісковзування презерватива, а в цьому випадку достатньо і недовгого контакту слизових для зараження.

Екстрені заходи профілактики венеричних захворювань

У випадках незахищеного статевого акту або при порушенні цілісності презерватива під час нього, існує ряд медикаментозних препаратів для екстреної профілактики.
Медикаментозна профілактика венеричних захворювань не може надійно захистити від усіх венеричних захворювань, але деякі препарати добре підходять для профілактики таких венеричних захворювань, як сифіліс, гонорея, трихомоніаз.

До них відносяться розчини таких антисептиків, як мірамістин, хлоргексидин, набагато рідше застосовуються в сучасному лікуванні розчини перманганату калію, нітрату срібла, якими обробляють слизові після контакту. Також, для профілактики венеричних захворювань можуть застосовуватися пасти або свічки, що містять антисептики, наприклад Фарматекс, Патентекс овал, які вбивають і хвороботворні мікроорганізми, і сперматозоїди, тому іноді використовуються і для запобігання від небажаної вагітності. Але надійність будь-яких фармацевтичних засобів для профілактики статевих інфекцій набагато менше, ніж у презерватива.

Кращою профілактикою венеричних захворювань завжди був і залишається секс з одним статевим партнером, як правило, в сім'ї. Причому в повній впевненості у своєму партнері можна бути тільки після обстеження на статеві інфекції.

38. Небажана вагітність означає, що жінка не готова до виховання дитини за фізичними, моральним чи матеріальним показниками.

Наслідки переривання вагітності

До них відносяться запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення, ендометріоз, дисфункція яєчників, безплідність, ускладнення течії вагітностей. Використання під час аборту розширників нерідко спричиняє розвиток недостатності (неповного змикання) шийки матки. Надалі це може привести до слабості м'язового апарату шейки матки і, як слідство, до пізніх викиднів на терміну 18-24 тижня. Після аборту різко зростає частота позаматкових вагітностей. При наступних вагітностях і пологах зростає імовірність порушення родової діяльності й аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, зв'язаних з патологією судин матки. Після одиничного аборту погроза викидня при наступній вагітності становить 26%, після двох — зростає до 32%, а після трьох і більш небезпека мимовільного переривання вагітності досягає 41%. Збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки.

Контрацепція — Запобігання незапланованої вагітності при випадковому або регулярному статевому житті.

Спосіб контрацепції
Спринцювання
Перерване статеві зносини
Календарний метод - дана ступінь надійності можлива тільки при регулярному менструальному циклі
Презерватив (кондом)
Діафрагма (вагінальний ковпачок)
Внутрішньоматкові засоби
Хімічна контрацепція (крем,свічки, тампони)
Гормональні внутрішньоматкові засоби
Гормональні таблетки (оральна контрацепція)
Гормональні уколи
Гормональні імплантанти
Медична стерилізація

39. ОБЩИЕ ПРАВИЛА НАЛОЖЕНИЯ БИНТОВОЙ ПОВЯЗКИ

1. Больного следует уложить или усадить в удобное положение, чтобы бинтуемая область тела была неподвижна и доступна.

В случаях ранений головы, шеи, груди, верхних конечностей, если позволяет состояние раненого, повязку удобнее накладывать усадив пострадавшего. При ранении живота, области таза и верхних отделов бедра, повязка накладывается в положении лежа на спине, а таз пострадавшего следует приподнять, подложив под крестец сверток из одежды или скатку шинели.

2. Бинтуемая часть конечности должна находится в положении, в каком она будет находиться после наложения повязки.

3. Бинтующий должен стоять лицом к больному, чтобы иметь возможность вести наблюдение за его состоянием и избегать ненужного травмирования при наложении повязки.

4. Ширина бинта выбирается соответственно размерам раны и бинтуемого сегмента тела.

5. Бинт раскатывают слева направо, против часовой стрелки. Головку бинта, как правило, держат в правой руке, а свободный конец – в левой.

6. Бинтование всегда производят от периферии к центру (снизу вверх).

7. Бинтование начинают с 2-3 закрепляющих туров (т.е. круговых витков) бинта. Закрепляющие туры накладываются на наиболее узкую неповрежденную область тела около раны.

8. Каждый последующий оборот бинта должен перекрывать предыдущий на половину или на две трети его ширины.

9. Бинт раскатывают не отрывая его головки от поверхности тела, что обеспечивает равномерное натяжение бинта на всем протяжении повязки.

10. Если бинт израсходован, а бинтование необходимо продолжить, тогда под конец бинта подкладывают начало нового и укрепляют круговым туром; затем бинтование продолжают.

11. Бинтование рекомендуется завершать 2-3 круговыми турами наложенными в проекции закрепляющих туров, с которых начиналось бинтование.

12. Повязка завершается надежным закреплением конца бинта.

