![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
А-В. С-В.АуС
В Складна конструктивна дилема
A-B.C-D.AvC
В vD Проста деструктивна дилема
А - В. А - С. ~В v ~С
~А Складна деструктивна дилема
А - В. С - D. -В v -D
~Av-C
Тема 5: Правдоподібні міркування
Правдоподібні міркування - міркування, в яких висновок не випливає із засновків з логічною необхідністю. Зв"язок між засновками і висновком базується не на логічних відношеннях, а на фактичних або психологічних підставах. У таких міркуваннях висновок завжди має імовірний (правдоподібний) характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновку не гарантує істинність висновку.
Непорівнянні поняття - поняття, які не належать до одного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак.
Сумісні поняття - поняття, обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).
Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елементу (їх обсяги не співпадають).
Типи сумісності - тотожність, перетин (частковий збіг), підпорядкування.
Відношення тотожності між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, що мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.
Відношення перетину між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково співпадають.
Відношення підпорядкування між поняттями - відношення, яке існує між родовим поняттям і поняттям, що виражає один із видів цього роду.
Типи несумісності - співпідпорідкування, протилежність, протиріччя.
Відношення співпідпорядкування між поняттями - відношення, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду.
Відношення протилежності між поняттями - відношення, яке має місце між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: • Сума обсягів понять не вичерпує обсяг родового поняття;
Тема 6 "Поняття"
Поняття - думка, яка шляхом вказівки на певну ознаку видаляє з універсуму та узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.
Ознака предмета - властивості предметів або відношення між ними.
Відмітні ознаки - ознаки, що належать лише якомусь одному предмету і відрізняють його від усіх інших предметів.
Невідмітні ознаки - ознаки, що притаманні не лише якомусь (досліджуваному) предмету, але й іншим предметам.
Суттєві ознаки - ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони і є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів. Суттєві ознаки бувають родовими і видовими.
Родові суттєві ознаки - ознаки класу предметів, в якому виділяється деякий підклас.
Видові суттєві ознаки - ознаки, на підставі яких виділяються підкласи в межах класу.
Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.
Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.
І
Порівнянні поняття - поняття, які належать до одного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки.
203 Члени поділу - поняття, в яких фіксується результат поділу.
Основа поділу - ознака, на підставі якої здійснюють поділ.
Поділ за видозміною ознаки - поділ, у якому основою виступає будь-яка предметно-функціональна характеристика елементів обсягу подільного поняття.
Дихотомічний поділ - поділ, у якому основою виступає певна ознака, що є притаманною лише окремій частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття. Поділ у цьому випадку здійснюється за наявністю чи відсутністю цієї ознаки у предметів.
Класифікація - багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Результатом класифікації є система співпорядкованих понять: подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т.ін.
Логічні операції із змістом понять - визначення, прийоми, що схожі на визначення.
Визначення - логічна операція, завдяки якій виразам надасться строго фіксований смисл.
Дефінієндум - поняття, що визначається.
Дефінієнс - поняття, за допомогою якого визначається дефінієндум.
Явне визначення - визначення, яке задається конструкцією "А є В", де А -дефінієндум, а В - дефінієнс.
• Обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині
видів, які виділяють в межах певного роду (певного уіверсуму) на
підставі деякої ознаки;
• Одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто
заперечують ознаки другого поняття, але й замінюють їх на протилежні
ознаки.
Відношення протиріччя між поняттями - відношення, яке існує між двома поняттями, що є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них повністю заперечує зміст іншого.
Логічні операції з обсягами понять - обмеження, узагальнення, поділ, класифікація.
Обмеження - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом), до видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом).
Узагальнення - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом) до родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом).
Поділ - логічна опреція, в результаті якої здійснюється перехід від окремого родового поняття до множини видових понять. Це процес виявлення можливих видових понять певного роду. Структура поділу: подільне поняття, члени поділу, основа поділу.
Подільне поняття - поняття, обсяг якого розкривають під час поділу.
Аксіоматичне визначення - вид неявного визначення, у якому контекстом виступає сукупність аксіом деякої теорії.
Прийоми, що схожі до визначення - опис, характеристика, порівняння, розрізнення.
Опис - пізнавальний прийом, який полягає у перерахуванні низки ознак предмета з метою нестрогого виділення його з ряду схожих на нього предметів.
Характеристика - пізнавальний прийом, що полягає у переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.
Порівняння - пізнавальний прийом, що застосовується для образної характеристики предмета. Порівнюються однорідні предмети з метою встановлення їх подібності та відмінності.
Розрізнення - пізнавальний прийом, що встановлює ознаки, які відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.
Тема 7: "Основи теорії аргументації"
Аргументація - процес обгрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.
Структура аргументації - теза, аргументи, форма (демонстрація). Теза - це положення, яке необхідно обгрунтувати. Аргументи - це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза. Форма, або демонстрація, це спосіб, який застосовується для обгрунтування тези.
Доказова аргументація - це доведення. Доведення можна визначити як встановлення істинності тези з використанням логічних засобів за допомогою аргументів, істинність яких встановлена зазделегідь.
Види явних визначень - атрибутивно-реляційні, операційні, генетичні визначення.
Атрибутивно-реляційне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступають властивості предмета, що визначається, або його відношення до інших предметів.
Операційне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступає вказівка операції, за допомогою якої можна розпізати ті чи інші предмети.
Генетичне визначення - вид визначення через найближчий рід та видову ознаку, де видовою ознакою виступає спосіб походження, створення, конструювання предметів.
Неявне визначення - визначення, що не має форми (структури) тотожності дефінієндуму та дефінієнсу. У ньому смисл певного терміну виводиться (встановлюється) з системи відношень цього терміна до інших термінів у певному контексті.
Види неявних визначень - звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.
Звичайне контекстуальне визначення - вид неявних визначень, у яких контекстом виступає звичайний уривок якогось тексту.
Остенсивне визначення - вид неявного визначення, яке здійснюється за допомогою демонстрації предмета (вказівки на предмет), що позначається даним терміном. Контекстом такого визначення виступає ситуація, в якій зустрічається даний предмет.
Пряма аргументація - аргументація, яка прямує від аргументів до тези Теза безпосередньо обґрунтовується аргументами.
Непряма аргументація - аргументація, де істинність тези встановлюється шляхом обгрунтування хибності антитези Непряма аргументація буває двох видів апагопчна і розділова
Критика - обгрунтування безпідставності процесу аргументації, який відбувся раніше
Спростування - встановлення хибності якогось положення з використанням логічних засобів і а положень, істинність яких доведена зазделепдь Спростування є окремим випадком критики
Структура критики - теза, аргументи, форма (демонстрація) Теза -це положення, яке потрібно розкритикувати Аргументи - це положення, за допомогою яких критикується теза Форма, або демонстрація, це спосіб який застосовується для критики
Критика аргументів - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності (хибності або малого ступеню імовірності) аргументів, які застосовує пропонент для обгрунтування тези
Критика демонстрації - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності форми аргументації, яку застосовує пропонент
Критика тези - вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності (хибності або малого ступеню правдоподібності) тези, яку висуває пропонент Критика тези буває прямою і непрямою
Дата публикования: 2015-01-10; Прочитано: 1449 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!