Конец бинта разрезают (разрывают) продольно, полученные полосы перекрещивают между собой, затем обводят вокруг бинтуемого сегмента и завязывают узлом. Закрепить конец бинта можно также английской булавкой, полосками лейкопластыря, прошить нитками, либо продернуть кровоостанавливающим зажимом сквозь туры бинта и завязать узлом.

13. Узел, которым закреплен конец бинта не должен находиться: в проекции раны (другого повреждения), на затылочной и височной области, на спине, на подошвенной поверхности стопы, на ладонной поверхности кисти.

40. Повязка "Чепец", схема наложения.

1. Взять отрезок бинта длиной 80 - 90 см. Расположить середину отрезка бинта на теменную область головы; концы бинта удерживает пациент или помощник.

2. Взять начало бинта в левую руку, головку бинта - в правую. Сделать закрепляющий тур вокруг лба и затылка.
3. Провести бинт по лобной поверхности до завязки. Обогнуть ее в виде петли и вести бинт на затылок до противоположной стороны к другой завязке.
4. Обернуть бинт снова вокруг завязки и вести по лобной части головы выше закрепляющего тура. Аналогично вести бинт по затылочной части головы.
5. Повторить циркулярные ходы вокруг головы, прикрывая предыдущий ход на 1/2 или 2/3 до полного покрытия головы.
6. Закрыть полностью повторными ходами бинта волосистую часть головы.

7. Обернуть бинт вокруг одного из концов завязки и закрепить узлом.
8. Завязать под подбородком отрезок бинта, концы которого удерживал пациент.

41. Повязка на оба глаза, схема наложения

1. Перед наложением повязки необходимо усадить пациента лицом к себе. Глаза прикрывают ватно-марлевыми прокладками.
2. Повязку на оба глаза начинают с циркулярного закрепляющего тура вокруг головы через лобные и затылочные бугры. Бинтуют слева направо.

3. В области затылка бинт спускают косо вниз
4. Затем выводят бинт под мочкой уха, введя косо вверх по правой щеке через лицевую область, закрывая при этом правый глаз, на лоб.

5. Сделав циркулярный (круговой) ход вокруг головы, ведут бинт через лицевую область косо вниз через левый глаз под мочку уха на затылок.

6. Таким образом чередуем туры, несколько накладывая их друг на друга прикрывая оба глаза, до полного закрывания глазниц.
7. В конце укрепляем повязку круговым горизонтальным туром и фиксируем повязку.
При наложении повязки не следует накладывать туры на ушные раковины.

42. 43.Техника наложения повязки на один глаз:

1. Сделать циркулярный закрепляющий ход вокруг головы через лобные и затылочные бугры, начиная со стороны больного глаза.
2. Опустить бинт вниз косо по направлению к затылку и вести его под мочкой ушной раковины с больной стороны косо вниз по щеке, закрывая этим ходом больной глаз.

3. Косой ход закрепляют круговым - закрепляющим туром бинта вокруг лобной и затылочной области головы. Далее делают поочередно косой ход (перекрывающий немного предыдущий косой ход) и круговой ход вокруг головы.
4. Повторяя данные циркулярные ходы вокруг головы и через область глаза необходимое количество раз достигают закрытия больного глаза. Фиксируют повязку, разрезав конец бинта и завязав на узел (с другой стороны от поврежденного глаза).

44. Бинокулярную повязку накладывают при поражении глаз или в том случае, если, движения больного глаза нежелательны (после проникающих ранений, некоторых операций и т.п.)
При наложении бинокулярной повязки бинтуют глаз пациента (на него накладывается стерильная ватно-марлевая повязка), но в обратном направлении - от лба через глаз и далее под мочку уха и на затылок.
Вместо повязки часто используют ватно-марлевые наклейки. Ватно-марлевые подушечки накладывают на сомкнутые веки и фиксируют к коже щеки и лба полосками пластыря.

45.

46. Повязка на область уха (неаполитанская повязка). Ее начинают с круговых туров вокруг головы. С больной стороны повязку опускают все ниже и ниже, прикрывая область уха и сосцевидный отросток. Последний ход располагается спереди по нижней части лба, и сзади по затылочному бугру. Заканчивают повязку круговыми ходами бинта.

47. Пращевидная повязка на нос

Последовательность действий:

1. От бинта отрывают полосу длиной от 75 см до 1 м.

2. Концы этой полосы разрезают для получения четырех завязок и неразрезанной середины длиной около 15 см.

3. Рану на носу закрывают стерильной салфеткой.

4. Поверх салфетки поперек лица накладывают среднюю часть пращи.

5. Завязки перекрещивают в области скул. Верхнюю опус-кают, проводят под ушами и завязывают узлом на шее. Нижние завязки поднимают вверх и завязывают на затылке.